Постанова № 76001362, 21.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/682/18

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. Час і місце ухвалення: 11.05.2018р., м. Херсон Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук’янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком з 29.09.2017р. (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Позов обґрунтовував тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області незаконно відмовило йому у призначенні пенсії за віком з підстав недотримання вимоги щодо особистого звернення за призначенням пенсії та відсутності у його представників за нотаріально посвідченою та апостильованою довіреністю повноважень на подання відповідної заяви, а також невідповідності документу, що посвідчує особу позивача, вимогам законодавства, та ненадання належним чином завірених копій документів. Позивач зазначав, що ним дотримано вимоги Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005р., при зверненні із заявою про призначення пенсії.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.05.2018р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення від 11.05.2018р. з прийняттям нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції здійснено помилковий висновок про закінчення строку дії його паспорту громадянина України для виїзду за кордон, оскільки дію паспорту було продовжено до 17.07.2018р., про що свідчить печатка Посольства України в Державі Ізраїль та підпис уповноваженої особи.

Також, апелянт посилається на те, що він досяг всіх необхідних умов для призначення пенсії за віком, та подав документи у відповідності до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005р.

ГУ ПФУ у Херсонській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції від 11.05.2018р. - без змін.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є громадянином України, який на даний час проживає в державі АДРЕСА_1

29 вересня 2017 року позивач через свого представника на підставі нотаріально посвідченої та апостильованої довіреності звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.

До заяви ОСОБА_2 додав: копію довіреності, копію паспорту, копію трудової книжки, копію диплому про навчання НОМЕР_1 від 01.07.1975р. та НОМЕР_2 від 14.06.1980р., копію довідки про проходження навчання від 14.06.1980р., оригінал апостильованої заяви про призначення пенсії. (а.с.75-77)

Листом від 04.10.2017р. №2270/02 Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області (правонаступником якого є ГУ ПФУ у Херсонській області) відмовило ОСОБА_2 в призначенні пенсії з посиланням на порушення заявником порядку звернення з відповідною заявою, встановленого Порядом подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005р. (далі - Порядок №22-1). Зокрема, УПФУ зазначило, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон не є документом, передбаченим п.2.9 Порядку №22-1, а лише дає право на виїзд з України та в'їзд на її територію та посвідчує громадянина України під час перебування за межами України. Також, зазначено, що ОСОБА_2 або його представник мають звернутися до пенсійного органу з оригіналами документів. (а.с.78-79)

В матеріалах справи, також, міститься рішення Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області №30 від 30.10.2017р. про відмову в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_2, в якому зазначено, що рішення про призначення пенсії може бути прийнято відповідним управлінням Фонду у районі, місті, районі у місті за місцем проживання (реєстрації) заявника в Україні та за умови особистого звернення заявника або його уповноваженого представника та надання заяви установленої форми разом з документами, необхідними для призначення пенсії. (а.с.123)

30.11.2017р. позивач через свого представника на підставі нотаріально посвідченої та апостильованої довіреності повторно звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, до якої, серед іншого, додано: довіреність, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, трудову книжку та ідентифікаційний номер. (а.с.81-82)

Листом від 11.12.2017р. №3907/02 Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області знову відмовило ОСОБА_2 в призначенні пенсії з посиланням на порушення заявником порядку звернення з відповідною заявою, встановленого Порядом №22-1. Зі змісту вказаного листа слідує, що підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком є аналогічними підставам, зазначеним в листі від 04.10.2017р. №2270/02. (а.с.86-87)

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що при зверненні із заявою про призначення пенсії представниками позивача документом на посвідчення особи ОСОБА_2 до пенсійного органу надавався паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у якого закінчився термін дії 17.07.2008р. та інших документів на підтвердження особи позивача не надавалось.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Так, згідно ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунку) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пунктом 1.1 Порядку №22-1 передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 2.1 Порядку №22-1 визначено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії, в тому числі: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, документи про стаж, відомості про заробітну плату, документи про місце проживання (реєстрації) особи, документи, що засвідчують особливий статус особи.

