Рішення № 76014629, 15.08.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/450/18

Провадження № 2/553/575/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.08.2018м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючої судді - Крючко Н.І.

при секретарі - Заяц А.В., Камуз Я.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 – за нотаріально посвідченою довіреністю – ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 управління Національної поліції в Полтавській області – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 «Київський страховий дім», ОСОБА_3 управління Національної поліції у Полтавській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 «Київський страховий дім», ОСОБА_3 управління Національної поліції у Полтавській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди, в якому просив стягнути з ОСОБА_5 «Київський страховий дім», страхове відшкодування за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК / 2240169 від 18.10.2016 року у розмірі 12074,08 грн.; стягнути з ОСОБА_3 управління національної поліції у Полтавській області, матеріальну шкоду у розмірі 8596,44 грн. та стягнути з ОСОБА_5 «Київський страховий дім», на користь ОСОБА_1 по 1240,00 грн. витрати на проведення експертного авто товарознавчого дослідження та судових витрат.

15 травня 2018 року позивачем ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з ОСОБА_5 «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 (страхове відшкодування за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК / 2240169 від 18.10.2016 року у розмірі 12074,08 грн., стягнути з ОСОБА_3 управління національної поліції у Полтавській області, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) матеріальну шкоду у розмірі 8596,44 грн.; Стягнути з ОСОБА_5 «Київський страховий дім», на користь ОСОБА_1 три відсотки річних у розмірі 81,38 грн., інфляційних втрат у розмірі 341,21 грн. та 905, 71 грн. пені та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_2 заяву про збільшення позовних вимог підтримав та наполягав на її задоволенні.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про причини своєї невяки суд не повідомив, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління національної поліції у Полтавській області – ОСОБА_4 заяву про збільшення позовних вимог не визнав в повному обсязі та в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 «Київський страховий дім» в судове засідання не з’явився, але надав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Так, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 08 серпня 2017 року близько 16 год. 10 хв. в м. Полтава по проспекту Миру, 18 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля VOLKSVAGEN BORA, державний номерний знак 17 0700(забезпечений транспортний засіб), власником якого є Головне управління Національної поліції у Полтавський області (Страхувальник) та автомобіля HYUNDAI ACCENT, державний номерний знак НОМЕР_2, якій належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Внаслідок пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Гадяцького районного суду Полтавської області у справі № 553/2038/17 від 22.09.2017 року, яка набрала законної сили, винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, було визнано водія автомобіля VOLKSVAGEN BORA, державний номерний знак 17 0700 – ОСОБА_6, який керував службовим автомобілем та перебував із власником автомобіля у трудових відносинах.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача 2 (ГУ НП у Полтавській області) - власника наземного транспортного засобу – автомобіля VOLKSVAGEN BORA, державний номерний знак 17 0700, що спричинив ДТП була застрахована ОСОБА_5 «Київський страховий дім», страховий поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК / 2240169 від 18.10.2016 року.

Згідно вимог ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику транспортного засобу у результаті ДТП підтверджується Висновком експертного авто товарознавчого дослідження №040817 від 28.08.2017 року, виконаного судовим експертом ОСОБА_7.Так у відповідності до Висновку експертного авто товарознавчого дослідження №040817 від 28.08.2017 року вартість відновлювального ремонту із урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля HYUNDAI ACCENT, реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 08.08.2017 року становить 105 511,10 грн., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля HYUNDAI ACCENT, реєстраційний номер НОМЕР_2внаслідок ДТП, яка відбулась 08.08.2017 року становить 111 036,54 грн., в тому числі втрата товарної вартості 5 524,44 грн..

У відповідності до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У відповідності до вимог п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Розпорядженням №3470 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 29.12.2015 року «Про внесення змін до розпорядження Держфінпослуг від 09 липня 2010 року № 566 „Про деякі питання здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”» встановлено розміри страхових сум за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 100000 гривень на одного потерпілого.

Таким чином, розмір страхової виплати за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу (страховий поліс АК / 2240169 від 18.10.2016 року) складає 100 000 грн. – 1000 грн. франшизи = 99 000 грн.

Судом встановлено, що позивач з метою врегулюванння спору в досудовому порядку звернувся 09.08.2017 року із письмовою заявою до ОСОБА_5 «Київський страховий дім») про дорожньо-транспортну пригоду.

У відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілий протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

На виконання вимог ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 11.10.2017 року ОСОБА_1 подав до ОСОБА_5 «Київський страховий дім» письмову заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Таким чином, відповідач ОСОБА_5 «Київський страховий дім» повинен був до 10.01.2018 року виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування за страховим полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК / 2240169 від 18.10.2016 року у розмірі 99 000 грн.

Так, 15.01.2018 року на електронну пошту ОСОБА_1 страховою компанією - відповідачем направлено було електронну копію листа за вихідним номером 55 від 15.01.2018 року за підписом заступника голови правління ОСОБА_5 «Київський страховий дім» ОСОБА_8 в якому вказувалось про те, ОСОБА_9 повідомлено було ОСОБА_1 про прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування за страховим полісом АК / 2240169 від 18.10.2016 року у розмірі 86 925,92 грн. та вказано, що страхове відшкодування у розмірі 86 925,92 грн. буде виплачено ОСОБА_9 за вказаними Позивачем реквізитами у строк до 07.02.2018 року.

Стороною позивача вказувалось про те, що 13.02.2018 року ОСОБА_1 отримав суму страхового відшкодування за страховим полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК / 2240169 від 18.10.2016 року у розмірі 86925,92 грн..

