Постанова № 76000312, 20.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2018 р. Справа№ 911/3883/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

секретар судового засідання Шмиговська А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМР Девелопмент»

на рішення господарського суду Київської області від 19.04.2018 р.

у справі №911/3883/17 (суддя Янюк О.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМР Девелопмент»

до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2

про скасування оперативно-господарської санкції

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМР Девелопмент» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості електричної енергії у розмірі 622307,81 грн., застосованої рішенням комісії ПрАТ «Київобленерго», оформленого протоколом №0298 від 15.02.2017 р. з розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією №К033468 від 27.01.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно прийнято рішення від 15.02.2017 р. з розгляду акта №К033468 від 27.01.2017 р. про порушення правил користування електричною енергією ТОВ «ДМР Девелопмент» та нараховано оперативно-господарську санкцію у розмірі 622307,81грн за період з 29.07.2016 р. по 27.01.2017 р. Зазначає, що відповідачем ані позивача, ані власника земельної ділянки не було запрошено на перевірку дотримання ним ПКЕЕ за результатами якої було складено відповідний акт. Стверджує, що позивач отримав лист від відповідача, в якому зазначено, що представника ТОВ «ДМР Девелопмент» було запрошено на засідання комісії з розгляду зазначеного акта на 15.02.2017 р., проте, вказаний лист позивач отримав лише 23.02.2017 р. у зв'язку з чим не міг бути присутнім на даному засіданні. Зазначає, що ТОВ «ДМР Девелопмент» подало ПрАТ «Київобленерго» свої заперечення на складений акт. Крім того, у зв'язку з тим що позивач не згодний з нарахованою оперативно-господарською санкцією, останній звернувся з листом до Інспекції Держенергонагляду в Київській області, яка в свою чергу, зазначила що факт самовільного підключення позивачем до електромереж відповідача не встановлений. Разом з цим, під час перевірки Інспекцією Держенергонагляду в Київській області було встановлено, що при будівництві застосовується встановлений на території дизель-генератор FG Wilson, потужністю 80кВа. У зв'язку з зазначеними обставинами просить суд задовольнити позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2017 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.04.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено, що мало місце самовільне підключення струмоприймачів позивача до електромереж ПрАТ «Київобленерго», а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 19.04.2018 р. скасувати та прийняти нове, яким скасувати оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування обсягу та вартості електричної енергії у сумі 622307,81 грн., застосованої рішенням комісії ПрАТ «Київобленерго», оформленого протоколом №0298 від 15.02.2017 р. з розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією №К033468 від 27.01.2017 р.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів та неправильного визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, позов задовольнити. Вважає, що встановлення факта користування електроенергією шляхом самовільного підключення до мережі суворо регламентовано, тому недоліки фіксації цього факта унеможливлюють застосування до позивача оперативно-господарської санкції та стягнення вартості енергії. Позивачем долучено до матеріалів справи пояснення до апеляційної скарги, які приймаються колегією суддів до уваги з урахуванням того, що вказані пояснення були надані на вимогу суду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін. Вважає, що рішення суду першої інстанціє є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає обставинам справи та ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України. Відповідачем долучено до матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на його подання. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що ухвалу суду про відкриття апеляційного провадження було отримано відповідачем з запізненням, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. З огляду на те, що відповідачем належним чином обґрунтовано неможливість подання відзиву у встановлений ухвалою суду строк, колегія суддів задовольняє клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву. Також відповідачем долучено до матеріалів справи додаткові пояснення, які приймаються колегією суддів до уваги з урахуванням того, що вказані пояснення були надані на вимогу суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представники сторін та третьої особи, станом на день проведення судового засідання, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Судова кореспонденція була направлена сторонам у справі та третій особі на адреси, що містяться в матеріалах справи та в апеляційній скарзі.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 273 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника третьої особи, оскільки відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами Київського апеляційного господарського суду по даній справі явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.04.2016 р. між ПрАТ «Київобленерго» та ОСОБА_2 укладено договір №К-00-16-0338 про приєднання до електричних мереж, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором до електричних мереж виконавця послуг або іншого власника мереж приєднується багатоквартирний житловий будинок, місце розташування об'єкта замовника: м. Ірпінь, вул. Київська, кадастровий номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.

