Ухвала суду № 76014421, 20.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8123/18

Провадження № 2-з/522/385/18

У Х В А Л А

20 серпня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Науменко А.В.

секретаря судового засідання Полегенький В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м. Одеси під головуванням судді Науменко А.В. слухається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Від позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що перебуває у власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, а саме: квартиру, загальною площею 144,4 кв.м, житловою площею 75,9 кв.м, що складається з трьох кімнат та розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві власності на нерухоме майно, згідно договору купівлі-продажу р.№ 1-1801,10.08.2012р., ОСОБА_6 державна нотаріальна контора.

Позивач посилається на те, що відповідно до Кредитного договору № 014/0014/74/48555 від 24.03.2006 року Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» було надано громадянину ОСОБА_5 кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 150 000,00 дол. США строком до 24.03.2026 року із сплатою 12 % річних, а позичальник зобов’язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строки, визначенні договором. Станом на 19.10.2017 р. заборгованість по кредитному договору № 014/0014/74/48555 від 24.03.2006 року становить 143 031,89 дол. США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 3 779 684,35 гривень), в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 36 135,80 дол. США (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку 954 905,35 гривень).

В забезпечення належного виконання умов Кредитного договору між Кредитором та ОСОБА_5 (Третя сторона/Іпотекодавець), укладено Договір застави майнових прав від 13.03.2006 р. згідно якого виконання зобов’язань за Кредитним договором забезпечено майновими правами, а саме: майновими правами, за Договором № Ш-12-ф про інвестування будівництва житла в м. Одесі, укладеного «11» липня 2005 року, та Додатковою угодою до Договору № Ш-12-ф про інвестування будівництва житла в м.Одесі від « 11» липня 2005 року, укладеної 24.03.2006 року, між Іпотекодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТІКОН».

На підставі п. 4.5. вищевказаного договору Позивач, як заставодержатель набуває Права звернути стягнення на предмет застави та задовольнити всю суму зобов’язання на момент звернення стягнення, у т.ч. суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання.

Параграфом 4 Договору застави передбачено порядок звернення стягнення на предмет застави.

Пунктом 4.5. зазначено, що у разі порушення основного зобов’язання, умов кредитного договору або умов цього Договору заставодержатель (Позивач) надсилає заставодавцю (Відповідачу) письмову вимогу про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Відповідно до п. 3.2.заставодавець має право відчужувати предмет застави лише за згодою Заставодержателя. Заставо держатель має право звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, у разі невиконання Заставодержателем будь-яких умов Кредитного договору (п. 4.6).

Таким чином, з укладенням Кредитного договору та Договору застави Кредитор отримав законне право у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов’язань за Кредитним договором, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, звернути стягнення на заставлене за договором застави майнових прав, а також стягнути з Позичальника суму основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та пеню.

У ході проведення претензійно-позовної роботи було виявлено, що Позичальник передав майнові права.

11 липня 2005 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Стікон» було укладено Договір № Ш-12-ф про інвестування будівництва житла в м. Одесі щодо будівництва квартири № 141 (будівельний) на 17 поверсі, в житловому будинку по проспекту Шевченко, 23.

24 березня 2006 року ОСОБА_7 передав свої майнові права за Договором інвестування № Ш-12-ф ОСОБА_5 (Позичальник/Іпотекодавець).

10 вересня 2006 року у зв’язку з внесенням змін до проекту та договору на право забудови, а також присвоєнням поштової адреси житлового будівництва Сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору № Ш-12-в про інвестування будівництва житла в м.Одесі відповідно до якого внесли зміни до п. 1.2., адресою будівництва було визначено квартиру № 130 (будівельний № 141) на 17 поверсі житлового будинку по проспекту Шевченка 12/2.

Всупереч умовам договору вказані вище правочини були укладені без згоди Банку, що призвело до порушення прав АТ «ОСОБА_2 Аваль», як заставодержателя. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна № 131756896 від 23.07.2018 р. стало відомо, що майно, яке перебуває в заставі Банку знаходиться вже в праві власності у ОСОБА_3 (частка власності ? ) та ОСОБА_4 (частка власності ?).

При таких обставинах, на час розгляду справи в суді необхідно вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладання арешту на майно, що перебуває у власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про звернення стягнення на майно, оскільки є велика ймовірність відчуження цього майна на користь третіх осіб, окрім того. Позичальник може розпорядитися належним йому майном, що значно зменшить його вартість.

Крім того, арешт як один з видів забезпечення позову найбільш відповідає заявленим позовним вимогам.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов'язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення (ч. 3 ст. 154 ЦПК України).

Враховуючи викладене, дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

При забезпеченні позову суддя бере до уваги те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання майбутнього рішення суду, та накладення арешту на квартири, на думку суду, у повній мірі забезпечить позовні вимоги в межах предмету спірних відносин між сторонами. При цьому суд не може вжити заходи забезпечення , яки є фактично тотожними задоволенню позовних вимог до вирішення спору по суті.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст.149-154, 157, 353 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити.

Накласти арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_3, ОСОБА_4: квартиру, загальною площею 144,4 кв.м, житловою площею 75,9 кв.м, що складається з трьох кімнат та розташована за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу р.№ 1-1801,10.08.2012р., ОСОБА_6 державна нотаріальна контора.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

-стягувач: Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 Аваль», місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул.. Лєскова, буд. 9.

-боржник: ОСОБА_3, ОСОБА_4, місце реєстрації: 65000, АДРЕСА_2.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси.

Суддя А.В.Науменко

20.08.2018