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_9 протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється

безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обов'язок потерпілої особи подавати лише наступні заяви: повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про страхове відшкодування, яка подаються потерпілим ОСОБА_9 лише один раз протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Судом встановлено, чинним законодавством, яке регулює спірні правовідносини не передбачено обов’язку потерпілого для отримання доплати страхового відшкодування подавати ОСОБА_9 окрему заяву, для отримання доплати страхового відшкодування достатньо лише надати ОСОБА_9 документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Так, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлено строк у межах якого ОСОБА_9 повинен здійснити доплату потерпілому страхового відшкодування після надання ним документів, що підтверджують оплату ремонту пошкодженого транспортного засобу.

При цьому, суд критично відноситься до твердження строни відповідача ОСОБА_5 «Київський страховий дім», щодо безпідставності позовних вимог ОСОБА_1, котрі в обґрунтування своїх тверджень посилались на положення ч.2 ст. 36 Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, як на норму яка застосовується для визначення строку протягом якого ОСОБА_9 повинен здійснити доплату страхового відшкодування, оскільки дана норма встановлює строк у межах якого ОСОБА_9 повинен прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у його виплаті.

Судом встановлено, що рішення про здійснення страхового відшкодування було прийнято ОСОБА_5 «Київський страховий дім» 06.02.2018 року на підставі страхового акту №712-10974-В/1.

Статтею 988 ЦК України передбачено, що ОСОБА_9 зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 981 ЦК України договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Судом встановлено, що Полісом АК/2240169 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (який є письмовою формою договору страхування) не встановлений строк виконання зобов’язання ОСОБА_9 з виплати потерпілому страхового відшкодування так само як і не встановлений строк здійснення доплати страхового відшкодування у розмірі, що не перевищує ПДВ.

Частиною 1 ст. 612 ЦК визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).

Згідно зі статтями 251, 253 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Статтею 530 ЦК визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами, а саме ні договором страхування ні жодним актом цивільного законодавства не передбачений строк у межах якого ОСОБА_9 повинен здійснити доплату потерпілому страхового відшкодування після подання потерпілим документів, що підтверджують факт здійснення ним оплати ремонту пошкодженого транспортного засобу, таким чином, до даних правовідносин підлягає застосованню норма ч.2 ст. 530 ЦК України.

З матекраілів справи вбачається, що ОСОБА_1 було надано ОСОБА_9 (ОСОБА_5 «Київський страховий дім») документи, що підтверджують факт здійснення ним повної оплати проведеного ремонту транспортного засобу автомобіля HYUNDAI ACCENT, державний номерний знак НОМЕР_2 14.02.2018 року.

Також, у заяві від 14.02.2018 року ОСОБА_1 вимагав у ОСОБА_9 здійснити доплату страхового відшкодування за полісом АК/2240169 від 18.10.2016 року у розмірі 12074,08 грн. та у разі відмови у здійсненні доплати повідомити заявника письмово, у строк у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України повинен був здійснити доплату страхового відшкодування у строк, що не перевищує семи днів з дня отримання заяви від 14.02.2018 року, тобто до 21.02.2018 року включно.

Таким чином, починаючи з 22.02.2018 року у ОСОБА_5 «Київський страховий дім» настає прострочення виконання грошового зобов’язання у доплаті страхового відшкодування за страховим полісом у розмірі 12074,08 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України (далі –– ЦК) встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК розміщена в розд. І «Загальні положення про зобов’язання» кн. 5 ЦК, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов’язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов’язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов’язання. Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов’язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов’язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов’язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).

Таким чином у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_5 «Київський страховий дім» є законними та обґрунтованими в частині стягнення трьох відсотків річних за період з 22.02.2018 року по 14.05.2018 року включно 81,38 грн., інфляційних втрат в розмірі 341,21 грн. за період з 22.02.2018 року по 14.05.2018 року.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_5 «Київський страховий дім» пені у розмірі 905,71 грн. за період з 22.02.2018 року по 14.05.2018 року включно, підялгають до задоволення.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_9 має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 «Київський страховий дім» за результатами проведеного огляду пошкодженого транспортного засобу не було досягнуто згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування, тому у відповідності до вимог ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_9 ОСОБА_5 «Київський страховий дім» зобов’язаний був визначити розмір матеріальної шкоди відповідно до вимог ст. 29 цього Закону на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, чи на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з врахуванням наведеного, позивач у повному обсязі довів свої позовні вимоги, а тому суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 вимоги є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням вимог, які визнані судом законними та обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача - ОСОБА_5 «Київський страховий дім» пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1510,32 грн. та з ОСОБА_3 управління національної поліції у Полтавській області в розмірі 969,68 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.612, 251, 253, 509, 530, 625, 901, 903 ЦК України, Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»», ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 «Київський страховий дім», ОСОБА_3 управління Національної поліції у Полтавській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 «Київський страховий дім», код ЕДРПОУ 25201716 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) страхове відшкодування за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК / 2240169 від 18.10.2016 року у розмірі 12074,08 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 управління національної поліції у Полтавській області, код ЄДРПОУ 40108630 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) матеріальну шкоду у розмірі 8596,44 грн..

Стягнути з ОСОБА_5 «Київський страховий дім», код ЕДРПОУ 25201716 на користь ОСОБА_1 три відсотки річних у розмірі 81,38 грн., інфляційних втрат у розмірі 341,21 грн. та 905, 71 грн. пені.

Стягнути з ОСОБА_5 «Київський страховий дім», код ЕДРПОУ 25201716 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1510,32 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 управління національної поліції у Полтавській області, код ЄДРПОУ 40108630 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий витрати у розмірі 969,68 грн..

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги у 30- денний термін. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_10