Постанова № 76001670, 21.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3141/17

Категорія: 6 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В. час і місце ухвалення: не зазначено, м. Одеса Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюк Г.В.суддів: Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: ГУ ДФСКисельов О.М. (довіреність)розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" до Головного управління ДФС в Одеській області про зобов'язання вчинити дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просить зобов'язати ГУ ДФС в Одеській області провести певні дії щодо реєстрації позивача в 2017 році платником єдиного податку четвертої групи, відповідно наданої 20.02.2017 р. податкової декларації платника єдиного податку, мотивуючи його тим, що відповідач своїми діями порушив право позивача на користування законним правом здійснювати сільськогосподарську діяльність на спрощеній системі оподаткування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат» подано апеляційну скаргу.

14 листопада 2017 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, прийнято у справі нову постанову, якою частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат».

18 грудня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби України в Одеській області не погодившись з рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду подало касаційну скаргу.

24 квітня 2018 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, касаційну скаргу задоволено частково, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши обставин, які зазначені в Постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2017 року ТОВ "Агрофірма "Шаболат" подана податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи, що підтверджується квитанцією № 2 (т.1, а.с. 24).

23 березня 2017 року ГУ ДФС в Одеській області прийняло Рішенням № 1/15-32-12-05/03768767, яким позбавило суб'єкта господарювання ТОВ "Агрофірма "Шаболат" статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2017 року у зв'язку з наявністю податкового боргу відповідно до вимог п.п. 291.51.3 п. 291.51 ст. 291 ПК України.

Не погоджуючись із вищевказаним, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом правомірно відмовлено Товариству у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи у зв'язку з наявністю у нього податкового боргу.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позову Товариства, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області «Про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку четвертої групи № 1/15-32-12-05/03768767 від 23 березня 2017 року», зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняти рішення щодо реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" як платника єдиного податку четвертої групи, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що внаслідок допущеного контролюючим органом порушення процедури розгляду поданої Товариством декларації, позивач правомірно вважав себе зареєстрованим платником єдиного податку четвертої групи, згідно положень п. 299.3 ст. 299 Податкового кодексу України, а як наслідок сплачувало свої податкові зобов'язання у відповідному розмірі. Крім того, суд апеляційної інстанції також зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції щодо дотримання контролюючим органом строку розгляду відповідних документів, так як податкова звітність суцільним порядком підлягає камеральній перевірці протягом 30 днів, відповідно до Наказу Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14 червня 2013 року, який на думку суду є спеціальним у спірних правовідносинах, оскільки у даному випадку податковим органом не проводилось такої перевірки.

24 квітня 2018 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, касаційну скаргу задоволено частково, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В даній постанові вказано, що суд апеляційної інстанції передчасно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства, оскільки фактично судом не досліджувалось та не було встановлено:

Згідно висновків Постанови Верховного Суду України від 24.04.2018 року, при апеляційному розгляді справи судом не було встановлено з якою метою була подана податкова декларація позивачем 20.02.2017 року, а саме з метою реєстрації платником вказаного податку чи з метою підтвердження такого статусу; чи був позивач внесений до реєстру платників єдиного податку та чи був виключений з такого реєстру на підставі спірного рішення контролюючого органу.

Колегія суддів, перевіривши вказані обставини, зазначає наступне.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Апелянтом, на вимогу суду надані довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи за 2015, 2016, та 2018 роки.

Як зазначає апелянт, Реєстр платників єдиного податку на даний час не містить будь-яких відомостей про внесення або виключення ТОВ «Агрофірма «Шаболат» як платника єдиного податку 4 групи.

За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Так, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Згідно з пп. 291.5-1.3 п.291.5-1 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, зокрема, суб'єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, позивач, з 01 січня 2015 року став платником єдиного податку четвертої групи, вимоги пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України щодо відмови в такій реєстрації (неможливості застосування спрощеної системи оподаткування) за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.

Способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Проте, відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача і лише на підставі прін. скріна від 05 квітня 2017 року (який є додатком до Рішення) (а.с.29) було прийнято 23 березня 2017 року Рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку у 2017 році позивача.

Згідно п. 299.3. ст. 299 Податкового кодексу України, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

Відповідно до п. 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України, у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Отже, враховуючи наведені норми, ТОВ «Агрофірма «Шаболат», як сільськогосподарський товаровиробник, з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи 20 лютого 2017 року у строк встановлений п.п.298.8.1 п.298.8 ст. 298 Податкового кодексу України було направлено до податкового органу відповідну податкову декларацію на 2017 рік (а.с. 23-25).

Однак, податковим органом прийнято рішення № 1/15-32-12-05/03768767 лише 23 березня 2017 року «Про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку четвертої групи», тобто більше ніж через місяць після спливу встановленого строку п. 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України та направленого до позивача лише 20 квітня 2017 р. (а.с.52), отриманого позивачем 22 квітня 2017 р., що в свою чергу і є підставою для його скасування, оскільки не отримавши у дводенний строк вмотивовану відмову від податкового органу, ТОВ «Агрофірма «Шаболат» вважало себе, що є законодавчо обґрунтованим, зареєстрованим платником єдиного податку 4 групи та сплачувало чотири місяці на день отримання Рішення, що оскаржується, свої податкові зобов'язання з єдиного податку у відповідному розмірі.

Також, позивачем зазначено, що за 2017 рік сплачено в повному обсязі річну суму податкових зобов'язань з єдиного податку і продовжує в 2018 році їх своєчасно сплачувати до державного бюджету, тому що відноситься до сумлінного платника податків.

