Постанова № 76001365, 21.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року справа №812/1749/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребова Л. В., суддів Компанієць І.Д. , Міронової Г. М. , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі № 812/1749/18 (головуючий І інстанції - Секірська А.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Сватівського районного суду Луганської області в особі Юрченка С.О. про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (відповідач -1), Сватівського районного суду Луганської області в особі голови суду Юрченка С.О. (надалі - відповідач -2) про поновлення на посаді керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області з 27 квітня 2018 року, визнавши наказ територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області № 11/к від 23 березня 2018 року про звільнення незаконним, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 квітня 2018 року по день розгляду справи судом, а також стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 моральної шкоди у розмірі 5000 грн та судові витрати по справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху; апелянту запропоновано усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (та її копії відповідно до кількості учасників справи), а також заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску (а.с. 1-2).

На виконання вимог цієї ухвали, позивачем до суду подано уточнену позовну заяву із зазначенням, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також подано заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, в якій зазначає, що після отримання 27 квітня 2018 року трудової книжки із записом про звільнення з роботи, вона, 17 травня 2018 року зверталась з відповідним позовом до Рубіжанського міського суду Луганської області в порядку цивільного судочинства. Рубіжанський міський суд Луганської області, в свою чергу, ухвалою від 19 червня 2018 року закрив провадження у справі, оскільки поданий на розгляд суду спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд також роз'яснив, що із вказаним позовом слід звернутися до Луганського окружного адміністративного суду. Апелянт зазначає, що зазначене стало причиною пропуску місячного строку для звернення до суду з позовом щодо незаконного звільнення з публічної служби (а.с. 18-20).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Сватівського районного суду Луганської області в особі Юрченка С.О. про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди повернуто.

Приймаючи відповідне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем підстави для поновлення строку не слід вважати поважними, оскільки звернення позивача до Рубіжанського міського суду Луганської області обумовлювалося саме незгодою з формулюванням підстав звільнення з посади керівника Сватівського районного суду Луганської області, а не бажанням позивача захистити свої права шляхом поновлення на посаді (а.с. 47-49).

Вважаючи, що при прийнятті вищевказаної ухвали, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки, яких дійшов суд не відповідають обставинам справи, позивач звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновок суду першої, що наведені позивачем підстави для поновлення строку не слід вважати поважними, оскільки звернення позивача до Рубіжанського міського суду Луганської області обумовлювалося саме незгодою з формулюванням підстав звільнення з посади керівника Сватівського районного суду Луганської області, а не бажанням позивача захистити свої права шляхом поновлення на посаді не ґрунтуються на законних підставах, а є, на переконання апелянта, відмовою у доступі до правосуддя, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства. Апелянт вказує, що відмовляючи в поновленні строку, що зазначає, що позивач, у встановлений законом строк, зверталась з позовом про зміну формулювання підстав звільнення, а потім, про зміну предмету позову на поновлення на посаді керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області .

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши відзив відповідача-1 на апеляційну скаргу, матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_3 працювала на посаді керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області, тобто, в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства, проходила публічну службу.

23 березня 2018 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, ч. 4 ст. 154, ч. 3 та 4 ст. 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п.п. 7.4 п. 7 Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, затвердженого Головою Державною судовою адміністрацією України 25 вересня 2018 року прийнято наказ № 44/к про звільнення керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_1 із займаної посади у зв'язку з висловленням їй недовіри зборами судів Сватівського районного суду Луганської області; підстава: витяг з протоколу зборів суддів Сватівського районного суду Луганської області від 19.03.2018 року № 2; рішення зборів суддів Сватівського районного суду Луганської області від 19.03.2018 року № 1; погодження голови Сватівського районного суду Луганської області від 22.03.2018 року, довідка поліклінічного відділення комунальної установи «Сватівська центральна районна лікарня» від 23.03.2018 року № 93 (а.с. 39).

У період з 22.03.2018 року по 10.04.2018 року та з 11.04.2018 року по 26.04.2018 року позивач перебувала на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності (а.с. 37,38).

27 квітня 2018 року головою Сватівського районного суду Луганської області - С.О. Юрченко видано наказ № 08 «Про оголошення наказу територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 23.03.2018 року № 11/к» (а.с. 40).

Того ж дня, 27 квітня 2018 року позивачу видано трудову книжку із записом про звільнення з роботи, про що свідчить запис у трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.02.2004 року під № 14 (а.с. 29).

Матеріали справи свідчать, що 17 травня 2018 року позивач зверталась до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Сватівського районного суду Луганської області в особі Юрченка С.О. про зміну формулювання та дати звільнення, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Рубіжанського міського суду від 30 травня 2018 року вищезазначену позовну заяву прийнято та відкрито провадження по цивільній справі (а.с. 24-25).

Ухвалою Рубіжанського міського суду від 19 червня 2018 року провадження у цивільній справі за вказаним позовом закрито, зв'язку з тим, що даний спір розглядати в порядку адміністративного судочинства (а.с. 26-27).

21 червня 2018 року позивач звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою щодо звільнення з публічної служби.

Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем підстави для поновлення строку не слід вважати поважними, оскільки звернення позивача до Рубіжанського міського суду Луганської області обумовлювалося саме незгодою з формулюванням підстав звільнення з посади керівника Сватівського районного суду Луганської області, а не бажанням позивача захистити свої права шляхом поновлення на посаді.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті другої Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як визначає частина п'ята цієї статті, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, установлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначалось вище, позивач дізналась про порушення своїх прав 27 квітня 2018 року, коли головою Сватівського районного суду Луганської області оголошено наказ № 11/к від 23.03.2018 року територіального управління Державної судової адміністрації України про її звільнення з посади керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області у зв'язку з висловленням недовіри зборами суддів та видано трудову книжку із відповідним записом по звільнення з відповідної посади.

Тобто, позивач повинна була у строк до 27 травня 2018 року звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Позивач скористалась своїм правом на оскарження своїх порушених прав у судовому порядку, але помилково звернулась не до Луганського окружного адміністративного суду, а до Рубіжанського міського суду Луганської області, який, в свою чергу, ухвалою від 19.06.2018 року закрив провадження у справі з тих підстав, що справу належить розглядати не за правилами цивільного, а за правилами адміністративного судочинства, що, в подальшому і було зроблено позивачем.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскарження позивачем своїх порушених прав шляхом звернення до суду іншої юрисдикції, ніж встановлено чинним процесуальним законодавством, в даному випадку є поважною причиною для поновлення строку на звернення до адміністративного суду.

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, суд апеляційної інстанції зазначає, що повернення позовної заяви унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що висновок суду першої інстанції про те, що предметом позовної заяви, поданої до Рубіжанського міського суду Луганської області було зміна формулювання та дати звільнення, відшкодування моральної шкоди, а також про те, що факт звернення до іншого суду з позовом в порядку цивільного судочинства не зупиняє перебіг строків, встановлених КАС України є передчасним та таким, що зроблений без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак таке судове рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 286, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі № 812/1749/18 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді І.Д. Компанієць

Г.М. Міронова