Ухвала суду № 76000469, 21.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 серпня 2018 рокусправа № 804/3065/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Білак С.В., суддів: Юрко І.В. Шальєвої В.А. , перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі №804/3065/18 (головуючий суддя у 1 інстанції - Олійник В.М.) за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2018 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №804/3065/18 з апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року.

Ухвалою судді-доповідача від 30.07.2018 року апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду: належних доказів відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат або документу про сплату судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням обґрунтованих причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою; доказів підтверджуючих поважність причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.

Роз'яснено скаржнику, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Копія вищезазначеної ухвали отримана апелянтом 02.08.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

13.08.2018 року на адресу суду надійшов лист щодо усунення недоліків апеляційної скарги по справі №804/3065/18, до якого, зокрема додано докази сплати судового збору.

В листі зазначено причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою. Так, апелянт в якості поважності пропуску строку на звернення до апеляційного суду посилається на те, що оскаржуване рішення постановлено у судовому засіданні 24 травня 2018 року без участі сторін та отримано скаржником 31 травня 2018 року, що підтверджується відповідною відміткою на рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/3065/18. Вважає, що оскільки рішення було проголошено та складено за відсутності представника відповідача, а апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення повного тексту рішення, то є підстави для поновлення пропущеного строку відповідно до статті 295 КАС України. Таким чином вважає, що оскільки первинна апеляційна скарга була подана в межах строків, встановлених чинним законодавством, проте її було повернуто апелянту, то він має право на поновлення такого строку, з огляду на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення з апеляційною скаргою.

Колегія суддів вважає підстави вказані апелянтом у листі щодо усунення недоліків апеляційної скарги по справі №804/3065/18 в частині поновлення строку неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції судове рішення ухвалено 24.05.2018 року, а тому саме з 24.05.2018 року слід відраховувати строк на апеляційне оскарження. Таким чином останнім днем строку апеляційного оскарження в даному випадку було 04 червня 2018 року (понеділок), тоді як апеляційна скарга подана скаржником лише 13 серпня 2018 року, тобто поза межами строку встановленого ст. 287 КАС України.

В матеріалах справи міститься розписка представника позивача про отримання 30.05.2018 року копії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 року.

Норми статті 295 КАС України регулюють загальний порядок апеляційного оскарження судових рішень.

Однак, предметом позову у даній справі є постанова про накладення арешту від 09.09.2016 року та постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.09.2016 року винесені старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Куліковською А.О., що відповідно до норм КАС України відноситься до категорій термінових справ.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 КАС України.

Як зазначалось вище, відповідно до ч.6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Отже, вказаною нормою встановлено спеціальний порядок оскарження судових рішень у вказаних справах.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що норми ст.287 КАС України є спеціальними відносно ст. 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення.

Разом з тим, відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений.

Інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, встановленого ст. 287 КАС України, апелянт до суду не надав.

Окремо слід зазначити, що посилання скаржника на ч. 8 ст. 169 КАС України, якою передбачено можливість повторного звернення з апеляційною скаргою після її повернення безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що первинна апеляційна скарга була повернута з огляду на долучення апелянтом до апеляційної скарги неналежним чином завіреної копії довіреності.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і органи патрульної поліції зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Таким чином, неспроможність відповідача належним чином організувати засвідчення повноважень своїх представників у відповідності до встановлених законом правил, є суто суб'єктивною обставиною та не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року (справа № 804/2979/17).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначені скаржником у листі щодо усунення недоліків апеляційної скарги по справі №804/3065/18 в частині поновлення строку визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі №804/3065/18.

Керуючись статтями 299, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі №804/3065/18 за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанов.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 21 серпня 2018 року.

Суддя-доповідач С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

І.В. Юрко