Постанова № 76010545, 16.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №322/1183/17 Головуючий у 1 інстанції: Гасанбеков С.С.

Провадження № 22-ц/778/2005/18 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» серпня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Подліянової Г.С.,

секретар: Путій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Фермерського господарства «Партнер» на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Партнер» про припинення договору оренди шляхом розірвання,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Фермерського господарства «Партнер» про припинення договору оренди шляхом розірвання.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка, розташована на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області площею 6,44 гектари, кадастровий № НОМЕР_1, посвідчена державним актом на право приватної власності на землю серії 1-ЗП №063445.

20 липня 2011 року між нею та ФГ «Партнер» в особі голови ОСОБА_4 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 49 років. Договір зареєстрований в відділі Держкомзему Новомиколаївського р-ну, Запорізької області 05 серпня 2011 року за №232360004000544.

За умовами договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: в грошовій формі в розмірі 3% від нормативної вартості, що становить 2833 грн. 34 коп. Орендна плата вноситься у такі строки: один раз на рік кожного року з 01 жовтня до 31 грудня, за письмовою заявою орендодавця. Орендна плата може вноситись авансом за декілька років дії даного договору. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

З 20 липня 2011 року до часу подання позовної заяви вона не отримувала від орендаря листи с пропозицією отримати орендну плату.

Таким чином, вважає, що їй систематично не сплачується орендна плата. На її неодноразові усні звернення до орендаря з приводу необхідності виплати орендної плати останній не реагує.

На підставі зазначеного просила припинити шляхом розірвання договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області площею 6,44 гектари, кадастровий № НОМЕР_1, посвідченої державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЗП № 063445, укладений 20 липня 2011 року між нею та відповідачем на 49 років, зареєстрований у відділі Держкомзему Новомиколаївського р-ну Запорізької області 05 серпня 2011 року за № 232360004000544.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2018 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений 20 липня 2011 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Партнер», зареєстрований у відділі Держкомзему Новомиколаївського району Запорізької області 05 серпня 2011 року за № 232360004000544, щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Стягнуто з Фермерського господарства «Партнер» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Фермерське господарство «Партнер» подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що орендна плата була виплачена ОСОБА_4 як представнику позивача, неправильне оформлення касових ордерів про видачу орендної плати не спростовує факту отримання коштів, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України).

Аналогічні норми містились в ст. 213 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Партнер» про припинення договору оренди шляхом розірвання, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позовних вимог з підстав систематичного невиконання відповідачем умов договору оренди землі в частині сплати орендної плати орендодавцю.

Проте з таким висновком не погоджується колегія суддів.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", тощо.

Відповідно до 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими Законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України до підстав припинення права користування земельною ділянкою віднесено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Під систематичною несплатою орендної плати суд розуміє два і більше випадків її невнесення у строки, визначені договором оренди землі.

Частиною першою статті 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 527 ЦК України, кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик непред'явлення такої вимоги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка, розташована на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області площею 6,44 гектари, кадастровий № НОМЕР_1, посвідчена державним актом на право приватної власності на землю серії 1-ЗП №063445.

20 липня 2011 року між нею та ФГ «Партнер» в особі голови ОСОБА_4 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 49 років. Договір зареєстрований в відділі Держкомзему Новомиколаївського р-ну, Запорізької області 05 серпня 2011 року за №232360004000544.

За умовами договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: в грошовій формі в розмірі 3% від нормативної вартості, що становить 2833 грн. 34 коп. Орендна плата вноситься у такі строки: один раз на рік кожного року з 01 жовтня до 31 грудня, за письмовою заявою орендодавця. Орендна плата може вноситись авансом за декілька років дії даного Договору. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до змісту довіреності, посвідченої 19 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Моргуновим О.В., ОСОБА_6 уповноважила ОСОБА_4 бути її представником з питань управління належної їй земельної ділянки, розташованої на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області площею 6,44 гектари, кадастровий № НОМЕР_1, в тому числі одержувати зазначену в договорі орендну оренду або натуральну плату за надану в оренду земельну ділянку. Довіреність видана терміном на 20 років і дійсна до 19 жовтня 2031 року без права передоручення, зареєстрована в реєстрі за №1109 ( а.с.30).