Вказані земельні ділянки були об'єднані за заявою ОСОБА_2 (а.с. 56) в одну земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,2954 га за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (далі - інформаційна довідка, а.с. 57-58).

Відповідно до п. 2.1 договору від 19.04.2016 р., виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об'єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснює підключення об'єкта замовника до електричних мереж на умовах цього договору.

Пунктом 2.2 договору від 19.04.2016 р. передбачено, що замовник оплачує виконавцю послуг вартість приєднання.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами в строк та, у разі приєднання електроустановок замовника до електричних мереж суб'єкта господарювання, який не електропередавальною організацією - узгодження технічних умов на приєднання №К-00-16-00338 суб'єктом господарювання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань, але не довше 01.05.2018 р. (п. 7.1 договору від 19.04.2016 р., а.с. 53-55 т.1).

На виконання умов договору, ОСОБА_2 було оплачено вартість послуг ПрАТ «Київобленерго» за нестандартне підключення у розмірі 188524,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням №149536 від 08.02.2017 р. (а.с. 59).

У подальшому, між ОСОБА_2 та ТОВ «ДМР Девелопмент» укладено договір про право забудови земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) №1213 від 22.03.2016 р. (далі - договір від 22.03.2016 р.), який зареєстрований у встановленому законом порядку приватним нотаріусом Ірпінського нотаріального округу Київської області Калинушкою О.О., що підтверджується Інформаційною довідкою. Крім того, з зазначеної довідки вбачається, що строк дії договору - 22.03.2026 р. з правом пролонгації, прав користувачем земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,2954 га є ТОВ «ДМР Девелопмент», землевласником є ОСОБА_2

Отже, відповідна земельна ділянка належить ТОВ «ДМР Девелопмент» на праві користування.

01.04.2016 р. між ТОВ «ДМР Девелопмент» (замовник) та ТОВ «Доміра Девелопмент» (генпідрядник) укладено договір генерального підряду №0104/16-1 (далі - договір від 01.04.2016 р., а.с. 174-183) відповідно до п. 2.1 якого, генпідрядник зобов'язується на свій ризик за замовленням та за рахунок замовника здійснити будівельні монтажні роботи на об'єкті (багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1) у межах договірної ціни власними та/або залученими силами, засобами та матеріалами і здати у встановлений цим договором строк об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, отриманої від замовника.

Згідно пп. 8.1.2 п. 8.1 договору від 01.04.2016 р., замовник зобов'язується забезпечити для виконання робіт генпідряднику необхідні умови, в тому числі сприяти генпідряднику у забезпеченні підведення до будівельного майданчика (земельна ділянка, яка відведена у встановленому порядку для забудови і спорудження об'єкту), зокрема, тимчасових мереж.

Терміном початку перебігу строку виконання робіт за цим договором є дата підписання цього договору генпідрядником та замовником. Строк дії договору до 31.03.2017 р. (п. 4.2 договору від 01.04.2016 р.).

27.01.2017 р. представниками ПрАТ «Київобленерго» здійснено перевірку об'єкта, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. За результатами перевірки, представниками відповідача було складено акт про порушення №К033468 та встановлено, що ТОВ «ДМР Девелопмент» порушило п. 7.6 ПКЕЕ, а саме, здійснило самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належать ПрАТ «Київобленерго». Також, уповноваженими представниками відповідача було встановлено, що електроенергія використовується позивачем на потреби будівництва, проте, не обліковується та не оплачується. Вказаний акт складено в присутності представників ТОВ «ДМР Девелопмент» - ОСОБА_4, ОСОБА_5, які відмовились від підпису акта, про що здійснено відповідну відмітку у ньому. Зазначений акт підписаний уповноваженими представниками ПрАТ «Київобленерго» (а.с 38-39).

