Вирок № 76008113, 20.08.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.08.2018

Справа № 320/5226/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря - Арифової Л.А.,

за участю: прокурора – Нагорного В.А.,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12018080140001695 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який має на виховані малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого,

-22.09.2017 Веселівським районим судом Запорізької області за ст. 164 ч. 1 КК України, призначено покарання у вигляді 100 годин громадських робіт,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимого:

-27.02.2008 Веселівським районним судом за ст. 185 ч. 3, ст. 198 КК України, призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік;

-14.06.2011 Веселівським районним судом за ст. 185 ч. 3, ст. 15 ч. 3 КК України, призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців;

-26.06.2012 Веселівським районним судом за ст. 185 ч. 2 КК України, призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 71, 72 КК України приєднано покарання за вироком суду від 14.06.2011 та призначено остаточне покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі. 28.04.2014 звільнений від відбування покарання на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

23.05.2018 року приблизно о 03 годині, знаходячись біля території домоволодіння № 101 по вул. Малюги в м.Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, розподілили між собою ролі. Після чого, реалізуючи свій спільний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, переліз через паркан, та проник на територію вищевказаного домоволодіння, а ОСОБА_2 залишився у дворі сусіднього будинку № 99 по вул.Малюги в м. Мелітополі Запорізької області, біля вищевказаного паркану, де допомагав перекидати металеві вироби з сусіднього двору, звідки таємно викрали металеві вироби, загальною вагою 112 кілограмів, вартістю 6 гривень за 1 кілограм металу, на загальну суму 672 гривні, які перекинули на сусідню ділянку, та зникли з місця злочину, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 672 гривні.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, згодний з обсягом і кваліфікацією вчиненого, щиросердно розкаявся і пояснив, що він дійсно 23.05.2018 року приблизно о 03 годині, знаходився біля території будинку № 101 по вул.Малюги в м.Мелітополі разом з ОСОБА_2. Після чого, ОСОБА_1 переліз через паркан та проник на територію вищевказаного будинку, а ОСОБА_2 залишився у дворі сусіднього будинку №99 по вул.Малюги в м.Мелітополі, біля вищевказаного паркану, де допомагав перекидати металеві вироби з сусіднього двору, звідки викрали металеві вироби, які перекинули на сусідню ділянку та зникли з місця злочину.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, згодний з обсягом і кваліфікацією вчиненого, щиросердно розкаявся і пояснив, що він дійсно 23.05.2018 року приблизно о 03 годині, знаходився біля території будинку № 101 по вул.Малюги в м. Мелітополі разом зі ОСОБА_1. Після чого, ОСОБА_1 переліз через паркан та проник на територію вищевказаного будинку, а ОСОБА_2 залишився у дворі сусіднього будинку № 99 по вул.Малюги в м. Мелітополі біля вищевказаного паркану, де допомагав перекидати металеві вироби з сусіднього двору, звідки викрали металеві вироби, які перекинули на сусідню ділянку та зникли з місця злочину.

Від потерпілого ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів, що характеризують особи обвинувачених.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаній із проникненням у сховище.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд згідно із вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом встановлено не було.

До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом встановлено не було.

До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_2, суд відносить щире каяття.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили тяжкий злочин, однак щиросердно дієво розкаялись у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяли встановленню істини у справі, за місцем проживання характеризуються задовільно, тому суд вважає можливим призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши від відбування призначеного судом покарання з випробуванням.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 \три\ роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 /один/ рік іспитового строку.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Визнати винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 \три\ роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 /один/ рік іспитового строку.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

2)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-два металеві кути, до яких приварені металеві листи, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, згідно розписки від 24.05.2018 року - залишити в користуванні власника;

-газовий балон, металеві стовпчики від паркану, металеві кути, до яких приварені металеві листи, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, згідно розписки від 24.05.2018 року - залишити в користуванні власника.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Л.В. Колодіна