Ухвала суду № 76009248, 22.08.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12935/18

Провадження № 1-кс/344/5948/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Буджак І.Я, підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, законного представника ОСОБА_3, педагога ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010003102 від 19.08.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Слідча звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилалася на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 18.08.2018, близько 23 год., ОСОБА_1, перебуваючи по вул. Дністровській, у м. Івано-Франківську, поблизу торгового центру «Прикарпаття», побачив потерпілогоГорблянського Б.Я., який сидів на лавці навпроти торгового центру та мав на плечі чоловічу сумку.

В цей момент у ОСОБА_1, виник злочинний умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_5, а саме: його чоловічої сумки марки «Reform», темно-коричневого кольору.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 попрямував слідом за потерпілим ОСОБА_5Я, який рухався в напрямку вул. Галицька, що вм. Івано-Франківську, після чого діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, переслідуючи особисті корисливі мотиви на незаконне збагачення, несподівано для ОСОБА_5, підбіг до нього ззаду та із застосуванням фізичного насильства, а саме завдавши декілька ударів руками та ногами по тілу, відкрито викрав з рук чоловічу сумку «Reform», темно-коричневого кольору, вартість якої становить 400 гривень, в якій знаходились грошові кошти в сумі 3500 грн., Power Bank марки – Real Power PB – 260 Alu, чорного-жовтого кольору, вартість якого становить 300 грн.

Після цього, ОСОБА_1 з місця події втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій, вчинених ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_5 спричинено майнову шкоду на загальну суму 4 200 грн.

20 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, з незакінченою середньою освітою.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколі допиту потерпілого ОСОБА_5, протоколі допиту свідка ОСОБА_6, протоколом огляду від 19.08.2018 та інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, за яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України передбачено максимальне покарання - десять років позбавлення волі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки йому відомі їхні анкетні дані, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що він не має міцних соціальних зв’язків. Крім цього, підозрюваний, усвідомлюючи, про неминучість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може виїхати за межі м. Івано-Франківська з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене діяння.

Підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відносно нього 05.07.2018 направлено обвинувальний акт до Івано-Франківського міського суду за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу із 20 год. по 06 год. Однак останній на шлях виправлення не став та незважаючи на це вчинив новий майновий злочин.

Таким чином в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо нього покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи вище наведені ризики, репутацію підозрюваного, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, не можливе.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на нього обов’язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов’язується, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки відносно нього 05.07.2018 Івано-Франківським міським судом обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонено у період часу із 20 год. по 06 год. залишати місце проживання, а саме: житло за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Шашкевича, 9/5, умови якого він порушив, оскільки впродовж неодноразових перевірок за місцем проживання у вказаний період часу відсутній та вчинив новий злочин майнового характеру.

Застосування запобіжного заходу у вигляді застави не може бути обране до ОСОБА_1, оскільки він неповнолітній, не має власного джерела доходу, також відсутні особи, які можуть внести грошові кошти на спеціальний рахунок Івано-Франківського міського суду.

Разом з тим, якщо слідчий суддя, суд, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дійде до переконання про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваного ОСОБА_1 обов’язків, передбачених КПК України, на підставі п. 5 ст. 182 КПК, беручи до уваги репутацію підозрюваного, його майновий стан, тяжкість інкримінованого йому злочину та суму завданих матеріальних збитків, то необхідний йому розмір пропонуємо у межах сорока мінімальних заробітних плат.

Беручи до уваги вищевикладене, вважаю, що застосування менш суворих запобіжних заходів не може запобігти наведеним вище ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити та визначити заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту по місцю проживання батька.

Законний представник ОСОБА_3 повідомив, що йому шкода свого сина, хотів би, щоб обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, проте він не в змозі забезпечити цілодобовий нагляд за сином, оскільки, останній його не слухає, втікає з дому, негативно впливає на молодшого семирічного брата — напоїв спиртним, зневажливо відноситься до нього, як до батька та до тітки, в будинку якої проживають, виносить речі з дому з метою продажу.

Педагог в судовому засіданні повідомила, що батько не є авторитетом для ОСОБА_1, син взагалі його не слухає. Щодо обрання запобіжного заходу послалась на розсуд суду.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, законного представника, педагога, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 20 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання - десять років позбавлення волі.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_1І

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, наявність постійного місця проживання, а також відсутність судимості.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 21 жовтня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 35 240 (тридцять п”ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 21 жовтня 2018 року включно обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_7Я

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.