Рішення № 76012820, 22.08.2018, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/849/18-ц

2/468/409/18

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22.08.2018 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання – Рижньової О.В., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу № 468/849/18-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням. На обґрунтування вимог позивач в заяві зазначив, що є власником будинку, розташованого за адресою: вул. О.Гапішка, 4, м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, на підставі свідоцтва про право власності від 16.03.2004 року, виданого Баштанською міською радою Баштанського району Миколаївської області. У вказаному житлі з 1989 року до 2004 року проживала відповідач ОСОБА_3 – дочка позивача. Також з 2001 року до 2015 року у вказаному будинку зареєстрований та проживав відповідач ОСОБА_2 – син його дружини від першого шлюбу. На даний час відповідачі проживають за іншими адресами, місце знаходження яких позивачу невідоме, але з реєстрації за вказаною адресою не зняті.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 з 2004 року, а відповідач ОСОБА_2 з 2015 року без поважних причин не проживають в будинку, що йому належить, позивач просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: вул. О.Гапішка, 4, м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з’явився, про час слухання справи повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням. До суду не надійшло відзиву на позов.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з’явилася, про час слухання справи повідомлялася рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням. До суду не надійшло відзиву на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідачі не з’явилися в судове засідання та не подали відзиву, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили, що відповідач ОСОБА_2 з 2015 року, а відповідач ОСОБА_3 .В. з 2005 року не проживають в будинку позивача та виїхали на інші місця постійного проживання, дослідивши наявні у справі матеріали (світлокопію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.03.2004 року; світлокопію будинкової книги для прописки громадян, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1; акти депутата №№ 586, 587 від 26.06.2018 року про встановлення факту непроживання відповідачів в будинку позивача), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу на праві власності належить будинок, розташований за адресою: вул. О.Гапішка, 4, м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області.

Відповідач ОСОБА_2 з 09.02.2001 року зареєстрований у вказаному будинку, але з 2015 року у вказаному житлі не проживає, а відповідач ОСОБА_3 з 05.04.1989 року зареєстрована у вказаному будинку, але з 2005 року у вказаному житлі не проживає. При цьому з реєстрації за даною адресою відповідачі не знялися.

Вказані обставини обмежують право позивача володіти, користуватись та розпоряджатись належною йому нерухомістю.

Між сторонами відсутні будь-які договірні правовідносини з приводу володіння та користування відповідача житловим будинком позивача, оскільки в судовому засіданні не добуто належних та допустимих доказів укладення між позивачем та відповідачем договорів найму належного позивачу житла (який відповідно до ст. 811 ЦК України має укладатись в письмовій формі) та такі факти позивачем заперечуються і відсутні будь-які дані про досягнення між сторонами домовленостей по всім істотним умовам договору найму житла (предмет, строк, плата).

Згідно з ч. 1 ст. 311 та ст. 391 ЦК України житло фізичної особи є недоторканним, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.ст. 150, 156 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч.2 ст. 64 ЖК України. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст.162 ЖК України.

Згідно з вимогами ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_2 та з моменту їх реєстрації у вказаному житлі вони набули право користування ним. Але відповідач ОСОБА_2 з 2015 року та відповідач ОСОБА_3 з 2005 року не реалізовують своє право користування вказаним житлом і на даний час фактично проживають за іншою адресою, та будь-яких правочинів стосовно володіння та користування будинком позивача відповідачі не укладали, тому реєстрація відповідачів у будинку позивача неправомірно обмежує його правомочності по користуванню та розпорядженню належним йому майном.

У зв’язку з наведеним відповідачі підлягають визнанню такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: вул. О.Гапішка, 4, м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області.

Внаслідок задоволення позову з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 150, 156 Житлового кодексу України, ст. 405 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: вул. О.Гапішка, 4, м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: вул. О.Гапішка, 4, м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

Відповідачі:

ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2);

ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3).

Повне судове рішення складене 22.08.2018 року.

Суддя: