Ухвала суду № 76011175, 17.08.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11558/18

Провадження № 11-сс/779/267/2018

Категорія ст.197 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.

Суддя-доповідач Шкрібляк

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Гриновецького Б.М., Повзла В.В.,

з участю секретаря с/з ОСОБА_1,

прокурора Гриненка А.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі АС) захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 02 серпня 2018 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_2, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 02 серпня 2018 року задовольнено клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 строком на 1 місяць, тобто в межах строку досудового розслідування до 01 вересня 2018 року.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що по кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 триває досудове розслідування, та існує необхідність у проведенні ряду слідчих дій, які наведені у клопотанні слідчого, а обґрунтована підозра ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК, підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а також доказами, зібраними в кримінальному провадженні. Окрім цього, слідчим суддею не встановлено підстав для зміни чи скасування підозрюваному запобіжного заходу, який на даний час є достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігання ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), є доцільним та співмірним задля дієвості кримінального провадження.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3, подала АС, в якій зазначає, що ухвала слідчого судді про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою, є необґрунтованою, незаконною, оскільки вказаний запобіжний захід є занадто суворим для його підзахисного, а тому підлягає скасуванню.

Просить ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 02.08.2018 року – скасувати, звільнити його з під варти та обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, які підтримали подану АС, просять ухвалу слідчого судді скасувати та задовольнити апеляційні вимоги; пояснення прокурора Гриненка А.В., який вважає АС захисника необгрунтваною, просить залишити її без задволення, а ухвалу слідчого судді – без зміни; перевіривши матеріали за клопотанням слідчого, які надійшли з Івано-Франківського міського суду, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог закону слідчий суддя в повній мірі дотримався.

Покликання захисника ОСОБА_3 в АС на те, що слідчий суддя безпідставно продовжив її підзахисному ОСОБА_2 строк тримання під вартою на строк проведення досудового розслідування, є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього ж Кодексу.

У відповідності до ч.3 ст.197 КПК, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, і сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів .

Слідчий суддя при продовженні строку тримання під вартою щодо ОСОБА_2 дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачаєтсья з матеріалів справи за клопотанням слідчого, 07.05.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.

08.05.2018 року, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду, задовольнено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів – до 06 липня 2018 року без визначенням розміру застави.

01.07.2018 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадження до трьох місяців.

03.07.2018 року Івано-Франківським міським судом продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 до 06.08.2018 року включно.

17.07.2018 року, ухвалою Апеляційногоо суду Івано-Франківської області апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 03.07.2017 року залишено без задоволення.

26.07.2018 року підозрюваному ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої півдозри від 07.05.2018 року, а саме у закінченому замаху наумисне вбивство ОСОБА_4, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК.

Колегія суддів зазначає, що слідчий суддя у своїй ухвалі вірно вказав, що на час розгляду клопотання слідчого про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою, обгрунтована підозра у вчиненні ним правпорушення, інкримінованого йому під час досудового слідства, підтверджуєтсья доказами, копії яких наявні в матеріалах справи.

В ухвалі вірно зазначено, що підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, і колегія суддів погоджується тим, що існують ризики, передбачені у ч.1 ст.177 КПК, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.

Окрім цього, вирішуючи дане клопотання, слідчим суддею вірно враховано також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 вказаного вище злочину, дані, що характеризують його особу.

Враховуючи те, що вищеперелічені ризики на час апеляційного розгляду не відпали, а запобігти їм, шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_2 іншого, більш мякого запобіжного заходу, неможливо, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що подальше тримання підозрюваного під вартою є доцільним і співмірним для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, і підстав для застосування до нього іншого, більш мякого запобіжного заходу, є неефективним.

Окрім цього, слідчий суддя також вірно з’ясував та перевірив наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, про які слідчий зазначив у своєму клопотанні, зокрема провести досудове розслідування у встановлений Законом термін не є можливим, оскільки не відібрано показання у підозрюваного ОСОБА_2 з приводу підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК, не виконані вимоги ст. 290 КПК, не складено реєстр матеріалів кримінального провадження та обвинувальний акт. Окрім цього, провести допит підозрюваного з приводу підозри від 26.07.2018 року в належний строк не представилось можливим, оскільки сторона захисту не прибула на проведення запланованої слідчої дії, про яку вона була повідомлена згідно чинного КПК .

В матеріалах справи також є копія постанови керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури, якою продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження, до трьох місяців – до 06.08.2018 року .

Колегія суддів зазначає, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджені в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2, злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК.

Окрім цього, під час апеляційного розгляду слідча заявила, що ОСОБА_2 26.07.2018 року нею було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, однак підозрюваний відмовився від отримання вказаного повідомлення в присутності двох понятих, а тому твердження захисника з цього приводу, є необгрунтованим

При вирішенні вказаного клопотання, колегією суддів, окрім норм КПК, враховано практику Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою, є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у кримінальному провадженні є тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків, передбачених ст.177 КПК та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного. У рішенні «Марченко проти України» Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя вірно взяв до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і тому колегія суддів приходить до висновку, що жоден із інших альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що ризики, заявлені у клопотанні слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, не зменшилися, і вони виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також за наявності вищевказаних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою ОСОБА_2, а тому на законних підставах продовжив строк тримання підозрюваного під вартою, тобто до 01 вересня 2018 року.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів не вбачає в діях слідчого судді будь-яких порушень КПК, на що покликається захисник підозрюваного ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3, а тому його ухвала щодо підозрюваного є законною і обґрунтованою, і підстави для її скасування відсутні.

За таких обставин, АС захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405,418, 419, 422 КПК, колегія суддів, –

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 02 серпня 2018 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.

Ухвала оскраженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді: Б.М. Гриновецький

ОСОБА_5