Рішення № 76012496, 13.08.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________ справа № 520/1266/18

провадження № 2/520/3714/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( повне )

13.08.2018 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання – Молодов В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті ОСОБА_1 в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,

представники учасників справи:

від позивача – ОСОБА_1

від відповідача – адвокат ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 15 серпня 2017 року близько 11:40 біля будинку № 21 по вул. Ільфа і Петрова в м. Одеса сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Lincoln Continental, номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5, під керуванням відповідача, та автомобіля Kia Magentis, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача.

На підставі постанови Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2017 за № 520/10034/17, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 місяців. Відповідач, не погоджуючись з вказаною постановою, 06.10.17 подав апеляційну скаргу до апеляційного суду Одеської області. Скаргу було задоволено частково; вина відповідача у вчиненні ДТП від 15.08.17 року підтверджена.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди майну позивача, а саме автомобілю Kia Magentis, номерний знак НОМЕР_2, було завдано матеріальну шкоду.

Для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, Kia Magentis, позивач звернулась до суб’єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6, яким складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Kia Magentis за № 08-073 від 31 серпня 2017 року. Відповідно до звіту вартість матеріального збитку становить 17 598 (сімнадцять тисяч п’ятсот дев’яносто вісім) гривень 69 копійок. Вартість проведення оцінки становить 1000 (одна тисяча) гривень.

В подальшому Позивач подала заяву до суду про збільшення розміру позовних вимог в зв’язку з тим, що фактичний розмір збитків, завданих внаслідок ДТП – становить 25 572 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот сімдесят дві) гривні 60 копійок. Відтак позивач вимагає стягнути з відповідача на її користь 25 572 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот сімдесят дві) гривні 60 копійок майнових збитків та 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що сторона відповідача позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, оскільки вони є необґрунтованими і необ’єктивними, адже ґрунтуються на відомостях, що не відповідають фактичним обставинам та не відображають спричинений розмір збитків.

Аргументи, що зазначаються в своїх запереченнях стороною відповідача:

По-перше, в зв’язку з значним віком автомобіля оцінювач фіксує всі без винятку пошкодження, які знаходяться в передній правій частині автомобіля, не пов’язуючи їх з дорожньо-транспортною пригодою. Внаслідок чого були зафіксовані всі наявні пошкодження автомобіля. Спеціалістом також не було зазначено причинно-наслідковий зв’язок пошкоджень та ДТП.

По-друге, передню праву фару було відремонтовано, а не замінено, як передбачається звітом оцінювача.

По-третє, висновок, яким встановлено вартість матеріального збитку не містить жодних відомостей про те, що спеціаліст був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

По-четверте, повідомлення про дату експертного огляду автомобіля відповідачу не надходило та відправлення зазначених повідомлень ставиться відповідачем під сумнів.

По-п’яте, сума вказана в звіті оцінювача не відповідає фактично витраченим коштам на ремонт автомобіля в автоцентрі «Маршал». Суму за ремонт було сплачено невідомим по справі ОСОБА_7. Відповідач зазначає, що це свідчить про фальсифікацію дійсних обставин справ.

В свою чергу, представником позивача було подано відповідь на відзив, з якої вбачається, що сторона позивача просить задовольнити позов в повному обсязі, оскільки стороною відповідача не надано доказів, що підтверджують зазначені ним аргументи, а твердження щодо фальсифікації обставин є надуманими та не відповідають дійсності.

Аргументи сторони позивача:

По-перше, в відзиві відповідач не зазначає докази заперечень щодо наведених позивачем обставин справи, з якими відповідач не погоджується. Твердження щодо того, що автомобілю більше ніж 15 років і в зв’язку з цим в нього можуть бути певні пошкодження є лише догадками та припущеннями відповідача. З фототаблиць, що містяться в звіті, візуально видно, що характер пошкоджень деталей визначених в переліку, що підлягають ремонту або заміні, говорить про те, що пошкодження були зроблені нещодавно, а саме - в результаті ДТП.

По-друге, передню праву фару було відремонтовано, а не замінено у зв’язку із скрутним матеріальним становищем позивача, і на відремонтовану фару не має будь-якої гарантії та вона може в будь-який момент перестати працювати.

По-третє, відповідач помилково вказав, що звіт повинен містити відомості про те, що спеціаліст попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Також відповідач помилково прирівнює звіт спеціаліста-оцінювача до висновку експерта. Вони регулюються різними нормативно-правовими актами. До того ж, ч. 4 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що оцінювачу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди. Отже, твердження відповідача про те, що оцінювач не буде нести жодної відповідальності за завищення суми матеріальних збитків є безпідставним.

По-четверте, докази відправлення та отримання повідомлення про дату дослідження автомобіля було відправлено відповідачу завчасно телеграфом, що підтверджується повідомленням про доставку телеграми адресату, яке міститься в звіті спеціаліста-оцінювача.

По-п’яте, за ремонт автомобіля позивачу було виставлено рахунок-фактуру на суму 25 572 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот сімдесят дві) гривні 60 копійок, котрий було сплачено ОСОБА_7, який є чоловіком позивача, а кошти сплачені за ремонт транспортного засобу були спільною сумісною власністю подружжя.

Представником відповідача було подано заперечення, з якого вбачається, що розмір збитку позивачем належним чином не доведено, а позовні вимоги є необґрунтованими, отже такими, що не підлягають задоволенню.

