Постанова № 76001089, 16.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5166/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Курильця А.Р., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Федчук М.Р.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 червня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у справі № 466/1370/18 (ухвала постановлена в м. Львові, головуючий суддя Зима І.Є.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Львові, інспектора роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м.Львові лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27.04.2018 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та скасовано постанову інспектора роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м.Львові лейтенанта поліції ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №293418 від 13.02.2018/ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і закрито справу про адміністративне правопорушення.

02.05.2018 ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про стягнення в його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судових витрат у розмірі 2819,20 грн., обґрунтовуючи тим, що ним було оплачено на рахунок ПО «Львівська адвокатська компанія» витрати на правничу допомогу в розмірі 2819,20 грн, що підтверджується квитанцією від 20.04.2018.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова у задоволенні заяви ОСОБА_1Є про стягнення судових витрат відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити заяву та стягнути з відповідачів судові витрати, понесені ним при розгляді даної справи у розмірі 2819,20 грн.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції протиправно відмовлено у задоволенні заяви про стягнення судових витрат, так як матеріалами справи доведено, що 2819,20 грн сплачених позивачем є судовими витратами на правову допомогу саме у справі №466/1370/18.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, позивача та його представника, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви про стягнення судових витрат суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правничої допомоги. При цьому, в ордері відсутній номер договору, дата його укладення , а також відсутня дата видання ордеру.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, а також зазначає наступне.

Питання судових витрат під час розгляду та вирішення адміністративної справи регламентовано статтею 132 КАС.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС встановлено, що до витрат, пов’язаних із розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Як видно з матеріалів справи позивачем надано квитанцію від 20.04.2018 №14 про оплату послуг адвоката та опис виконаних робіт (а.с. 46-47).

Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

Згідно з підпунктом 19 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Частинами третьою і четвертою статті 131-2 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч.ч. 1, 2 ст. 60 КАС України).

Приписами ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно п.п.14 і 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затв. рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.

Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об'єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням.

В матеріалах справи наявна квитанція до прибуткового касового ордера №14 від 20.04.2018 (а.с. 46), в якій зазначено про внесення ОСОБА_1 коштів в АО «Львівська адвокатська компанія» у розмірі 2819,20 грн на підставі договору про надання правничої допомоги від 23.02.2018 та розрахунок гонорару (а.с.47).

Із змісту представленого апелянтом ордеру серії ЛВ №069231 видно, що він виданий на бланку типової форми, в якому зазначено, що правова допомога надається на підставі договору. Разом з тим, номер даного договору та дата його укладення відсутні. Також, в ордері відсутня дата його видання.( а.с.19).

Проте, в матеріалах справи вищевказаний договір відсутній.

До апеляційної скарги скаржником долучено договір про надання правничої допомоги від 23.03.2018 (а.с.63).

При апеляційному перегляді представник апелянта представив суду договір, дата якого ним виправлена з «23.03.2018» на «23.02.2018» без узгодження з клієнтом, що навіть при апеляційному перегляді неможливо встановити істинну дату договору про надання правничої допомоги саме по даній справі .

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що згідно копій рішень суду в інших справах, які наявні в матеріалах даної справи видно, що представник ОСОБА_1 у цей же період брав участь у розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у справі №466/1313/18, що не виключає того, що представлений договір є також договором про надання правничої допомоги по останній справі.

Крім того, згідно ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів(договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи (журналу судового засідання) видно, що таку заяву сторона не подавала, а розрахунок гонорару без детального опису виконаних робіт, на що звернуто увагу головуючим судового засідання суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 134 КАС України.

Колегія суддів не заперечує участь представника в судовому засіданні суду першої інстанції, але це не звільняє його від обов’язку надати документи щодо своєї участі у судовому засіданні (ордеру, договору про надання правничої допомоги) відповідно до вимог закону і не спростовує недоліки ордеру та відсутність відповідного договору в даній справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не мав можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 312, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 червня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у справі № 466/1370/18 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 21.08.2018