Постанова № 76001038, 21.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року справа №805/60/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребова Л. В., суддів Арабей Т.Г., Казначеєв Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі № 805/60/17-а (головуючий І інстанції - Кірієнко В.О.) за позовом ОСОБА_1 до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 травня 2016 року за № 00000034000, №00000044000,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі - відповідач, контролюючий орган), з урахуванням уточнень, про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 травня 2016 року за № 00000034000, №00000044000 на загальну суму 23800 грн, складені особою з назвою «Волноваська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області» у зв'язку з відсутністю у останнього відповідного обсягу повноважень (а.с. 3-11, 42-50, 78-86).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вважаючи постанову суду першої інстанції такою, що винесена з порушенням гарантій, встановлених ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушенням вимог ст. 159,161 КАС України, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що при прийнятті рішення, судом першої інстанції не з'ясовано ключові обставини справи, а саме, чи є особа з назвою Волноваська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області органом державної влади та має чинні установчі документи і разом із цим відповідний обсяг повноважень щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішень. На переконання апелянта, станом на 20.07.2015 року не існує чинної Постанови КМУ від 06.08.2014 року за № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби» та визнання такими, що втратили чинність деяких актів КМУ», оскільки цей документ не підписаний у порядку встановленому ЗУ «Про Кабінет Міністрів України», не внесений до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України і не має реєстраційного номеру цього реєстру, що підтверджується відсутністю такого номеру на сторінці розміщення цієї постанови на офіційному сайті Верховною Радою України. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, будь-які рішення особи з назвою Волноваська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не є обов'язковими і такими рішеннями остання не може втручатися у майнові права будь-якої іншої особи. Тобто, на думку апелянта, спірні податкові повідомлення-рішення містять явні ознаки втручання у його права, а саме, ними вимагається сплата грошових коштів, які належать йому на правах приватної власності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 був зареєстрований у якості фізичної особи підприємця, код ЄДРПУО - НОМЕР_1, дата запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця - 23.10.2014 року, № запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця - 2 239 000 0000 004569, на податкову обліку перебував у Волноваській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач, Волноваська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у тому числі щодо складання податкових повідомлень-рішень у разі порушення платниками податків чинного податкового законодавства.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 25.05.2016 року № 93, направлень на перевірку № 87,88,89 проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: Донецька область, Волноваський район, пров. Карлівський, буд. 8, який належав суб'єкту господарювання - ОСОБА_1 з питань додержання вказаним суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (а.с. 60-61).

За результатами проведення відповідної перевірки, відповідачем складено Акт № 542/05-33-40/2530117711 від 26.05.2016 року, де зазначено, що позивач здійснює роздрібну торгівлю пивом на розлив, алкогольними напоями у магазині, який немає статусу громадського харчування, чим порушено вимоги ст. 15, 15-3 Закону України № 481-95-ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання, виробництва і обігу і спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме, роздрібна торгівля пивом на розлив здійснювалась без наявності ліцензії. У акті також зазначено, що реалізацію товару здійснив продавець ОСОБА_2, яка, зі слів позивача, не знаходиться з ним у трудових відносинах (а.с. 57-59).

На підставі висновків акту перевірки № 542/05-33-40/2530117711 від 26.05.2016 року, п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 5,9 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481-95-ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання, виробництва і обігу і спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Волноваською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, 27 травня 2018 року винесено наступні податкові повідомлення-рішення форми «С»:

- 0000034000, яким до позивача застосовано суму штрафних санкції у розмірі 1700 грн. (а.с. 12);

- 0000044000, яким до позивача застосовано суму штрафних санкції у розмірі 6800 грн (а.с. 13)

Позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження та направив на адресу відповідача скаргу з проханням скасувати вищезазначені податкові повідомлення рішення, проте, за результатами розгляду скарги позивача, відповідачем прийнято рішення від 30.08.2016 року за № 4839/10/05-99-10-01-12-2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 24-26).

Також, позивач звертався зі скаргою про скасування податкових повідомлень-рішень безпосередньо до Державної фіскальної служби, але рішенням останньої від 14.11.2016 року за № 12024/С/99-99-11-03-01-25 скаргу позивач також залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 28-29).

В подальшому, позивач звернувся до суду по скасування податкових повідомлень-рішень від 27 травня 2016 року за № 00000034000, №00000044000, як таких, що складені органом, яке немає на це повноважень.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що при визначенні суми грошових зобов'язань та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Порядок та умови реалізації алкогольних напоїв регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (надалі - Закону № 481/95-ВР).

Статтею 1 Закону 481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів, безпосередньо громадянами та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до ст. 15-3 Закону 481/95-ВР, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ч. 12 ст. 15 Закону 481/95-ВР).

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР»).

Абацом 5 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), -200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень;

За порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. (абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР»).

Факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі пивом на розлив без наявності ліцензії останнім не оскаржується. Відповідно до наданих контролюючому органу пояснень, з 20.05.2016 року він почав продавати пиво та квас; про необхідність придбання ліцензії не знав (а.с. 62).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при визначенні суми грошових зобов'язань та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Щодо посилання апелянта, що станом на 20.07.2015 року не існує чинної Постанови КМУ від 06.08.2014 року за № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби» та визнання такими, що втратили чинність деяких актів КМУ», оскільки цей документ не підписаний у порядку встановленому ЗУ «Про Кабінет Міністрів України», не внесений до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України і не має реєстраційного номеру цього реєстру, що підтверджується відсутністю такого номеру на сторінці розміщення цієї постанови на офіційному сайті Верховною Радою України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із п. 9-1 ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України, утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 160 утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2014 року №311 утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема Державну податкову інспекцію у Волноваському районі Головного управління ДФС.

В подальшому, Державну податкову інспекцію у Волноваському районі Головного управління ДФС реорганізовано у Волноваську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області, яка є правонаступником усіх прав і обов'язків ДПІ у Волноваському районі Головного управління ДФС.

Слід також зазначити, що відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Волноваську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 39901702) 20.07.2015, організаційно-правова форма - державна організація, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку, позивачем не надано суду жодних доказів щодо оскарження Постанови КМУ від 06.08.2014 року за № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби» та визнання такими, що втратили чинність деяких актів КМУ» та визнання цієї постанови чи окремих її положень в судовому порядку та визнання їх такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що не порушують майнові права позивача, який, в свою чергу, порушив вимоги ст. 15, 15-3 Закону України № 481-95-ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання, виробництва і обігу і спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме, здійснював роздрібну торгівлю пивом на розлив без наявності ліцензії.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Повний текст постанови складено 21 серпня 2018 року.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі № 805/60/17-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: Т.Г. Арабей

Е.Г. Казначеєв