Ухвала суду № 76001625, 22.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11271/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

22 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018 року у справі за заявою Головного управління ДФС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року Головне управління ДФС у м. Києві (далі - Позивач, ГУ ДФС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ФОП ОСОБА_1.) про прийняття рішення, яким підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1, застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2018 року заяву повернуто.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для розгляду по суті до суду першої інстанції.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме - не зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Разом з тим, даної вимоги процесуального закону Апелянтом виконано не було.

Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 вказаного Закону у редакції, яка була чинною на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2018 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва складає 1 762,00 грн.

Однак, всупереч вимог КАС України, Позивачем до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від його сплати визнано необґрунтованим, про що постановлено ухвалу від 22.08.2018 року.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом в апеляційній скарзі не зазначено дату отримання оскаржуваного судового рішення та до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДФС у м. Києві строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:

- зазначення дати отримання копії ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2018 року;

- надання документу про сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018 року у справі за заявою Головного управління ДФС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - залишити без руху.

Надати Апелянту строк для усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Г. Степанюк