Рішення № 76014607, 14.08.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6443/17

Провадження №2-а/524/62/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого – судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., за участі представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області – ОСОБА_4, представника третіх осіб: Кременчуцької міської Ради та її виконавчого комітету – ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2017 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07 серпня 2017 року за № 28-06/1408/33 в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 28 кв.м. по вул. 29 Вересня в районі будинку № 7 в м. Кременчуці для проектування будівництва індивідуального гаража;

- зобов’язати ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 28 кв.м. по вул. 29 Вересня в районі будинку № 7 в м. Кременчуці для проектування будівництва індивідуального гаража;

- зобов’язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Посилався на те, що відмова в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є незаконною та необґрунтованою, оскільки рішенням Кременчуцької міської Ради у 2017 році вказана земельна ділянка була передана йому у власність для будівництва індивідуального гаражу (а.с.1-6).

Відповідачем надано 10 жовтня 2017 року заперечення на позов, в якому зазначив про його незгоду з позовом з посиланням на те, що наміри позивача щодо забудови даної земельної ділянки шляхом будівництва на ній індивідуального гаража не відповідають вимогам містобудівної документації і з цієї причини відмовлено ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов та обмежень забудови даної земельної ділянки, оскільки в зазначеній зоні не передбачено будівництво індивідуальних гаражів (а.с.48-49).

Ухвалами суду від 10 жовтня 2017 року та 02 листопада 2017 року були залучені третіми особами: - виконавчий комітет Кременчуцької міської Ради, - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, - Головне ОСОБА_3 Державної Служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Полтавській області (Головне ОСОБА_3 Держгеокадастру у Полтавській області), - ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської Ради (а.с. 66, 88).

Будь-які клопотання від сторін та третіх осіб у справі до суду не надходили.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позов підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області – ОСОБА_4 з позовом не погодився, просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю.

Представник третіх осіб: - Кременчуцької міської Ради та її виконавчого комітету – ОСОБА_5 позов не підтримала, вважаючи відмову відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень правомірною.

Позивач у судове засідання не прибув, повідомлявся про час, дату і місце розгляду справи належним чином. Представники третіх осіб: - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, - Головного ОСОБА_3 Державної Служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Полтавській області (Головне ОСОБА_3 Держгеокадастру у Полтавській області), - ОСОБА_3 державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської Ради в судове засідання не прибули, керівництва яких були повідомлені судом про час, дату та місце розгляду справи завчасно та належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням XVIII сесії Кременчуцької міської Ради VII скликання від 31 січня 2017 року (п.13) на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 липня 2016 року, яка набрала законної сили за наслідками апеляційного перегляду, затверджено позивачеві ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу по вул. 29 Вересня, в районі будинку № 7, у м. Кременчук. Вказана земельна ділянка була передана одночасно позивачеві у власність з встановленими обмеженнями ( а.с.141, 148-156).

Право власності позивача на зазначену земельну ділянку було зареєстровано 16 лютого 2017 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 22 лютого 2017 року (а.с.158).

30 січня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення за № П-07-17 стосовно позивача ОСОБА_1 про те, що за результатами позапланової перевірки на будівництві індивідуального гаража в районі житлового будинку № 7 по вул. 29 Вересня в м. Кременчуці Полтавської області було виявлено, що позивач збудував гараж за раніше вказаною адресою без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи (дозвіл, повідомлення, декларація) та належно затвердженого проекту, чим було порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.136-137).

На підставі цього протоколу, постановою головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_6 від 09 лютого 2017 року за № П-10-17 по справі про адміністративне правопорушення позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що він у 2005 році збудував індивідуальний гараж, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (дозвіл, повідомлення, декларація) та належно затвердженого проекту, чим порушив ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 134-135). Постанова не була оскаржена позивачем як у досудовому порядку, так і в судовому порядку. Натомість, позивач погодившись з постановою, 17 лютого 2017 року сплатив призначений постановою штраф у повному обсязі (а.с.139).

Приписом головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_6 від 30 січня 2017 року за № 11 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зобов’язано позивача усунути виявлені порушення відповідно до вимог статей 26-34 або ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з визначенням терміну виконання - до 01 липня 2017 року(а.с.138).

