Рішення № 76004245, 22.08.2018, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Провадження номер № 2/0186/260/18

Справа № 186/681/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Янжули С. А.

секретар - Лиман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2018 року позивач звернувся до Першотравенського міського суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 13 липня 2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 15 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та позивачем ОСОБА_3 про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.рrivatbank.ua; або інший інтернет/SMS-pecypc, зазначений банком).

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розмішені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а наразі діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг».

Тобто Умови та Правила є публічною офертою, шо містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

При укладанні Договору сторони керувались ч. І ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті, згідно яких обслуговувався позичальник.

Заявою позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в "ПриватБанку", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.

Позивач свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4. «Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких позичальник при укладанні Договору про надання банківських послуг дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитною ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Під борговими зобов'язаннями сторони узгодили зобов'язання клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта, що зазначено в п. 2.1.1.12.1 «Умов та правил надання банківських послуг».

На підставі п. 2.1.1.12.2 в разі непогашення Клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. Сплату відсотків за користування кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків (договірне списання).

В разі якщо, в дату нарахування відсотків Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті https:// privatbank.ua/ kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Умов та правил надання банківських послуг». Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Одночасно, пунктом 1.1.3.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 «Умов та правил надання банківських послуг». Відповідно до п. 1.1.2.1.5. до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам, але на підставі п. 1.1.5.2 Умов та Правил не отримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.

Зазначає, що підвищення відсоткової ставки може здійснювалися тільки за тратами Клієнта здійсненими після її підвищення, що дає можливість Клієнту у разі незгоди з новою відсотковою славкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій відсотковій ставці.

Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 «Умов та правил надання банківських послуг», а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6 даних Умов, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому чисті простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. «Умов та правил надання банківських послуг» на суму від 100 гривень, Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

02.03.2017 року позичальник, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.03.2017 року.

Згідно ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК, у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК - Кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем 31 липня 2017 року була направлена претензія кредитора до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори.

07 грудня 2017 року позивачем було отримано відповідь Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємцями померлого ОСОБА_2, які звернулись із заявами про прийняття спадщини, є ОСОБА_1.

За приписами ч. З ст. 1296 ЦК - відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

28 грудня 2017 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист- претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Частиною І статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК - вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 1282 ЦК - у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у на натурі.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 13 липня 2011 року становить - 14 985,29 гривень з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного:

-7 785,45 гривень - тіло кредиту;

-7 199,84 гривень - нараховано процентів за користування кредитом.

Просить суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість в розмірі 14 985,29 гривень за кредитним договором б/н від 13 липня 2011 року та судові витрати.

З урахуванням ціни позову, суд вважає зазначу справу малозначною та розглядає її в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, що відповідає вимогам ст.ст.274,279 ЦПК України.

Представник позивача надіслав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, з позовними вимогами не згідна, оскільки кредит не брала і ним не користувалася; відзив на позовну заяву, у встановлені законом строки, не надала.

Враховуючи вимоги ст.247 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовільнити.

За правилами статей 2,12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Дійсно, ОСОБА_2, за життя, звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 13 липня 2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 15 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та позивачем ОСОБА_3 про надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом у заяві. Копія заяви додана до матеріалів справи.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.рrivatbank.ua; або інший інтернет/SMS-pecypc, зазначений банком).

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розмішені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а наразі діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг».

Тобто Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

При укладанні Договору сторони керувались ч. І ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті, згідно яких обслуговувався позичальник.

Заявою ОСОБА_2 підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ "ПриватБанку", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.

Позивач свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4. «Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких позичальник при укладанні Договору про надання банківських послуг дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитною ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Під борговими зобов'язаннями сторони узгодили зобов'язання клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта, що зазначено в п. 2.1.1.12.1 «Умов та правил надання банківських послуг».

На підставі п. 2.1.1.12.2 в разі непогашення Клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. Сплату відсотків за користування кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків (договірне списання).

В разі якщо, в дату нарахування відсотків Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті https:// privatbank.ua/ kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Умов та правил надання банківських послуг». Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Одночасно, пунктом 1.1.3.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 «Умов та правил надання банківських послуг». Відповідно до п. 1.1.2.1.5. до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам, але на підставі п. 1.1.5.2 Умов та Правил не отримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.

Зазначає, що підвищення відсоткової ставки може здійснювалися тільки за тратами Клієнта здійсненими після її підвищення, що дає можливість Клієнту у разі незгоди з новою відсотковою славкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій відсотковій ставці.

Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 «Умов та правил надання банківських послуг», а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6 даних Умов, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому чисті простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. «Умов та правил надання банківських послуг» на суму від 100 гривень, Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 03 січня 2018 року підтверджується, що позичальник ОСОБА_2 прийняв умови кредитного договору, від цих умов не відмовлявся та активно користувався кредитними коштами, останнє внесення коштів на його картковий рахунок - 10 квітня 2017 року в сумі 465,42 гривні.

Копією свідоцтва про смерть І-КИ №737536 від 07 березня 2017 року підтверджується, що 02 березня 2017 року позичальник ОСОБА_2 помер.

Згідно ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК, у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК - кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем 31 липня 2017 року була направлена претензія кредитора до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори.

07 грудня 2017 року позивачем було отримано відповідь Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємцями померлого ОСОБА_2, які звернулись із заявами про прийняття спадщини, є ОСОБА_1.

Копією спадкової справи №556/2017 Індекс справи 02-14 від 05 липня 2017 року підтверджується, що ОСОБА_1, яка є донькою померлого ОСОБА_2 08 вересня 2017 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з 2/3 часток квартири АДРЕСА_1, що належали померлому на праві приватної спільної часткової власності.

28 грудня 2017 року до спадкоємця ОСОБА_1 позивачем було направлено лист- претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 неодноразово зверталася до позивача із запитами про надання їй копії кредитного договору та розрахунку до нього, однак отримувала відповідні відповіді, копії яких містяться в матеріалах справи.

Заборгованість по кредитному договору нею погашено не було.

За приписами ч. З ст. 1296 ЦК - відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною І статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК - вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 1282 ЦК - у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у на натурі.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 13 липня 2011 року становить - 14 985,29 гривень з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного:

-7 785,45 гривень - тіло кредиту;

-7 199,84 гривень - нараховано процентів за користування кредитом.

У відповідність ст.509 ЦК України - в силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як - то: передати майно, сплатити гроші, виконати роботу, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідність ст.525 ЦК України – одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

У відповідність ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1270 Цивільного кодексу України визначено строк для прийняття спадщини шість місяців), який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за по заповітом чи за законом має право прийняти спадщину. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Частинами 1, 3 статті 1296 ЦК України передбачається, що спадкоємець який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва на право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ст.ст.608,1218,1219 ЦК України у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

Таким чином, вказаний борг в сумі 14 985,29 гривень слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк», також на підставі ст.264 ЦПК України судовий збір в сумі 1 762,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, ч.3 ст.549, ст.608, ст.625, ч.1 ст.1054, 1218,1219 ЦК України, ст.ст. 2,3,4,6,9,18,76,77,78,79,80,89,258,263,264,280-283 ЦПК України, - суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість по кредитному договору, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 7 784,45 гривень, заборгованості про процентах за користування кредитом в сумі 7 199,84 гривень, а всього: в сумі 14 985 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судовий збір по справі в розмірі 1 762 (однієї тисячі семиста шістдесяти двох) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя: С.А.Янжула.