Постанова № 76001129, 21.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2306/17

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М. час і місце ухвалення: не зазначено, м. Миколаїв Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюк Г.В.суддів: Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: ДП «НАРП»Могутов А.М. (адвокат, ордер)ДФСГаргаун Я.І. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року по справі за позовом Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії,-

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати індивідуальну податкову консультації від 10.10.2017р. № 2186/ІПК/28-10-01-03-11, надану Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, та зобов'язати відповідача повторно розглянути запит ДП "НАРП" про надання податкової консультації, мотивуючи його тим, що відповідач, розглядаючи його запит, діяв не в порядок і спосіб, які передбачені постановою КМУ від 23.02.2011 року № 138 "Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями" (далі - Порядок), з урахуванням змін внесених Постановою КМУ № 933 від 26.10.2016 року, що набрала чинності 15.12.2016 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року позов задоволено. Визнано незаконною та скасовано індивідуальну податкову консультацію від 10.10.2017р. № 2186/ІПК/28-10-01-03-11, надану Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби. Зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повторно розглянути запит ДП "НАРП" про надання податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби подано апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що позивач листом № 2728/4 від 20.09.2017р. звернувся до відповідача про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного використання положень п. 1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями", затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 року № 138 з урахуванням ч. 1 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», а саме, надання роз'яснення щодо визначення поняття "відповідний період", до якого має бути застосований 30-ти відсотковий розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу) за 2016 рік, згідно з п. 1 "Порядку відрахування до державного бюджет)' частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями", затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 року № 138.

10 жовтня 2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби за № 2186/ІПК/28-10-01-03-11 позивачу надано індивідуальну податкову консультацію.

Не погоджуючись із вищевказаною податковою консультацією, позивач оскаржив її до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зміст індивідуальної податкової консультації від 10.10.2017 р. № 2186/ІПК/28-10-01-03-11, як правовий акт індивідуальної дії, наданої позивачу Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, суперечить нормам та змісту відносно розміру відрахувань частини чистого прибутку (доходу) Державним концерном «Укроборонпром» та періоду застосування ставки 30 відсотків за 2016 року.

Одеський апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Згідно з підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити: найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації; підпис платника податків; дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".

Пунктом 52.2 зазначеної статті передбачено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.52.3 ст.52 ПУ України).

Відповідно до п.52.4, п.52.5 зазначеної статті індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, імя, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси. Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов'язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.53.2 ст.53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

З аналізу викладених норм вбачається, що податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надана така консультація. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення конкретному платнику податків по конкретній нормі закону.

Таким чином, кожен платник податків має право звернутись до контролюючого органу для отримання консультації з питань практичного використання норм податкового права.

Отже, податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позицію контролюючого органу із застосуванням конкретних норм податкового законодавства, в межах повноважень, а тому посилання апелянта на те, що оскаржувані податкові консультації не носять обов'язкового характеру, не породжують для позивача жодних правових наслідків, не порушує його прав, свобод та інтересів є хибними та не беруться судом до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.12.2015 у справі № К/800/66426/13.

При цьому, згідно з пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Таким чином, Податковим кодексом України, в якості підстав для визнання недійсною податкової консультації, чітко передбачено суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.12.2013 у справі № К/9991/58704/12, від 25.06.2015 у справі № К/9991/31758/12.

Звернення позивача до відповідача обґрунтовувалось тим, що відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затверджений постановою КМУ від 23.02.2011 року № 138, з урахуванням змін внесених Постановою КМУ № 933 від 26.10.2016 року, що набрала чинності 15.12.2016 року.

Судом першої інстанції наголошено на тому факті, що частина чистого прибутку (доходу) не є податковим платежем, який регулюється Кодексом, і визначається за результатами фінансово-господарської діяльності та розраховується за правилами бухгалтерського обліку, а також що нормами Податкового кодексу України не передбачено звітного періоду (податкового періоду), як період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата частини чистого прибутку (доходу).

Однак, слід зазначити, що відповідно до пп. 1.3 вказаного Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 зі змінами (далі Порядок № 138) частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

В свою чергу тільки Податковим кодексом України встановлюється строк подачі декларації з податку на прибуток підприємств.

Згідно ст. 34 ПК України видами податкового періоду є календарний рік; календарне півріччя; календарні три квартали; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.

Відповідно п. 137.4 ст. 137 ПК України податковими (звітними) періодами для подачку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Враховуючи зазначене розрахунок частини чистого прибутку (доходу) подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до контролюючих органів поквартально з наростаючим підсутком.

Правові основи управління об'єктами державної власності регулюються Законом України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» (далі Закон № 185).

Статтею 11-1 Закону № 185 встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення відповідних надходжень до державного бюджету відрахувань частини чистого прибутку з 01 січня 2016 року Урядом встановлено норматив відрахування частини чистого прибутку на рівні 75 відсотків (постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1156 (далі Постанова№ 1156)).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 933 (далі Постанова № 933), яка набрала чинності 15.12.2016. внесено зміни до пункту 1 Постанови № 1156 щодо зменшення розміру відрахувань, з 75 відсотків до 30 відсотків, частини чистого прибутку до державного бюджету для Державного концерну «Укроборонпром», його учасників, державних унітарних підприємств, що належить до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення.

Як вбачається із листа Міністерства фінансів України від 26.01.2017 № 31-24020-22- 10/2171 (а.с.118), розмір 30 відсотків відрахувань частини чистого прибутку (доходу) Державним концерном «Укроборонпром», його учасниками, державними унітарними підприємств, що належить до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки га їх складених і є виконавцями державного оборонного замовлення застосовується, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за IV квартал 2016 року.

Таким чином, розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу) - 30 відсотків суб'єкти господарювання, передбачені Постановою № 933, зобов'язані застосовувати, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за IV квартал 2016 року.

З метою правильного застосування розміру відрахувань частини чистого прибутку (доходу) - 30 відсотків, листом Державної фіскальної служби України від 10.02.2017 № 3363/7/99-99-15-02-02-17 рекомендовано: суб'єкти господарювання, передбачені Постановою № 933, у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) (далі Розрахунок) за 2016 рік. форма якого затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 № 285 «Про затвердження форми розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за № 346/19381, у рядку 01 відображають чистий прибуток (дохід) за IV квартал 2016 року, у рядку 06 зазначається норматив відрахувань 30 відсотків, рядок 08 не заповнюється.

Відповідно до пп. 1.3 Порядку № 138 Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу) подається саме у строк, що передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств, а не фінансової звітності. Фінансова звітність подається в строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Зазначене ніяким чином не суперечить Закону № 996, адже ч. І даного закону встановлено, що проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев'яти місяців.

Крім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що на виконання норм вказаного Закону № 996 та Податкового кодексу України Позивачем подавались і розрахунки частини чистого прибутку (доходу) і фінансова звітність за 1 квартал, півріччя, 3 квартали 2016 року.

Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року по справі № 814/2306/17, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 22 серпня 2018 року.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В.Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.