Ухвала суду № 76007740, 02.08.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/13468/15-ц

Провадження № 4-с/234/20/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.,

за участю: секретаря - Пагуліч Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорську скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов’язання вчинити певні дії, заінтересовані особи: головний державний виконавець Кіровського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1» (надалі ПАТ «ВіЕйБі Банк») 13.03.2018р звернувся до суду із скаргою про визнання неправомірними дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (надалі – Кіровського ВДВС ГТУЮ) у Донецькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, скасування постанови про повернення виконавчого документа від 01.02.2018р та відновлення виконавчого провадження ЄДРВП №53921761 з примусового виконання виконавчого листа №234/13468/15-ц, виданого 20.11.2015р Краматорськії міським судом Донецької області про стягнення с ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 70 635,60грн.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що 20 листопада 2015 року Краматорським міським судом Донецької області було видано виконавчавчий лист №234/13468/15-ц про стягнення с ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 70 000,60грн. Зазначений виконавчий лист представником Банку було направлено до Кіровського ВДВС м.Макіївка ГТУЮ у Донецькій області, та на підставі якого 01 лютого 2018 року головним державним виконавцем Кіровського ВДВС м.Макіївка ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу, з посиланням на те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення. 22.02.2018р стягувач отримав вказану постанову, відповідно до чого строк оскарження до 02.03.2018р. Зазначає, що ОСОБА_1 не погоджується із вищезазначеною постановою, вважає її незаконною та такою, що направлена не у спосіб, визначений ЗУ «Про виконавче провадження». З посиланням на ст.ст.6, 18 вказаного вище Закону зазначає, що державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вважає, що державним виконавцем в супереч вимогам Закону вжито не всіх виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №234/13468/15-ц, виданого 20.11.2015р.

ОСОБА_4, представник заявника ПАТ «ВіЕйБі Банк», в скарзі просила розглядати дійсну скаргу у відсутності представника.

Представник заінтересованої особи Кіровського ВДВС м.Макіївка ГТУЮ у Донецькій області до суду не з’явився, але надав до суду заперечення на скаргу, в якому зазначено, що дійсно 13.05.2017р головним державним виконавцем Кіровського ВДВС м.Макіївка ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №234/13468/15-ц від 20.11.2015р відносно ОСОБА_3 про стягнення з нього на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості у розмірі 70635,60грн. 13.05.2017р за заявою стягувача державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Згідно відповідей із Центру ДАІ, ДПС України та УПФУ у м.Лиман, УСЗН Лиманської міської ради, Єдиного державного реєстру МВС України за ОСОБА_3 автомотранспорту не значиться; боржник не працює, розрахункові рахунки у нього відсутні; на обліку як тимчасово переміщена особа з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО не перебуває, а сам ОСОБА_3 перебуває на обліку в Куп’янському об’єднаному управлінні ПФУ. Згідно виконавчого документу боржник мешкає на тимчасово не підконтрольній території України, тому боржник не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження, та довести у суді факт ухилення від сплати заборгованості боржника державний виконавець не має можливості. Вказує, що на даний час Кіровський ВДВС м.Макіївка не має можливості звернутися до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження виїзду за межі України ОСОБА_3 та з поданням про його привід, а також, перевірити майновий стан боржника за місцем проживання.

30.08.2017р державним виконавцем винесено постанову про передання виконавчого провадження до Куп’янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Харківській області за місцем перебування боржника на обліку в управлінні ПФУ. 02.11.2017р державним виконавцем Куп’янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про передачу виконавчого провадження Кіровському ВДВС м.Макіївка у Донецькій області, так як боржник пенсію в Куп’янському УПФУ не отримує. 16.11.2017р державним виконавцем Кіровського ВДВС м.Макіївка у Донецькій області винесено постанову про прийняття виконавчого провадження. Згідно відповідей із ДПС України та УПФУ у м.Лиман боржник не працює, пенсію не отримує, розрахункові рахунки у нього відсутні; згідно до Єдиного державного реєстру МВС України рухомого майна за боржником не виявлено; згідно відповіді із УСЗН Лиманської міської ради ОСОБА_3 на обліку як тимчасово переміщена особа з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО не перебуває. Майно, на яке може бути звернуте стягнення, не виявлено, у зв’язку з чим 01.02.2018р державним виконавцем, відповідно до п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документу. Просить відмовити у задоволенні скарги ПАТ «ВіЕйБі Банк» на постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Заінтересована особа ОСОБА_3 про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливим розглянути скаргу за відсутності заявника та заінтересованих осіб, на підставі наявних у справі доказів.

