Постанова № 76002225, 20.08.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/1816/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"20" серпня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ"Укрзалізниця" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "19" лютого 2018 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій , -

суддя в 1-й інстанції - Комшелюк Т.О.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 19.02.2018

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, в якому просило визнати протиправними дії останнього щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 06.02.2017, коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки площею 9,2435га, кадастровий №5622655400:01:001:0352, яка розташована на території селища Мізоч, Здолбунівського району, Рівненської області, (Кф) у розмірі 2,0 та про зобов'язання відповідача видати позивачу витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціональне використання земельної ділянки (Кф) 1,0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 5 Розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306, для земель із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту Код КВЦПЗ 12.01, застосовується Кф із значенням 1,0. Крім того, п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що відомості про земельні ділянки, зареєстровані в Державному земельному кадастрі до набрання чинності цим Законом, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариство «Українська залізниця», від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд розглянув справу з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування суттєвих обставини справи, які стосуються предмету позову. Також покликається на неправильне застосування судом норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи і характеру спірних правовідносин.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає прийняте судом рішення є обґрунтованим і таким, що прийнято у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах, визначених статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до копії Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №251869 від 06.02.2009, позивач є постійним користувачем земельної ділянки площею 9,2435га, кадастровий №5622655400:01:001:0352, яка розташована на території селища Мізоч, Здолбунівського району, Рівненської області.

Згідно із копії витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку сформованого 06.02.2017, судом встановлено, що посадовою особою зазначений коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0.

Оскільки позивачу були не зрозумілі підстави зазначення у витягу коефіцієнту 2,0, він звернувся до відповідача за роз'ясненням, на який отримав відповідь від 22.05.2017 № 28-17-0.2-4153/2-17 «Про приведення у відповідність кодів цільового призначення».

Змістом отриманої відповіді є рекомендація звернутися до Державного кадастрового реєстратора, через ЦНАП, із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку за формою згідно з додатком 12 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 105, до якої також додати електронний документ із визначеним цільовим призначенням земельної ділянки.

Спірні правовідносини регулюються наступними нормативними актами (в редакції, чинній на час їх виникнення): Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV; Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777; Закон України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року №3613-VI; Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1011/18306; Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051.

Згідно із статтями 5, 13 Закону № 1378-IV, грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

В силу статті 18 Закону 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Згідно із п. 1 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що утримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою, у якій використовується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф).

Згідно із п. 5 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306.

Суд звертає увагу на пункт 2 приміток до додатку 1 Порядку, яким визначаються значення коефіцієнтів функціонального використання земель, а саме: у разі відсутності у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Тому застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф), із значенням 2,0 відбувається за наявності умов, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про встановлення коду цільового призначення земельної ділянки, визначеного у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Судом встановлено, що згідно з даними Державного акту на право постійного користування зазначеною земельною ділянкою, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, код Класифікації видів цільового призначення земель щодо земельної ділянки з кадастровим №5622655400:01:001:0352, яка розташована на території селища Мізоч, Здолбунівського району, Рівненської області відсутній.

Дані Публічної кадастрової карти також підтверджують факт відсутності у відомостях Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки із кадастровим номером №5622655400:01:001:0352 коду Класифікації видів цільового призначення земель, визначеного на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, як того вимагає п. 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Посилання позивача, що підставою визначення коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) є цільове призначення земельної ділянки, яке вказане у правовстановлюючих документах, є помилковими, оскільки нормами Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, визначення зазначеного коефіцієнта пов'язано із застосуванням саме коду цільового призначення земельної ділянки, визначеного у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548. Відсутність вказаного коду є правовою підставою для застосування лише коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2.0.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно ст. 20 Закону № 1378-IV від 11.12.2003 року, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Враховуючи, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення вказаної земельної ділянки, головним спеціалістом відділу землеустрою, охорони та ринку земель у передбачений законодавством спосіб був виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер №№5622655400:01:001:0352, що перебуває у постійному користуванні позивача, у яких при розрахунку нормативної грошової оцінки правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф - 2,0, як того вимагає Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом, у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Судом встановлено, що в автоматизованому порядку було перенесено до Державного земельного кадастру всі наявні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером №5622655400:01:001:0352, яка розташована на території селища Мізоч, Здолбунівського району, Рівненської області.

Водночас, оскільки до набрання чинності Закону України «Про державний земельний кадастр», у відомостях Державного реєстру земель про дану земельну ділянку був відсутній код класифікації видів цільового призначення, то, відповідно, він не міг бути перенесений до Державного земельного кадастру.

В силу пунктів 117, 118, 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до державного земельного кадастру в разі: внесення змін до відомостей про земельну ділянку; внесення нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, а також виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру.

На звернення позивача, Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області надано вичерпні роз'яснення, яким рекомендовано позивачеві звернутися до Державного кадастрового реєстратора, через ЦНАП, із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку за формою згідно з додатком 12 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №105, до якої необхідно також додати електронний документ із визначеним цільовим призначенням земельної ділянки.

Відтак, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що дії відповідача були правомірними, так як відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених з метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про державний земельний кадастр», документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру. Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді. Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, протягом строку, встановленого статтею 21 цього Закону для їх внесення.

Роз'ясненнями Держгеокадастру від 03.02.2017 № 22-28-0.21-1591/2-17, з метою забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення та врегулювання питання приведення у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 (КВЦПЗ), інформації про цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності про підрозділ коду КВЦПЗ, рекомендовано наступне: при надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ та листа Управління/Відділу Головного управління Держгеокадастру в області у відповідному районі/місті за підписом керівника структурного підрозділу, який надається на запит власника, користувача земельної ділянки або розробника електронного документа з врахуванням матеріалів по формуванню земельної ділянки щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ, Державний кадастровий реєстратор вносить відповідні зміни до відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

З аналізу зазначених вище норми чинного законодавства вбачається, що відповідач позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548.

Доказів подання позивачем відповідної заяви до державного кадастрового реєстратора про внесення змін до відомостей про цільове призначення земельних ділянок та визначення коду класифікації суду не надані.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про те, що дії Держгеокадастру щодо застосування у витязі від 06.02.2017 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 - є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Оскільки підстав для визнання цих дій протиправними та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області видати позивачу, витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки 1,0, як для земель транспорту, для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, судом не встановлено, тому ці позовні вимоги задоволенню не належать.

З огляду на викладене, з урахуванням сукупності встановлених у справі обставин та наявних у ній доказів колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не встановлено.

Відповідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ"Укрзалізниця" залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "19" лютого 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "20" серпня 2018 р.