У подальшому, ПрАТ «Київобленерго» листом від 03.02.2017 р. №06/280/1051 було повідомлено ТОВ «ДМР Девелопмент» про те, що розгляд відповідного акта про порушення призначено на 15.02.2017 р. о 10:00 (а.с. 40-41). Вказаний лист було отримано позивачем 23.02.2017р., що підтверджується витягом з офіційного сайту «Укрпошта» (а.с. 42).

15.02.2017 р. комісія ПрАТ «Київобленерго» прийняла рішення, яке оформлене протоколом засідання комісії, по розгляду акта про порушення ПКЕЕ №К033468 від 27.01.2017 р., яким вирішила накласти стягнення на порушника згідно п. 2.9 Методики за період з 29.07.2016 р. по 27.01.2017 р. по тарифах, що діяли протягом періоду порушення (а.с 46-47).

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, - визначено Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно п. 68 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії - це продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.

Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Приписами ч. 1 ст. ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на час здійснення технічної перевірки уповноваженими ПрАТ «Київобленерго» об'єкта, який розташований за адресою АДРЕСА_1, договору на постачання електричної енергії між відповідачем та позивачем укладено не було. Зазначена обставина сторонами не заперечується.

Проте, враховуючи усталену практику розгляду судами справ з аналогічним предметом та підставами позову, термін «споживач електричної енергії», що міститься у п. 1.2 ПКЕЕ необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

Згідно договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ДМР «Девелопмент», що позивачем не заперечується, останній набув право користування земельною ділянкою за адресою: м. Ірпінь, вул. Київська, 53 з метою будівництва багатоквартирного будинку.

01.04.2016 р. між ТОВ «ДМР Девелопмент» (замовник) та ТОВ «Доміра Девелопмент» (генпідрядник) укладено договір генерального підряду №0104/16-1 (а.с. 174-183) відповідно до п. 2.1 якого, генпідрядник зобов'язується на свій ризик за замовленням та за рахунок замовника здійснити будівельні монтажні роботи на об'єкті у межах договірної ціни власними та/або залученими силами, засобами та матеріалами і здати у встановлений цим договором строк об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, отриманої від замовника.

Згідно пп. 8.1.2 п. 8.1 вказаного договору від 01.04.2016 р., замовник зобов'язується забезпечити для виконання робіт генпідряднику необхідні умови, в тому числі сприяти генпідряднику у забезпеченні підведення до будівельного майданчика (земельна ділянка, яка відведена у встановленому порядку для забудови і спорудження об'єкту), зокрема, тимчасових мереж.

Самовільне підключення було виявлено на території, яку займає позивач і використовує як майданчик для будівництва. Електрична енергія, яка використовується для роботи будівельних механізмів потрібна для здійснення діяльності саме позивачу.

Враховуючи зазначене, ТОВ «ДМР Девелопмент», виступаючи замовником будівництва на об'єкті, розташованому за адресою АДРЕСА_1, є споживачем електричної енергії у розумінні п. 1.2 ПКЕЕ.

Твердження позивача про те, що згідно договору від 19.04.2016 р. ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки умовами відповідного договору передбачено, що відповідач здійснює послуги по приєднанню електроустановок об'єкта третьої особи до електромереж, а не постачання електроенергії. За таких обставин, договір від 19.04.2016 р. не може вважатись договором про постачання електроенергії у розумінні ч. 1 ст. 59 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно п. 7.6. ПКЕЕ, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення порушень ПКЕЕ на місці виявлення порушення оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562 (далі - Методика), застосовується на підставі акта про порушення, складеного в установленому порядку з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, а саме: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі.

Зі змісту вищевказаних правових норм вбачається, що для нарахування вартості недоврахованої електроенергії, визначальним є саме факт порушення ПКЕЕ.

Як зазначено вище, за результатами проведення технічної перевірки уповноваженими представниками ПрАТ «Київобленерго» було складено акт про порушення ТОВ «ДМР Девелопмент» п. 7.6 ПКЕЕ, та виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електромереж. Вказаний акт було складено у присутності директора ТОВ «ДМР Девелопмент» - ОСОБА_4 та енергетика ОСОБА_5, які відмовились від підпису акта. Крім того, відповідним актом про порушення ПКЕЕ зафіксовано факт відсутності договору на постачання електроенергії (факт відсутності договору не заперечується учасниками справи).

