Ухвала суду № 76009205, 17.08.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11386/18

Провадження № 11-сс/779/266/2018

Категорія ст. 173 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Шкрібляк

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Повзла В.В., Гриновецького Б.М.,

з участю секретаря с/з Шандаловича А.І.,

прокурора Присяжнюка В.Я.,

власника майна ОСОБА_2,

захисника Бунича Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі АС) захисника Бунича Р.М. в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017090000000457 від 20.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 310 Кримінального кодексу України (далі КК), -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2018 року задовольнено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, а саме на автомобіль марки «LEXUS» LX570, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, яким користується ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що автомобіль марки «LEXUS» LX570, дчорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, відповідно в сукупності з іншими речами та документами, може мати значення доказу факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а тому виникла необхідність у накладені на нього арешту з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник Бунич Р.М. в інтересах ОСОБА_2 подав АС, в якій покликається на її незаконність, необґрунтованість, оскільки дана ухвала винесена без достатніх на це підстав та з суттєвими порушеннями норм КПК, а тому підлягає скасуванню.

Просить ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно скасувати.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення власника майна ОСОБА_2 та її захисника - Бунича Р.М., які підтримали подану АС, просять ухвалу слідчого судді скасувати; пояснення прокурора Присяжнюка В.Я., який заперечив доводи поданої АС, просить ухвалу слідчого судді залишити без задоволення; перевіривши матеріали за клопотанням слідчого, які надійшли з Івано-Франківського міського суду, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного. Суд апеляційної інстанції, згідно вимог ст. 404 КПК, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Апелянт оскаржує ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль, тому суд апеляційної інстанції перевіряє дане рішення в цій частині.

Відповідно до ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Таких вимог закону при постановленні даної ухвали слідчий суддя дотримався, однак не в повній мірі.

З матеріалів клопотання вбачається, що відділом розслідування тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.08.2017 року до ЄРДР за № 12017090000000457, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 310 КК.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів клопотання слідчого, встановлено, що 27 липня 2018 року, в м. Калуш, Івано-Франківської області в ході проведення санкціонованого обшуку в автомобілі марки «LEXUS» LX570, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, яким користується ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, було виявлено та вилучено грошові кошти, отримані злочинним шляхом та мобільний телефон, за допомогою якого останній міг підтримувати зв'язок із іншими особами, причетними до вчинення злочинів у сфері наркобізнесу. Після завершення проведення обшуку, автомобіль марки «LEXUS» LX570, чорного кольору було вилучено та поміщено на зберігання на територію УСБУ в Івано-Франківській області, що по вул. Сахарова, 15, у м. Івано-Франківську. Автомобіль марки «LEXUS» LX570, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 у даному кримінальному провадженні має значення речового доказу. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_3, власником даного автомобіля марки «LEXUS» LX570, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2. Так, згідно ст. 171 КПК у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Слідчий, керуючись відповідними нормами кримінального процесуального кодексу України, просив накласти арешт на майно з метою, крім іншого, для забезпечення збереження речових доказів. Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду, права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, крім іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів. Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

На переконанням колегії суддів, слідчим доведена необхідність накладення арешту на автомобіль марки «LEXUS» LX570, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який на праві приватної власності належать ОСОБА_2. Дане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 170 КПК, слідчим наведено сукупність підстав та підозр вважати, що воно може бути доказом, а, відтак накладення арешту на майно має на меті запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, тобто забезпечення збереження речових доказів. Апеляційний суд вважає, що з метою забезпечення всебічності, повноти та обєктивності дослідження усіх обставин справи, арешт майна у даному кримінальному провадженню є необхідним. Також, суспільний інтерес розслідування та встановлення істотних обставин у кримінальному провадженні переважає приватний інтерес особи щодо тимчасового позбавлення володіти належним їй майном, що стало підставою для задоволення клопотання слідчого. При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Окрім цього, в матеріалах клопотання про накладення арешту на майно, в ньому відсутній протокол огляду вказаного транспортного засобу чи належно завіреної копії, також відсутня у вказаному клопотанні постанова про визнання автомобіля марки «LEXUS» LX570, речовим доказом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення або їх належно завірені копії. Таких документів, не надав прокурор під час апеляційного розгляду, та не навів достатніх мотивів щодо доцільності накладення арешту на вказаний автомобіль у кримінальному провадженні, з повним обмеження права власності. В той же час, суд апеляційної інстанції вважає, що задовольняючи клопотання, слідчий суддя, всупереч нормам КПК, не вказав, які настануть обмеження права власності при накладенні арешту на вказаний автомобіль, хоча на даному етапі вони мають місце, а також не врахував положення ч. 4 ст. 173 КПК, згідно з якою, у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Крім цього, ОСОБА_2 має водійське посвідчення, копію якого додано під час апеляційного розгляду до матеріалів справи.

Під час апеляційного розгляду прокурор не вказав, які процесуальні дії слідчий повинен вчинити із вказаним автомобілем. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заборона розпорядження та відчуження вказаним автомобілем забезпечить збереження речового доказу і не призведе до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та, що на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права власності та інтереси ОСОБА_2, як позбавлення права користування. При цьому, даних про настання негативних наслідків для ОСОБА_2 від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна шляхом заборони розпорядження та відчуження, під час апеляційного розгляду, не здобуто. Такий спосіб арешту буде найменш обтяжливим та не призведе до надмірного обмеження прав та інтересів власника, не зашкодивши при цьому кримінальному провадженню. Тому, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна задовольнити частково, накласти арешт на автомобіль марки «LEXUS» LX570, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 належить ОСОБА_2, шляхом заборони розпорядження та відчуження вказаного транспортного засобу. За таких обставин, АС захисника ОСОБА_2 - адвоката Бунича Р.М. підлягає до часткового задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 172, 376, 404, 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника Бунича Р.М. в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2018 року про накладення арешту на майно скасувати. Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна задовольнити частково. Накласти арешт на автомобіль марки «LEXUS» LX570, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 належить ОСОБА_2, шляхом заборони розпорядження та відчуження вказаного транспортного засобу.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді: Б.М. Гриновецький

В.В. Повзло