Постанова № 76002241, 22.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 484/851/18

Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Джабурія О.В.

суддів: Кравченко К.В. , Вербицька Н. В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.05.2018р. по справі № 484/851/18 за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним розпорядження від 20.12.2017 року № 13330/04-265 та зобов'язання вчинити певні дії, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

27 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним розпорядження управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області від 26.12.2017 року № 13330/04-265 про відмову у призначенні соціальної допомоги;

- зобов'язати управління призначити позивачу соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» з грудня 2017 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначила, що вона є одинокою матір'ю трьох неповнолітніх дітей, тривалий час отримувала державну соціальну допомогу. Останній період, коли їй було призначено соціальну допомогу - червень-листопад 2017 року. За результатами звернення ОСОБА_1 до відповідача у листопаді 2017 року з приводу призначення соціальної допомоги на наступні шість місяців, управління 26.12.2017 року видало Розпорядження «Про відмову субсидій, державних соціальних допомог» за № 1330/04-265. На думку позивача, розпорядження є незаконним.

Не погоджуючись з позовними вимогами управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області надало відзив на позовну заяву, в якому зазначало, що у грудні 2017 року ним було виявлено, що до заяви від 07.06.2017 (згідно з якою ОСОБА_1 була призначена соціальна допомога на період червень-листопад 2017 року) позивач додала недостовірні відомості про дохід сім'ї. Наслідками цього порушення є те, що на наступний строк допомога може бути призначена не раніше, ніж через шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення. З урахуванням цього, відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні соціальної допомоги з грудня 2017 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 травня 2018 року позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 55200, РНОКПП НОМЕР_1) до управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, ідентифікаційний код 03194559) задоволено повністю. Визнано протиправним розпорядження управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, ідентифікаційний код 03194559) від 26.12.2017 № 1330/04-265 про відмову у призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України від 01.06.2000 року № 1768-ІІІ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям». Зобов'язано Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області призначити з грудня 2017 року ОСОБА_1 державну соціальну допомогу, передбачену Законом України від 01.06.2000 № 1768-ІІІ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та прийняття нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи було порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА :

07.06.2017 року позивач подала до управління заяву про призначення соціальної допомоги (допомоги на дітей одиноким матерям та соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям).

Згідно з наданими відповідачем документами, до заяви позивач додала довідку про доходи члена її сім'ї - ОСОБА_2. Як вказано у довідці, сума заробітної плати ОСОБА_2 за грудень 2016 року - лютий 2017 року склала 5 069,80 грн. (без податку). Відповідно до записів у трудовій книжці, 07.02.2017 ОСОБА_2 був звільнений.

28.07.2017 року позивач і ОСОБА_2 уклали шлюб, і чоловік змінив прізвище на «ОСОБА_1».

Як зазначено в інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період 18-22 травня 2017 року ОСОБА_3 отримав заробітну плату у ПАТ «Комбінат Будіндустрії» в сумі 595,20 грн.

Згідно з викладеним у відзиві на позовну заяву, в порушення пункту 6 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250 «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» (надалі - Порядок № 250), «… позивачкою при зверненні за призначенням вказаного виду допомоги не надано довідки, яка підтверджує отримання членом її сім'ї ОСОБА_2 заробітної плати в період з 18.05.2017 року по 22.05.2017 року … в розмірі 595,20 грн. Натомість під час звернення пред'явлено оригінал та надано копію трудової книжки ОСОБА_2 з останнім записом про звільнення від 07.02.2017 … саме зазначені обставини спонукали управління застосувати статтю 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» …».

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи справу суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки інших підстав для відмови у призначенні соціальної допомоги (крім тієї підстави, наявність якої, на думку суду, відповідач не навів) у розпорядженні не вказано, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання управління призначити з грудня 2017 року позивачу соціальну допомогу, передбачену Законом № 1768.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно абз.2 ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» для надання соціальної допомоги подається заява уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.

Щодо доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.4 ст.7 «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Відповідно до вимог п.12 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. №250 з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок), у разі коли особами, які входять до складу сім'ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців Починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Відповідно до вимог п.25 Порядку, виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є заявником на отримання допомоги як представник багатодітної малозабезпеченої сім'ї.

При зверненні за отриманням допомоги в листопаді 2017 р. позивач надала всі необхідні документи для призначення соціальної допомоги.

Розпорядженням відповідача ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні соціальної допомоги з тих підстав, що позивачем були подані недостовірні відомості чи приховано відомості, що вилинули на право та розмір призначення допомоги. З цих підстав та відповідно до ст.7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» допомога на наступний строк може бути призначена не раніше ніж через шість місяців, починаючи з місяця виявлення порушення.

Як встановлено, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 березня 2017 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірваний. Відповідно до копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 28 липня 2017 року зареєстрували шлюб, про що було складено актовий запис № 247.

З вбачається з матеріалів справи, позивачем на час звернення пред'явлено оригінал та надано копію трудової книжки ОСОБА_2 з останнім записом про звільнення від 07.02.2017 року.

З відзиву на апеляційну скаргу, яку позивач надала суду апеляційної інстанції слідує, що позивач з березня 2017 року перебувала в розірваному шлюбі, в період травня 2017 року колишній чоловік позивача знаходився в м. Києві, де був працевлаштований в період з 18 по 22 травня. Про ці факти позивачка сповістила представників органів управління.

Колегія суддів вважає, що дана обставина свідчить про відсутність у позивача умислу на приховання та навмисного подання недостовірних даних про доходи та майновий стан нашої сім'ї.

Отже, відповідальність, передбачена вимогами ч.4 ст.7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», настає у разі доведеності двох обставин, а саме - наявності умислу у заявника на подання недостовірних відомостей чи приховування відомостей про майновий стан сім'ї, а також виявлення цього факту органом, що призначає соціальну допомогу.

Таким чином, аналізуючи наведені нормативно правові акти та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги відсутність у позивача умислу на приховування відомостей про майновий стан сім'ї, колегія суддів дійшла висновку, про протиправність рішення відповідача від 26.12.2017 року про припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право громадян на забезпечення рівня життя, як не нижче прожиткового мінімуму реалізовано державою шляхом визначення права громадян на отримання відповідної грошової допомоги, умови та порядок призначення і виплати якої задекларовано у Законі України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та деталізовано Порядком призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, що затверджений Кабінетом Міністрів України від 24.02.2003 року №250.

Відповідно до ст.4 Закону та пункту 6 Порядку передбачено, що для визначення права на отримання допомоги уповноважений представник сім'ї надає органу соціального захисту населення за відповідною територіальною юрисдикцією певний пакет документів (заяву, документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім'ї, довідку про склад сім'ї, декларацію про доходи та майно осіб, що входять до складу сім'ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї, довідку про наявність та розмір частки (паю), тощо).

Відповідно до п.28 Порядку, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Аналізуючи наведене та беручи до уваги, що позивачем доведено відсутність у неї умислу на приховування відомостей про майновий стан сім'ї та протиправність рішення відповідача від 26.12.2017 року про припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги зробив правильні висновки.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 травня 2018 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.