З’ясувавши обставини справи, перевіривши їх докази, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 09 листопада 2015 року по цивільній справі №234/13468/15-ц (провадження №2/234/5667/15) за позовом ВАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_3, з останнього стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 70635,60грн, на виконання якого 20.11.2015 року Краматорським міським судом Донецької області видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця Кіровського ВДВС м.Макіївка у Донецькій області від 13.05.2017р відкрито виконавче провадження №53921701 з виконання виконавчого листа №234/13468/15-ц, виданого 20.11.2015р Краматорським міським судом Донецької області про стягнення боргу у розмірі 70635,60грн з ОСОБА_3

Постановою державного виконавця Миндюк Н.В. від 01.02.2018р виконавчий лист №234/13468/15-ц повернуто стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з тим, що боржник не працює, пенсію не отримує, відсутні майно та розрахункові рахунки, на які може бути звернуте стягнення. На все майно боржника накладено арешт. Згідно виконавчого листа боржник мешкає на тимчасово непідконтрольній Україні території. Згідно відповіді УСЗН Лиманської міської ради боржник на обліку як тимчасово переміщена особа з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО не перебуває.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу положень ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Для забезпечення здійснення необхідних заходів з метою своєчасного і повного виконання виконавчого документа при здійсненні виконавчого провадження державного виконавця наділено обсягом прав, перелічених в ч.3 ст.18 Закону.

Відповідно п.п.2,5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Як встановлено із змісту постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 01.02.2018р ВП №53921701 боржник не працює, пенсійного віку не досяг, відсутні майно та розрахункові рахунки, на які може бути звернуто стягнення, а також боржник мешкає на тимчасово непідконтрольній території України.

На підтвердження здійснення державним виконавцем Миндюк Н.В. заходів щодо розшуку майна боржника ОСОБА_3 надано складений нею Акт від 01.02.2018 року, в якому зазначено, що боржник не працює, пенсійного віку не досяг, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, останній мешкає на тимчасово непідконтрольній Україні території.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов’язковою для виконання поліцією.

Однак, згідно Акту від 01.02.2018р, під час розшуку майна боржника, державний виконавець обмежився тільки запитами до ДПС України, УПФУ у м.Лиман, Єдиного державного реєстру МВС України, УСЗН Лиманської міської ради.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не забезпечено виконання судового рішення, не вчинено передбачених законодавством всіх заходів примусового виконання рішень передбачених законодавством, що є підставою для задоволення скарги в частині визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону.

Суд вважає, що оскаржувана заявником постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві не відповідає вимогам закону, оскільки у п.9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства обовязковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невідємною частиною правосуддя, у ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку суду, вказаних обставин достатньо для висновку про те, що державний виконавець передчасно повернув виконавчий документ стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону, оскільки ним не вжиті всі вичерпні заходи для розшуку та звернення стягнення на майно та доходив боржника. Отже скарга є обґрунтованою.

Визначаючись зі способом задоволення скарги суд зазначає наступне.

Частиною другою ст.451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, суд задовольняє першу вимогу скарги повністю, а саме шляхом визнання неправомірними дій державного виконавця Кіровського ВДВС м.Макіївка у Донецькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у провадження ВП №53921761 від 01.02.2018р.

Вирішуючи другу заявлену вимогу скарги, в якій заявник просить скасувати оскаржувану постанову, суд зазначає, що суд за змістом Закону України «Про виконавче провадження» та ст.451 ЦПК України, наразі не має права скасовувати постанови державного виконавця.

Таким правом наділений виключно начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, у відповідності до ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому це порушення необхідно усунути шляхом зобов’язання начальника Кіровського ВДВС м.Макіївка у Донецькій області скасувати постанову державного виконавця Кіровського ВДВС м.Макіївка у Донецькій області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №53921761 від 01.02.2018р.

Як роз’яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003р «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушенні права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.41 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Тому суд вважає вимоги заявника про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та відновлення виконавчого провадження зайвими, а визнання дій державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 01.02.2018р. неправомірними, за своєю правовою суттю є належним способом захисту права заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов’язання вчинити певні дії, заінтересовані особи: головний державний виконавець Кіровського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №53921761 від 01 лютого 2018 року - неправомірними.

Зобов’язати начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області скасувати постанову головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №53921761 від 01 лютого 2018 року.

Зобов’язати головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 відновити виконавче провадження щодо примусового виконання за виконавчим листом №234/13468/15-ц, який виданий 20 листопада 2015 року Краматорським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» заборгованості у розмірі 70635,60грн.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовязки, до Апеляційного суду Донецької області протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: А.М.Лутай