Постанова № 76001333, 20.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5103/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участі секретаря судових засідань Ігнатищ Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Індивідуал" на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2018 року з питань вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, постановлену під головуванням судді Ващиліна Р.О. в м.Ужгороді, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Індивідуал" до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради "Київреклама" про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Індивідуал" звернулося в суд з адміністративним позовм до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", в якому просить визнати незаконними та скасувати наступні накази Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код 41348526): 1) наказ від 24.07.2017 №8 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині пунктів 39, 47 додатку 1 до Наказу); 2) наказ від 18.08.2017 №50 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині пунктів 147, 148, 158, 234, 268, 310 додатку 1 до Наказу); 3) наказ від 20.09.2017 №107 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині пунктів 99, 100, 117, 138, 185, 257, 328 додатку 1 до Наказу); 4) наказ від 20.11.2017 №202 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині пунктів 212, 274 додатку 1 до Наказу).

Одночасно позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію наступних наказів Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код 41348526): 1) наказ від 24.07.2017 №8 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині пунктів 39, 47 додатку 1 до Наказу); 2) наказ від 18.08.2017 №50 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині пунктів 147, 148, 158, 234, 268, 310 додатку 1 до Наказу); 3) наказ від 20.09.2017 №107 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині пунктів 99, 100, 117, 138, 185, 257, 328 додатку 1 до Наказу); 4) наказ від 20.11.2017 №202 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині пунктів 212, 274 додатку 1 до Наказу) стосовно демонтажу рекламних засобів приватного підприємства "Індивідуал" (код 33696193) - до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ПП "Індивідуал" про скасування вищезазначених наказів в частині; а також заборонити Управлінню з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код 41348526) не приймати (видавати) рішення (накази) щодо демонтажу рекламних засобів приватного підприємства "Індивідуал" (код 33696193) згідно поданих заяв та отриманих описів за наступними адресами:

- справа №826/6424/16: м. Київ, Шевченківський р-н. проспект Перемоги, 66; м. Київ, Шевченківський р-н. вул. Глибочицька, 28; м. Київ, Шевченківський р-н. вул. О. Довженка, 10; м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Сурикова, 6; м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Борщагівська, 250 м від пров. Політехнічний (розподілювач);

- справа № 826/14327/16: місто Київ, проспект Повітрофлотський, 52/1; місто Київ, вулиця Жилянська, 114; місто Київ, проспект Перемоги, 15; місто Київ, вулиця Щековицька, 46; місто Київ, бульвар Чоколівський, 42 ( вул. Гетьмана Вадима 150 м від вул. Уманська за заправкою); місто Київ, проспект Г. Сталінграда, ел. опора №202; місто Київ, вулиця М. Тимошенка, 29 ел. опора №171; місто Київ, вулиця М. Тимошенка, 26-А; місто Київ, вулиця Кіквідзе, 8/9; місто Київ, бульвар Дружби Народів, 25; місто Київ, бульвар Дружби Народів, 30;

- справа № 826/4608/17: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 70; місто Київ, вулиця Анни Ахматової, 3; місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 41; місто Київ, проспект Перемоги, 5; місто Київ, проспект Перемоги, 6; місто Київ, проспект Перемоги, 24; місто Київ, проспект Перемоги, 9; місто Київ, проспект Перемоги, 49/2 170 м від вулиці Гарматна у напрямку площі Перемоги; місто Київ, проспект Перемоги, 38, місто Київ, проспект Перемоги, 7; місто Київ, проспект Перемоги, 33; місто Київ, проспект Перемоги, 45; місто Київ, проспект Перемоги, 3; місто Київ, вулиця Борщагівська (біля шляхопроводу по проспекту Повітрофлотський); місто Київ, проспект Степана Бендери, вулиця Вербова (розподільчий трикутник на залізничному шляхопроводі, напрямок до ст. місто «Петрівка»); місто Київ, проспект Повітрофлотський, з'їзд на вулицю Борщагівську; місто Київ, вулиця Олени Теліги, 33; місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, 2;

- справа № 826/477/17: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 68; місто Київ, вулиця Січових Стрільців (Артема/вул. Чорновола); місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана, 16; місто Київ, вулиця Мельникова, 53/55; місто Київ, вулиця Леонтовича, 1 на розі з вул. Богдана Хмельницького; місто Київ, вулиця Довженка Олександра, біля ст. м. «Шулявка»; місто Київ, вулиця Гмирі Бориса, 17; місто Київ, проспект Перемоги, 123; місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, 18; місто Київ, вулиця Олени Теліги, 3; місто Київ, вулиця Чорновола/вул. Андрющенка; місто Київ, вулиця Лагерна, 46/48; місто Київ, вулиця Липківського Василя Гурицького), 35а. - до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ПП "Індивідуал" про скасування вищезазначених наказів в частині.