Верховний суд в постановах від 06.02.2018 року по справі № 816/543/17 (адміністративне провадження № К/9901/2404/17) та від 08.05.2018 року по справі № 816/1088/17 (адміністративне провадження № К/9901/11222/18) щодо аналогічних правовідносин дійшов наступних висновків.

«Верховний Суд погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій про те, що у межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.»

Слід зазначити, що порушення строку надання вмотивованої відмови у реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, податковий орган позбавив позивача у найкоротший термін оскаржити відповідне рішення (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

Щодо посилання відповідача, як на підставу правомірності прийняття оскаржуваного рішення наявність у ТОВ «Агрофірма «Шаболат» податкового боргу у сумі 42 447,80 грн. станом на 01 січня 2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пп. 291.51.3 п. 291.51 ст. 291 Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При попередньому розгляді справи було встановлено, що вказаний податковий борг виник, у зв'язку з несплатою товариством земельного податку за земельну ділянку, яка розташована на території Шабівської сільської ради.

Проте, податковим органом в порушення 30-денного терміну надання відповіді, було проігноровано лист позивача № 163 від 13.12.2016 року, який був направлений податковому органу, згідно якого повідомлялось, що відповідна земельна ділянка починаючи з 05.04.2016 року не знаходилась у користуванні підприємства та належала в рівних долях на праві власності двом фізичним особам: ОСОБА_6 (код НОМЕР_1) та ОСОБА_7 (код НОМЕР_2) на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) сер. НОМЕР_3 виданий 16.12.2013 р. Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського р-ну Одеської області, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.16-19), доступ до якого є відкритим, а тому податковій це було відомо.

Отже, проігнорувавши зазначений лист, податковий орган фактично подвійно оподатковував податком земельну ділянку і за ТОВ «Агрофірма «Шаболат» і за фізичними особами ОСОБА_6 (код НОМЕР_1) і ОСОБА_7, оскільки відповідно довідки Шабівської сільської Ради від 05 жовтня 2017 року № 1764/02-20 останні також за 2016-2017 роки сплатили відповідний податок.

Відсутність заборгованості перед бюджетом з орендної плати за землю також підтверджується балансом підприємства за 2016 рік та бухгалтерською довідкою підприємства станом на 31.12.2016 року.

Незважаючи на це, відповідач із порушенням всіх існуючих державних термінів приймає Рішення 23 березня 2017 р. на підставі даних ІС «Податковий блок» прін скріна за 05 квітня 2017 р. (а.с.29), яке оскаржується на підставі наявності податкового боргу (ст.209 ПКУ, яка втратила чинність з 01.01.2017 р.). Очевидний факт підроблення та фальсифікації Рішення відповідача «Про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку четвертої групи» № 1/15-32-12-05/03768767 від 23.03.2017 р..

Як зазначає позивач, в підтвердження відсутності заборгованості перед бюджетом є ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року по справі № 815/3088/17, в матеріалах якої є клопотання Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про відкликання позову, у зв'язку із відсутністю заборгованості у ТОВ «Агрофірми «Шаболат», копія якої досліджувалась судом апеляційної інстанції і яка також є в матеріалах даної справи.

Спірне питання виникло у зв'язку з тим, що податкова вимагала припинити договір оренди ділянки, до якої позивач з квітня 2016 року не мав відношення, а Білгород-Дністровська райдержадміністрація з якою було укладено договір оренди земельної ділянки 05 листопада 2012 року двічі ігнорувало вимоги щодо припинення даного договору та листи позивача, який нарешті вже припинено завдяки рішенню Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 р. справа 916/1958/17, копія якого також є в матеріалах даної адміністративної справи і також досліджувалось апеляційним судом.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи контролюючого органу про наявність податкового боргу у вигляді орендної плати з юридичних осіб у сумі 42 447, 80 грн., як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Слід зазначити, що у межах спірних правовідносин товариством заявлено вимоги податковому органу щодо зобов'язання провести певні дії з його реєстрації у 2017 році платником єдиного податку четвертої групи, відповідно до наданої 20 лютого 2017 року податкової декларації платника єдиного податку.

При цьому, представником товариства у судовому засіданні зазначено, що рішенням податкового органу про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку четвертої групи порушено права товариства у межах спірних правовідносин, а вимога щодо зобов'язання контролюючого органу вчинити певні дії спрямована сама на відновлення порушених прав таким рішенням.

Верховний Суд в своїх рішеннях (справа № К/9901/2404/17 від 06.02.2018, справа № К/9901/11222/18 від 08.05.2018), зазначає, що відсутність Реєстру платників єдиного податку четвертої групи є прийнятним, разом з тим, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання податкового органу видати довідку на підтвердження статусу позивача, як платника єдиного податку четвертої групи.

Враховуючи вищевказані порушення порядку реєстрації товариства платником єдиного порядку податковим органом, а також вказані судом обставини щодо податкового боргу товариства, колегія суддів вважає за необхідне, з метою повного захисту прав і інтересів особи, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним рішення податкового органу "Про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку четвертої групи" № 1/15-32-12-05/03768767 від 23 березня 2017 року, так як саме останнім порушено права товариства у межах спірних правовідносин.

Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неповно з'ясовано судом обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат», - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року по справі № 815/3141/17, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат», - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку четвертої групи № 1/15-32-12-05/03768767 від 23 березня 2017 року.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняти рішення щодо реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" як платника єдиного податку четвертої групи.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаболат" судові витрати зі сплати судового збору, у сумі 3360,00 (три тисячі триста шістдесят) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 22 серпня 2018 року.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В.Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.