На виконання припису, позивач ОСОБА_1 05 липня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 28 кв.м. по вул. 29 Вересня в районі будинку № 7 в м. Кременчуці.

14 липня 2017 року ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області листом відмовило ОСОБА_1 у задоволенні його заяви від 05 липня 2017 року про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з посиланням на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а також неподання визначених ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

07 серпня 2017 року листом ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області відмовило ОСОБА_1 у задоволенні його повторної заяви від 28 липня 2017 року про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, мотивуючи тим, що земельна ділянка по вул. 29 Вересня в районі будинку № 7 в м. Кременчуці відноситься до території багатоповерхової житлової забудови, де не дозволяється будівництво індивідуальних гаражів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У статті 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов'язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

У п. 1 ч. 1 ст. 19 згаданого Кодексу України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об’єктів будівництва.

Суб’єкти містобудування зобов’язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об’єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1)отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2)розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

6) реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

У відповідності до ст. 29 цього Закону основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об’єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об’єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.

Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Завдання на проектування об’єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Згідно ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об’єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію витрат, пов’язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об’єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов’язаних із знесенням об’єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об’єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об’єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, відмовляючи позивачеві ОСОБА_1 у липні та серпні 2017 року в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 28 кв.м. по вул. 29 Вересня в районі будинку № 7 в м. Кременчуці, не врахувало обставини передачі позивачеві земельної ділянки у власність, наявності раніше затвердженого проекту землеустрою та відповідного припису органу ДАБК щодо покладення зобов’язання на позивача замовлення містобудівних умов та обмежень.

Звідси, така відмова відповідача, за даних обставин за висновком суду, є передчасною та безпідставною, вчиненої без фактичного розгляду заяви позивача, без врахування та без належного дослідження обставин щодо забудови у місті Кременчук, призначення та цільового використання відповідної земельної ділянки, аналізу реальних підстав для відмови або задоволення заяви.

Відповідач, треті особи не подали належні і допустимі, безспірні і достовірні докази на спростування позову, встановлених і наведених судом обставин, а також на підтвердження факту правомірності дій відповідача, наявності інших обґрунтованих підстав для відмови позивачу у задоволенні заяви.

Однак, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Необхідно визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07 серпня 2017 року за № 28-06/1408/33 у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 28 кв. м. по вулиці 29-го Вересня, в районі будинку № 7, в м. Кременчук, для проектування будівництва індивідуального гаражу та зобов’язати ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 05 липня 2017 року та від 28 липня 2017 року про надання ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 28 кв. м. по вулиці 29-го Вересня, в районі будинку № 7, в м. Кременчук, для проектування будівництва індивідуального гаражу, з врахуванням припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області за № 11 від 30 січня 2017 року, виданого ОСОБА_1. При цьому, суд не вбачає потреби у покладанні на відповідача обов’язку подання до суду звіту про виконання рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу, що обрання такого способу захисту та відновлення прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, під якими слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. У спірних правовідносинах ОСОБА_3 не має права відмовити позивачеві у видачі містобудівних умов та обмежень щодо забудови та користування вказаною земельною ділянкою, виділеною позивачеві у власність з чітко визначеним цільовим використанням, яке позивач не змінив

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Вищого Адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року по справі № К/800/13317/15.

Більше того, у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Однак, як було встановлено та зазначено судом, у серпні 2017 року відповідач самоусунувся від розгляду заяви позивача по суті.

Суд звертає увагу відповідача та третіх осіб, що згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 22, 55, 129-1 Конституції України, ст.ст. 26, 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 293-295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07 серпня 2017 року за № 28-06/1408/33 у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 28 кв. м. по вулиці 29-го Вересня, в районі будинку № 7, в м. Кременчук, для проектування будівництва індивідуального гаражу.

Зобов’язати ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 05 липня 2017 року та від 28 липня 2017 року про надання ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 28 кв. м. по вулиці 29-го Вересня, в районі будинку № 7, в м. Кременчук, для проектування будівництва індивідуального гаражу, з врахуванням припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області за № 11 від 30 січня 2017 року, виданого ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 640 грн.

Повний текст рішення виготовлено 21 серпня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя: