Постанова № 76001789, 16.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4711/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Курильця А.Р., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Федчук М.Р.,

представника відповідача Гавриляка Р.А.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 813/4638/17 (рішення ухвалено в м. Львові, головуючий суддя Карп'як О.О., повний текст судового рішення виготовлено та підписано 17.05.2018) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 12.12.2017 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати податкове повідомлення-рішення №00015871407 від 08.09.2017.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області при винесенні податкового повідомлення - рішення від 08.09.2017 №0015871407. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 08.09.2017 №0015871407, винесене ГУ ДФС у Львівській області.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що за результатами фактичної перевірки, працівниками контролюючого органу складено акт від 15.08.2017, яким встановлено факт не проведення розрахункової операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: факт не проведення розрахункової операції через РРО та не видачі відповідного розрахункового документу (фіскального чека РРО) при купівлі мобільного телефону APPLE IPHONE 4S PF ціною 2000, 0 грн. Апелянт вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним та обґрунтованим, оскільки факт купівлі вищевказаного телефону встановлено актом перевірки від 15.08.2018 №1382/13-01-14-07/3453306095.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги наведені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Рівненській області №1122 від 14.08.2017, направлень від 14.08.2017 №1067, 1068 Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства та складено акт фактичної перевірки №702/17-00-14-04-13/3453306095, яким встановлено порушення вимог п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: факт не проведення розрахункової операції через РРО та невидачі відповідного розрахункового документу (фіскального чека РРО) при купівлі одного мобільного телефону APPLE IPHONE 4S PF за ціною 2000, 00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 08.09.2017 №0015871407, яким застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду жодного доказу щодо проведення контрольної розрахункової операції щодо купівлі мобільного телефону APPLE IPHONE 4S PF ціною 2000, 00 грн. у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 15.08.2017 у м. Рівне.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Особливості проведення фактичної перевірки визначено ст. 80 ПК України.

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.5 ст. 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Як визначено у п. 81.1 ст. 80 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів : направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З матеріалів справи видно, що відповідачем долучено копію акта про засвідчення факту відмови позивача від підписання направлень на перевірку та отримання копії наказу про проведення перевірки від 15.08.2017, а тому твердження позивача про те, що йому не було вручено копії наказу на підставі якого проводилась перевірка, та не було вручено направлення на проведення перевірки із зазначенням підстав проведення такої, що передбачені п. п. 80.2.1. - 80.2.7. ст. 80 ПК України не беруться судом до уваги.

Судом першої інстанції вірно вказано, що твердження позивача про те, що наказ та направлення на перевірку складені з порушеннями ПК України та п. 1.1 «Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків», затверджені Наказом ДПС №213 від 14.04.2011 не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи копіями наказу та направлень на перевірку.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Як видно з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій стало не проведення розрахункової операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг через РРО та не видачі відповідного розрахункового документу (фіскального чека РРО) при купівлі мобільного телефону APPLE IPHONE 4S PF ціною 2000, 0 грн.

Порушення позивачем наведених норм відображені в акті перевірки, зокрема вказано, що у позивача РРО відсутній. Згідно п. 2.2.7 акта перевірки, зафіксовано факт проведення розрахункової операції без застосування РРО одного мобільного телефону «APPLE» Iphone 4 на суму 2000 грн. У п. 2.2.14 акта вказано: при покупці одного мобільного телефону «APPLE» Iphone 4 по ціні 2000 грн. підприємцю була сплачена готівка в сумі 2000 грн., після чого був виданий товар, проте розрахункова операція на повну суму покупки 2000 грн. не проведена через реєстратор розрахункових операцій ((РРО), відповідний розрахунковий документ (касовий чек), що підтверджує виконання розрахункової операції, не роздрукований та не виданий.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено незастосування реєстратора розрахункових операцій та невидачу відповідного розрахункового документа позивачем, оскільки факт проведення контрольної розрахункової операції, крім зазначення в акті перевірки, не був підтверджений належними та допустимими доказами.

При апеляційному перегляді представник відповідача ні акт інвентаризації, ні пояснення особи, що придбала мобільний телефон, чи інші докази, які б підтверджувавли таку покупку не представив.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що доводи податкового органу про здійснення розрахункової операції без застосування реєстру розрахункових операцій є безпідставними з огляду на відсутність доказів на їх підтвердження, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року у справі № 813/4638/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді А. Р. Курилець А. І. Рибачук Повне судове рішення складено 21.08.2018