Постанова № 76008457, 21.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11143/18 Суддя першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

21 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Ірклієнка Юрія Петровича до Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2, про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Ірклієнко Юрій Петрович (далі - Позивач, Уповноважена особа) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва (далі - Відповідач, Шевченківський РВ ДВС м. Києва), треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа-1, Фонд), ОСОБА_2 (далі - Третя особа-2, ОСОБА_2.), про скасування постанови, винесеної 05.06.2018 року державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Києва Байрамовим Т.Р., якою відкрито виконавче провадження №56519827 за виконавчим листом №824/822/16-а від 16.05.2018 року, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2018 року відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Наголошуючи на порушенні судом першої інстанції при відкритті провадження у справі правил підсудності, Третя особа-2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу та направити справу для розгляду до Чернівецького окружного адміністративного суду. При цьому посилається на неврахування судом першої інстанції положень ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», зазначаючи, що оскільки Позивач є стороною виконавчого провадження за виконавчим документом, виданим Чернівецьким окружним адміністративним судом, то саме до підсудності цього суду, а не Окружного адміністративного суду міста Києва, належить вирішення даного спору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за правилами ч. 2 ст. 312 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України.

У межах встановлених судом строків відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва від 05.06.2018 року відкрито виконавче провадження №56519827 (а.с. 9) за виконавчим листом №824/822/16-а від 18.05.2018 року, виданим Чернівецьким окружним адміністративним судом. Боржником згідно даного виконавчого документа визначено Уповноважену особу, а стягувачем - ОСОБА_2

З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 КАС України, яка регламентує питання виключної підсудності адміністративних справ, визначає, що підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.

Аналіз положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що до такої окремої категорії справ законодавцем віднесено, зокрема, справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (ст. 287 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Приписи ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначають, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За правилами ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, оскільки предметом оскарження Уповноваженої особи у межах даного спору є постанова Шевченківського РВ ДВС м. Києва від 05.06.2018 року ВП №56519827 щодо виконання ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року у справі №824/822/16-а, згідно якої Позивач є боржником, то у відповідності до правил ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» даний спір повинен розглядатися та вирішуватися судом, який видав виконавчий лист, тобто Чернівецьким окружним адміністративним судом.

Аналогічний висновок щодо застосування наведених норм права викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №826/9930/17.

Викладені обставини, як вірно зазначив Апелянт, свідчать, що Окружний адміністративний суд міста Києва, відкриваючи провадження у даній справі, не пересвідчився, чи не належить остання до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 03.08.2018 року про відкриття провадження у справі підлягає скасуванню в частині підсудності, а справа - направленню за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Разом з тим, що стосується вимоги Апелянта про стягнення судового збору з Уповноваженої особи, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 11 ст. 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що розподіл судових витрат, в тому числі і за подання апеляційної скарги, здійснює той суд, який ухвалив остаточне рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, право суду апеляційної інстанції на зміну розподілу судових витрат виникає у випадку зміни судового рішення або ухвалення нового.

Водночас, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2018 року про відкриття провадження у справі рішення по суті спору Київським апеляційним адміністративним судом не приймається, що унеможливлює вирішення ним питання про розподіл судових витрат за правилами ч. 11 ст. 139 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково відкрив провадження у даній справі, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині підсудності, а справу передати за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 29, 242-244, 250, 287, 308, 310, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Ірклієнка Юрія Петровича до Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2, про скасування постанови - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року - скасувати в частині підсудності.

Справу передати на розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено « 21» серпня 2018 року.