Заяву обґрунтовує існуванням великої ймовірності того, що відповідачем, як органом, уповноваженим на прийняття рішення щодо демонтажу самовільно встановлених рекламних засобів, будуть вжиті заходи шляхом прийняття відповідного рішення у вигляді наказу щодо демонтажу інших рекламних засобів позивача. Що, в свою чергу, завдасть у майбутньому (у разі демонтажу рекламних засобів) матеріальних втрат позивачу, здійснення витрат на відновлення (встановлення) демонтованих рекламних засобів на своїх попередніх місцях, втрати доходу від надання зазначених рекламних засобів в оренду, втрату часу, що зробить неможливим або буде вимагати від позивача вчинення додаткових дій та витрат на відновлення порушених прав та попереднього становища. На підтвердження вказаного надав інформацію про розгляд адміністративних справ щодо відшкодування збитків, що розглядалися адміністративним судом з аналогічними обставинами.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2018 відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, винесеною без належного та повного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, без урахуванням обставин (підтверджених рішеннями суду), що мають значення для справи, які суд першої інстанції не прийняв до уваги та зробив висновки , що не відповідають обставинам справи, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити заявлене клопотання у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала винесена без будь-якого з'ясування дійсних обставин справи, на підставі лише формального твердження суду про відсутність реальної загрози інтересам позивача, незважаючи на надані докази. Вважає, що наявність прийнятих відповідачем оскаржуваних наказів про демонтаж рекламних засобів є останнім заходом (реальною загрозою), після якого вже відбувається фактичний демонтаж рекламних конструкцій силами КП "Київреклама". Цій обставину суд не дав належної оцінки. Станом на день подання клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відповідачем стовідсотково вжито заходів направлених на демонтаж рекламних засобів та згодом буде проведено демонтаж рекламних засобів позивача, що зазначені в оскаржуваних наказах. Зазначене підтверджує, що існує велика імовірність того, що Управлінням з питань реклами, як органом, який уповноважений на прийняття рішення щодо демонтажу самовільно встановлених рекламних засобів, будуть вжиті заходи шляхом прийняття відповідного рішення у вигляді наказу щодо демонтажу інших рекламних засобів позивача та направлення їх для виконання КП "Київреклама". Це в свою чергу завдасть у майбутньому (у разі демонтажу рекламних засобів) матеріальних втрат, здійснення витрат на відновлення (встановлення) демонтованих рекламних засобів на своїх попередніх місцях, втрата доходу від надання зазначених рекламних засобів в оренду, втрата часу, що зробить неможливим або буде вимагати від позивача вчинення додаткових дій та витрат на відновлення порушених прав та попереднього становища. Без вжиття даних засобів забезпечення позову позивач не зможе в повній мірі захистити свої права та інтереси та змушений буде в судовому та позасудовому порядку їх відновлювати, що вимагатиме додаткових втрат часу та матеріальних ресурсів.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.4 ст.229, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах її доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, приймаючи рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом поданої заяви про забезпечення позову відсутні об'єктивні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову, такі як: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Суд задовольняє клопотання про забезпечення адміністративного позову у разі обґрунтованості такого клопотання та достатності доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізм, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Разом з тим, зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст. 150 КАС України, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

До того ж, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних наказів буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що заява ПП "Індивідуал" про забезпечення позову є необґрунтованою та непідтвердженою належними та достатніми доказами, які б вказували на необхідність вжиття заходів забезпечення позову,, а тому вжиття наведених у ній заходів не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставами для її скасування.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову - без змін.

Керуючись статтями 241, 242, 250, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Індивідуал" залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2018 року з питань вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі № 807/380/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. П. Сапіга судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 22.08.2018.