Постанова № 76001455, 16.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/16/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Виноградова О.І.

Суддя-доповідач : Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Броварської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо припинення позивачу виплат державної допомоги одинокій матері з 01.07.2017.

Просив зобов'язати відповідача сплатити заборгованість за липень-грудень 2017 р. у сумі 10 745 грн 00 коп. та виплачувати позивачу з 1 січня 2018 допомогу одинокій матері в розмірі прожиткового мінімуму для дітей від 6 до 18 років, що визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Апелянт просила відкласти апеляційний розгляд справи у зв'язку з неможливістю бути присутньою, причини неявки зобов'язувалася повідомити в наступному засіданні.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Враховуючи, що апелянтом не повідомлено поважних причин для відкладення розгляду справи, ст. 309 КАС України передбачено строки розгляду апеляційної скарги, безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є одинокою матір'ю, яка сама виховує сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

З листопада 2004 року позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує допомогу на дитину як одинока матір.

З липня 2017 року така виплата була припинена, у зв'язку з чим 6 грудня 2017 позивач звернулася до відповідача із відповідною заявою та просила з 1 січня 2018 року поновити виплати як одинокій матері в розмірі 1093 грн 26 коп. в місяць та сплатити борг за липень-грудень 2017 р. в сумі 6559 грн 56 коп.

Листом від 8 грудня відповідач повідомив, що повернення виплат з 1 липня 2017 р. неможливе, оскільки позивач з листопада 2004 року перебуває на обліку у відповідача як одержувач допомоги на дітей одиноким матерям (на сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.).

17 січня 2017 позивач зверталась до відповідача із заявою для продовження виплати допомоги, яку отримувала по 30 червня 2017 р.

Для призначення допомоги позивачу рекомендовано звернутися до відповідача для подання заяви і відповідних документів.

Апелянт вказує, що відповідачем протиправно припинено виплату як одинокій матері, оскільки підстави, передбачені ст. 18-4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 р. № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII), для припинення такої виплати відсутні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 3 Закону № 2811-XII відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: 1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; 2) допомога при народженні дитини; 2-1) допомога при усиновленні дитини; 4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 5) допомога на дітей одиноким матерям.

Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини (ч. 1 ст. 18-1 Закону).

Згідно з вимогами ст. 18-4 Закону № 2811-XII виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини. У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Відповідно до вимог абз. 1 п. 36 Порядку № 1751 в редакції Постанови КМ № 890 (890-2016-п ) від 30.11.2016, допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно. Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.

Абзац 2 п. 36 Порядку № 1751 (в редакції, яка діяла на дату подачі позивачем заяви) передбачено виплату допомоги протягом шести календарних місяців та станом на 17 січня 2017 позивачу було відомо про порядок та термін, протягом якого виплачується допомога на дітей одинокій матері.

Відповідачем було дотримано вимоги абз. 2 п. 36 Порядку № 1751 виплати позивачу допомоги на дітей одинокій матері, так як виплати не припинялися, а були призначені на строк - протягом шести календарних місяців (з січня по червень 2017 р.).

Тобто, кожні шість місяців допомога підлягає перегляду у відповідності до сукупних доходів родини за минулі шість місяців. Для перегляду необхідно звернутися до управління соціального захисту населення та подати декларацію про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).

Враховуючи вищевикладене, порушення відповідачем прав позивача не доведено в судах першої та апеляційної інстанції.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі вказаного не спростовують, тому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Броварської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 21.08.2018