Ухвала суду № 76009737, 21.08.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4647/18

Провадження № 4-с/442/55/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Павлів З.С.

з участю секретаря судового засідання – Михавко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі матеріали скарги Дрогобицької міської ради, заінтересована особа: державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1, на бездіяльність державного виконавця, -

встановив:

14.08.2018 Дрогобицька міська рада звернулась до суду зі скаргою, в якій просить визнати бездіяльність державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області при примусовому виконанні ухвали №442/4647/18, виданої 20.07.2018 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області (ВП №56828006) неправомірною, зобов’язати начальника Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 31.07.2018 №56828006 у зв’язку з її неправомірністю; зобов’язати державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 31.07.2018 №56828006 у зв’язку з її неправомірністю; зобов’язати державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області здійснити перевірку виконання боржником ухвали №442/4647/2018, виданої 20.07.2018 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області; зобов’язати державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, у випадку невиконання його законних вимог при примусовому виконанні ухвали №442/4647/18, виданої 20.07.2018 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст.188-13 КУпАП відносно винних осіб; зобов’язати державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області у випадку виявлення умисного перешкоджання виконання вищевказаної ухвали скласти акт про порушення та звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Водночас просить відтермінувати сплату судового збору, покликаючись на тривалість проведення оплати Дрогобицьким управлінням державної казначейської служби України Львівської області.

В обґрунтування скарги покликається на те, що на примусовому виконанні у державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 перебуває виконавче провадження №56828006 щодо примусового виконання ухвали №442/4647/18, виданої 20.07.2018 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, згідно якої заборонено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам блокувати під’їзну дорогу до Дрогобицького міського сміттєзвалища та чинити будь-які перешкоди у проїзді транспортних засобів, а також вивозі сміття на територію Дрогобицького міського сміттєзвалища в районі села Брониця Дрогобицького району, та чинити перешкоди у експлуатації даного сміттєзвалища. 23.07.2018 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 07.08.2018 на адресу Дрогобицької міської ради надійшла постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. У вказаній постанові виконавець зазначив, що ухвалу суду фактично виконано. Вказує, що 23.07.2018, з метою виконання рішення суду, здійснено виїзд в с.Брониця Дрогобицького району Львівської області до під’їзної дороги Дрогобицького сміттєзвалища, де присутнім особам оголошено зміст ухвали суду та на виконання ухвали заборонено блокувати під’їзну дорогу до Дрогобицького міського сміттєзвалища та чинити будь-які перешкоди у проїзді транспортних засобів, а також вивозі сміття на територію Дрогобицького міського сміттєзвалища, а також не чинити першкоди в експлуатації даного сміттєзвалища, про що складено відповідний акт. Окрім цього, 31.07.2018, з метою виконання рішення суду, державним виконавцем оголошено зміст ухвали та на виконання ухвали заборонено ОСОБА_5 блокувати поїзну дорогу до Дрогобицького міського сміттєзвалищата чинити будь-які перешкоди у проїзді транспортних засобів, а також вивозі сміття на територію Дрогобицького міського сміттєзвалища в районі села Брониця Дрогобицького району, а також чинити перешкоди у експлуатації даного сміттєзвалища, про що складено відповідний акт державного виконавця. А тому, у відповідності п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження закінчено.

Проте, вважає, що фактично згаданий виконавчий документ не виконано, так як після доведення державним виконавцем до відома присутнім особам резолютивної частини такого рішення, перешкоди у проїзді транспортних засобів, а також вивозі сміття на територію Дрогобицького міського сміттєзвалища продовжують чинитися. В матеріалах виконавчого провадження відсутні докази перевірки виконавцем виконання рішення боржником. Вважає, що державним виконавцем не вжито усіх передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішення та передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Представники скаржника в судовому засіданні скаргу підтримали, просять таку задоволити.

Державний виконавець в судовому засіданні скаргу заперечила. Зазначила, що на виконання ч.4 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», нею вжито всіх необхідних заходів щодо виконання ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.07.2018. Разом з тим, звертає увагу суду на те, що скаржником оскаржено постанову про закриття виконавчого провадження лише щодо боржника ОСОБА_5, а тому їхнє покликання про невиконання ухвали суду іншими особами, вказаними в ухвалі суду не є обґрунтованими. Відтак, просить в задоволенні скарги відмовити.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх в сукупності, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) роз’яснень у п.13 узагальнення судової практики розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 року №24-152/0/4-13 державний виконавець зобов’язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що у Дрогобицькому міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходилося виконавче провадження з виконання ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.07.2018 про заборону ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам блокувати під’їзну дорогу до Дрогобицького міського сміттєзвалища та чинити будь-які перешкоди у проїзді транспортних засобів, а також вивозі сміття на територію Дрогобицького міського сміттєзвалища в районі села Брониця Дрогобицького району, а також чинити перешкоди у експлуатації даного сміттєзвалища.

23.07.2018 державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділк ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної вище ухвали. Боржнику надано 10 робочих днів для добровільного виконання ухвали суду.

31.07.2018 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як вбачається зі змісту зазначеної постанови про закінчення виконавчого провадження, 23.07.2018, з метою виконання рішення суду, здійснено виїзд в с.Брониця до під’їзної дороги Дрогобицького сміттєзвалища, де присутнім особам оголошено зміст ухвали суду та на виконання ухвали заборонено блокувати під’їзну дорогу до Дрогобицького міського сміттєзвалища та чинити будь-які перешкоди у проїзді транспортних засобів, а також вивозі сміття на територію Дрогобицького міського сміттєзвалища, а також не чинити першкоди в експлуатації даного сміттєзвалища, про що складено відповідний акт. Окрім цього, 31.07.2018, з метою виконання рішення суду, державним виконавцем оголошено зміст ухвали та на виконання ухвали заборонено ОСОБА_5 блокувати поїзну дорогу до Дрогобицького міського сміттєзвалища та чинити будь-які перешкоди у проїзді транспортних засобів, а також вивозі сміття на територію Дрогобицького міського сміттєзвалища в районі села Брониця Дрогобицького району, а також чинити перешкоди у експлуатації даного сміттєзвалища, про що складено відповідний акт державного виконавця.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

У відповідності до ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; визнання боржника банкрутом; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченомучастиною третьою статті 63 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред’явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв’язку з цим перераховані до Державного бюджету України; якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; огашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

У статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Згідно ч.4 вказаної статті виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відтак, суд вважає, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, у відповідності до вимог ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльності скарги і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника); якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.447-453 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні скарги Дрогобицької міської ради, заінтересована особа: державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1, на бездіяльність державного виконавця – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 22.08.2018.

Суддя Павлів З.С.