Доказів щодо скасування зазначеної довіреності, визнання її недійсною матеріали справи не містять.

Судом також встановлено, що на підтвердження сплати орендної плати за договором оренди, укладеним між сторонами, в період з 2011 року по 2017 року Фермерське господарство «Партнер» надало видаткові касові ордери від 19.10.2011 № 37 на суму 2 550,00 грн., від 15.05.2012 № 12 на суму 4 250,00 грн., від 27.11.2013 № 39 на суму 4 250,00 грн., від 25.09.2014 № 22 на суму 5 100,00 грн., від 21.10.2015 № 35 на суму 5 344,00 грн., від 08.01.2016 № 2 на суму 6 762,00 грн., від 22.11.2017 № 19 на суму 6 762,00 грн. ( а.с.31-32).

Як вбачається зі змісту касових ордерів за період з 2011 по 2017 роки, орендну плату за договором оренди, укладеної з ОСОБА_3, отримував ОСОБА_7 на підставі довіреності №1109 від 19.10.2011 року.

Відповідно до п. 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення), що було чинним на момент видачі вищезазначених касових ордерів, касовий ордер - це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

При цьому, за змістом пункту 3.6 глави 3 Положення, видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері, а якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, у тому числі й особі, що не має змоги у зв'язку з хворобою або з інших поважних причин проставити підпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку.

Зі змісту видаткових касових ордерів вбачається, що у період з 2011 по 2017 роки, орендна плата за договором оренди землі, укладеним з ОСОБА_3, отримувалась ОСОБА_4 на підставі довіреності №1109 від 19.10.2011 року.

Всі зазначені касові ордери містять підписи касиру, який видав орендну плату, та підписи особи, яка отримала орендну плату за довіреністю - ОСОБА_4

Висновок суду про те, що касир, встановивши, що касові ордери від 19.10.2011 № 37., від 15.05.2012 №., від 27.11.2013 № 39 не містять усіх реквізитів, повинен був повернути ці ордери для усунення недоліків, а тому ці докази не підтверджують виплати орендної плати за період з 2011 по 2013 роки, не є обґрунтованим, оскільки предметом даного спору не є визнання недійсними касових ордерів.

Позивачем не спростовано факт отримання орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 2011року по 2017 рік особою, яка за довіреністю мала право на її отримання - ОСОБА_4

Крім того, як вбачається із заяви ОСОБА_4 від 28.02.2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кріль О.М., ОСОБА_4 щорічно отримував орендну плату в період з 2011 по 2017 роки включно на підставі довіреності, виданої ОСОБА_3

Не заслуговує на увагу посилання суду на положення ч.3 ст.238 ЦК України з огляду на те, що ОСОБА_4 не вчиняв правочинів від імені тієї особи, яку він представляє, а саме: ОСОБА_3

Колегія суддів критично ставиться до наданих в суді апеляційної інстанції доказів - письмових звернень позивача до підприємства про неотримання орендної плати у період з 2011 року по2017 рік, по-перше, зі змісту позовної заяви вбачається , що ОСОБА_3до Фермерського господарства «Партнер» про не отримання орендної плати зверталась лише усно (а.с.3-4), по-друге, представник позивача не навів поважності причин щодо ненадання зазначених доказів в суді першої інстанції. Крім того, звертаючись до суду з позовом про розірвання договору оренди з підстав несплати орендної плати за період з 2011 року по 2017 рік позивач ОСОБА_3 не заявляє вимог про отримання орендної плати за весь цей час.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та про наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п.2,4 ч.1 ст.376 ЦПК України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Партнер» про припинення договору оренди шляхом розірвання.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Партнер» задовольнити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2018 року у цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Партнер» про припинення договору оренди шляхом розірвання відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 серпня 2018 року.

Головуючий

Судді: