Ухвала суду № 76009524, 21.08.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/3931/14-ц

Провадження № 2-р/442/9/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі головуючого судді Медведика Л.О.,

за участю секретаря Чолавін Н.П.,

стягувача ОСОБА_1,

представника боржника - виконкому Дрогобицької міської ради ОСОБА_2,

представника КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного державного виконавця Головного управління юстиції у Львівській області про роз’яснення резолютивної частини виконавчого листа №442/1172/14-ц, 6/442/47/2014 від 06.03.2014 року, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області,-

встановив :

Головний державний виконавець ГУЮ у Львівській області звернувся в суд із вказаною вище заявою, в обґрунтування якої посилається на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області перебуває виконавчий лист № 442/1172/14-ц, 6/442/47/2014 від 06.03.2014, що видав Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області, про «Визнати незаконним розпорядження міського голови Дрогобича №531 від 13.10.2008р. "Про звільнення з посади директора комунального підприємства готелю «Тустань» ОСОБА_1 та скасувати його. Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального підприємства готель "Тустань". З метою повного, об»єктивного та всебічного виконання рішення просить роз»яснити резолютивну частину вищезгаданого виконавчого листа, а саме яким чином поновити боржника на посаді підприємства, яке припинило свою діяльність.

Стягувач ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що рішення суду від 29.12.2005 року вже неодноразово роз»яснювалося в різному складі суду. Дане рішення має бути виконано у відповідності до ч.1 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження», ст..36 КЗпП, п.19 ППВСУ від 06.11.1992 року. В законодавстві усе чітко вказано, виконавче провадження на даний час є відкритим. Боржника двічі було оштрафовано за невиконання рішення суду і сам боржник звертався за його роз»ясненням.

Представник боржника - виконкому Дрогобицької міської ради ОСОБА_2 заперечив з приводу задоволення заяви, вказуючи на те, що рішення про поновлення на роботі на даний час є виконаним згідно розпорядження міського голови №98 від 24.03.2009 року.

Представник КП «Туристичний комплекс Дрогобич» також заперечив щодо роз»яснення вищевказаного рішення. Пояснив, що згідно ст..271 ЦПК України роз»яснення рішення допускається, якщо воно не було виконано, а розпорядженням міського голови воно було виконано.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Жодним з учасників судового розгляду суду не подано документу, який б свідчив про виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Дане рішення неодноразово роз»яснювалося Дрогобицьким міськрайонним судом із посиланням на відповідні нормативні акти, які відомі учасникам розгляду, в тому числі і державному виконавцю. Однак, остання ухвала Дрогобицького міськарйонного суду від 10.03.2017 року та ухвала апеляційного суду від 29.06.2017 року були скасовані Верховним Судом.

Згідно ст. 411 ч.5 ЦПК України, висновки суду касаційної інстанції, в зв’язку з якими скасовано судові рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Дані висновки полягають в тому, що тлумачення частини першої статті 221 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржених ухвал) свідчить, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Зважаючи на це, суд вважає, що виконавчий лист є зрозумілим, нормативні акти, які регламентують поновлення стягувача на роботі є відомі учасникам виконавчого провадження та тлумачення їх застосування в конкретній ситуації, буде по суті вносити зміни до самого рішення, які не були предметом судового розгляду.

Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Головного державного виконавця Головного управління юстиції у Львівській області про роз’яснення резолютивної частини виконавчого листа №442/1172/14-ц, 6/442/47/2014 від 06.03.2014 року, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом п»ятнацяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Медведик Л.О.