В запереченні відповідач зазначає, що під час огляду автомобіля спеціаліст-оцінщик фіксував і оцінював всі без винятку пошкодження, які знаходяться в передній правій частині автомобіля, не пов’язуючи їх з ДТП: деформація правого ричага (важіль передній правий) і правої стійки переднього стабілізатору не пов’язані з ДТП; фара, з необхідністю заміни якої не погоджується відповідач, була відсутня на автомобілі під час проведення огляду, виходячи з цього незрозуміло, яким чином спеціаліст прийшов до висновку щодо необхідності її заміни. Якщо подивитися на фото з місця ДТП, які є в матеріалах адміністративної справи, можна побачити, що під час пригоди фара взагалі не постраждала, та будь-якого контактування з нею автомобіля під керуванням відповідача не було.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, з урахуванням роз’яснень, наданих у судовому засіданні спеціалістом, з'ясувавши обставини та оцінивши докази, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2017 року встановлено, що 15.08.2017 року о 10 годині 02 хвилин, ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Lincoln Continental» д/н BH 0010 EI в м. Одесі по вул. Ільфа і Петрова, при виїзді з двору будинку № 21, порушивши вимоги п. 10.2 Правил дорожнього руху, не надав переваги в русі автомобілю Kia Magentis, держ. знак НОМЕР_2, в результаті чого відбулося зіткнення, внаслідок якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Зазначеною постановою, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зважаючи на положення частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що відшкодування збитків є одним із способів відшкодуваннямайнової шкоди.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

За положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником транспортного засобу.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України закріплено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Зважаючи на положення статті 1166 ЦК України та роз’яснення, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Суд бере до уваги та враховує заяву про збільшення позовних вимог та додані до позовної заяви письмові докази, що підтверджують розмір шкоди, заподіяний внаслідок ДТП, а саме рахунок фактура № КН-00000866 від 16.08.2017 року.

Щодо судової процедури у цій цивільній справі та процесуальної активності сторін, то суд зазначає наступне.

Провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 05.02.2018 року та розгляд справи призначено провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи із встановленням учасникам справи строку для надання заяв по суті справи та доказів на підтвердження їх вимог й заперечень.

06.03.2018 року до суду надійшло звернення від імені відповідача, із змісту якого вбачалось, що відповідач має наміри забезпечити докази, шляхом допиту судом свідків та проведення експертного дослідження. Цими обставинами відповідач обґрунтовував заперечення проти розгляду справи в спрощеному порядку та просив замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Суд призначив судове засідання з метою встановлення дійсних намірів відповідача, не змінюючи порядок розгляду справи на загальний, враховуючи можливість такої зміни у наступному при наявності клопотань про забезпечення чи витребування доказів. В ухвалі від 16.03.2018 року суд детально роз’яснив порядок подання доказів та заяв, клопотань про забезпечення доказів та їх витребування, в тому числі і шляхом допиту свідків та призначення експертизи. Суд роз’яснив і наслідки неподання доказів.

Незважаючи на порушення строків, встановлених частиною першою статті 275 ЦПК України та необхідність завершення розгляду справи до 10 квітня 2018 року, суд надав можливість відповідачу реалізувати свої процесуальні права.

Однак, за весь період провадження у справі, відповідач наданим йому правом не скористався, обмежившись наданням відзиву та заперечень, приєднаних до матеріалів справи за клопотанням представника відповідача.

У відповідності до частини другої статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду.

Диспозитивність цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Змагальність сторін ґрунтується на тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Заперечуючи проти розміру шкоди, відповідач ОСОБА_3 своїх доводів не довів.

Враховуючи відсутність у суду спеціальних знань та зважаючи на невизнання відповідачем пов’язаності проведених ремонтних робіт на СТО «Маршал» автомобілю Kia Magentis із дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_3, суд скористався допомогою майстра виробництва відділу СТО ТОВ «АВТОГРУП ОДЕСА» (офіційного дилерського автоцентру КІА) та фахівця з передпродажної підготовки ТОВ «АВТОЦЕНТР КІА», які були запрошені судом для надання консультацій у відповідності до ч. 1 ст. 74 ЦПК України.

В судовому засіданні було підтверджено, що сума, котра була сплачена за ремонт автомобіля Kia Magentis є об’єктивно необхідною для відновлення вказаного транспортного засобу в стан, котрий був до ДТП. Спеціаліст також підтвердив те, що кількість виконаних робіт та замінених, відремонтованих деталей відповідає пошкодженням, котрі автомобіль отримав внаслідок ДТП.

Таким чином, розмір шкоди завданої транспортному засобу позивача внаслідок ДТП повністю підтверджено матеріалами справи та становить 25 572 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот сімдесят дві гривні) гривні 60 копійок.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України вимоги про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню з відповідача, оскільки судом позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, ч. 1 ст. 1166, ч. 1, ч.2 ст. 1187, п. 1 ст. 1188, ч. 1 ст. 1192, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст.12, 13, 19, 74, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму матеріальних збитків у розмірі 25 572 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот сімдесят дві) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт: КМ 836075; ідентифікаційний номер ДПА НОМЕР_3; адреса реєстрації: м. Одеса, просп. Маршала Жукова (нині – просп. Небесної Сотні), буд. 79, корп. Б, кв. 19;

відповідач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідка серії ТР № 030487; адреса реєстрації: м. Одеса, вул. В. Терешкової, буд. 13 (гуртожиток); адреса фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Датою складення повного рішення є 22.08.2018 року.

Суддя Літвінова І. А.