Відповідно до п.2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Відмовляючи ОСОБА_2 в призначенні пенсії УПФУ виходило з того, що позивачем не дотримано вимог п.2.9 Порядку №22-1, зокрема, не пред'явлено паспорт або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік. При цьому, відповідач не визнав таким документом наданий представниками позивача паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посилаючись на те, що дає даний паспорт лише дає право на виїзд з України та в'їзд на її територію та посвідчує громадянина України під час перебування за межами України.

Колегія суддів не погоджується з такими посиланнями органу пенсійного фонду, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є як паспорт громадянина України, так і паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, при подачі заяви до пенсійного органу від позивача було надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що відповідає вище наведеним вимогам Закону та Порядку.

В свою чергу, посилання відповідача та суду першої інстанції в рішенні на те, що на момент подачі заяви про призначення пенсії за віком, термін дії паспорту ОСОБА_2 закінчився, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як вбачається із матеріалів справи, строк дії паспорту продовжено на 10 років до 17.07.2018 року, про що свідчить печатка консульської установи України та підпис уповноваженої особи. З вказаного слідує, що на момент звернення позивача із заявою до пенсійного органу його паспорт був дійсний. (а.с.27)

Частиною другою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставами для їх обмеження.

Також, відмовляючи ОСОБА_2 в призначенні пенсії УПФУ зазначило, що представниками позивача надано не належно завірені копії документів, тоді як відповідні документи мали бути подані в оригіналах.

Надаючи правову оцінку таким висновкам відповідача колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 2.23 Порядку №22-1 передбачено, що документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Як вбачається з матеріалів справи при первинному зверненні 29.09.2017р. із заявою про призначення пенсії представником позивача дійсно подано копії документів, а саме: копію довіреності, копію паспорту, копію трудової книжки, копію диплому про навчання НОМЕР_1 від 01.07.1975р. та НОМЕР_2 від 14.06.1980р., копію довідки про проходження навчання від 14.06.1980р., оригінал апостильованої заяви про призначення пенсії. (а.с.75-77)

При цьому, при зверненні із заявою від 30.11.2017р. представником позивача надано було в оригіналах довіреність, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, трудову книжку та ідентифікаційний номер. (а.с.81-82)

Доводи ГУ ПФУ в Херсонській області про те, що такі документи було надано не в оригіналах, а у вигляді копій з нотаріально посвідчених документів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи не підтверджено жодним доказом та спростовуються безпосередньо змістом заяви від 30.11.2017р.

Згідно п.4.1 Порядку №22-1 заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

ГУ ПФУ в Херсонській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не надано суду відомостей про перелік одержаних від уповноважених осіб ОСОБА_2 документів разом із заявою про призначення пенсії, як це передбачено п.4.1 Порядку №22-1.

Також, пунктом 1.7 Порядку №22-1 встановлено, що у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

В порушення вказаної норми ГУ ПФУ в Херсонській області не надало позивачу часу для надання документів, які, на думку пенсійного органу, оформлені не належним чином, а надіслало позивачу листи про відмову в призначенні пенсії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин пенсійним органом фактично не приймались до розгляду заяви позивача про призначення пенсії і, як наслідок, не перевірялось наявність у останнього права на її призначення та виплату.

При цьому, адміністративний суд не може підміняти інші органи державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до виключної компетенції таких органів, зокрема, щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області призначити пенсію позивачу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В даному випадку, колегія суддів вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у справі, вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути подані представником ОСОБА_2 заяви про призначення пенсій з прийняттям за їх результатами відповідного рішення.

При цьому, слід зауважити, що надання суб'єктом владних повноважень відмови з аналогічних підстав, що перевірялися у межах розгляду даної судової справи, не буде вважатися належним виконанням судового рішення та нестиме негативні наслідки, передбачені чинним законодавством.

Оскільки під час розгляду справи суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи та не правильно застосував норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції на підставі п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, з прийняттям нового судового рішення - про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року скасувати, прийняти у справі нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо розгляду заяв ОСОБА_2 від 29 вересня 2017 року та від 30 листопада 2017 року про призначення пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області розглянути заяви ОСОБА_2 від 29 вересня 2017 року та від 30 листопада 2017 року про призначення пенсії з прийняттям за результатами їх розгляду відповідного рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 серпня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук’янчук