До того ж, ані Правила користування електричною енергією, ані будь-який інший нормативний акт не надають постачальнику електричної енергії повноваження на витребування у осіб, які в момент проведення перевірки знаходяться на об'єкті споживача, документів, що підтверджують їх особу, та повноваження на представництво інтересів споживача у правовідносинах із постачальником електричної енергії. Факт того, що проведення перевірки відбувалось за участю посадових осіб позивача, які допустили представників ПрАТ «Київобленерго» до перевірки, не дає підстав для сумніву у наявності у них повноважень.

Відповідно до абз. 2 п. 4.5 Методики, працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача у якості доказу надано суду заперечення №02/17-1 від 24.02.2017 р. на акт про порушення, проте доказів надіслання або подання його відповідачу суду надано не було.

Щодо листа Інспекції, яким встановлено, що ТОВ «ДМР Девелопмент» не здійснювало самовільного підключення до електромереж ПрАТ «Київобленерго», колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту вказаного листа, Інспекцією зроблено висновки лише на підставі наданих позивачем документів. Крім того, Інспекція також зазначає, що здійснювала виїзд на місце, де було здійснено самовільне підключення, проте, останньою не вказано коли саме вона здійснила відповідний виїзд. За таких обставин, зазначений лист не є беззаперечним доказом, який підтверджує, що позивач не здійснював самовільного підключення до електромереж.

В судовому засіданні відповідач зазначив, що складання акта на даний час є єдиним способом фіксації порушення ПКЕЕ, а механізм визначення обсягу коштів за недовраховану електроенергію, відповідно до Методики, є єдиним способом відшкодування енергопостачальній організації вартості спожитої електроенергії. Також, слід звернути увагу на те, що законодавство не надає енергопостачальній організації інших засобів доведення факту безоблікового споживання електричної енергії окрім як, складання акта про порушення ПКЕЕ.

Приписи п. 6.41 ПКЕЕ передбачають способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо позивач не погоджується зі змістом акта, він робить зауваження про це в самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав у разі, коли споживач відмовляється від підпису акта (або не надає доказів своїх повноважень, або відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду чи від участі у проведенні перевірки). Отже, у разі відмови іншої сторони підписати акт або назвати своє прізвище в ньому робляться відповідні записи. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії.

Долучений до матеріалів справи акт про порушення ПКЕЕ складений у відповідності до норм чинного законодавства, та містить всі передбачені законодавством відомості, необхідні та достатні для визначення обсягу і вартості недоврахованої електричної енергії.

Зазначення позивачем в апеляційній скарзі того факта, що місце вилучення зразків не було позначене на схемі спростовується тим, що у п. 3 акта про порушення ПКЕЕ зазначено: «точка на схемі 2, де було вилучено зразок проводу/кабелю (речовий доказ)». Дана схема міститься на першій сторінці акта про порушення ПКЕЕ в графі - «схема електропостачання споживача».

Однак, даний аргумент позивача не має ніякого відношення до порушення ПКЕЕ, адже порушення, зазначене в акті може відбуватися і за наявності лічильника. Тому позивачем не наведено обґрунтованих фактів яким чином даний аргумент може стосуватися факту порушення позивачем ПКЕЕ.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повідомив позивача листом від 03.02.2017 р. №06/280/105 про засідання комісії з розгляду відповідного акта про порушення ТОВ «ДМР Девелопмент» ПКЕЕ, який було направлено позивачу 03.02.2017 р., що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням (а.с. 122). Відтак, твердження представника ТОВ «ДМР Девелопмент» про те, що його було невчасно повідомлено про дату засідання комісії, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Як зазначалось вище, 15.02.2017 р. комісія ПрАТ «Київобленерго» прийняла рішення, яке оформлене протоколом засідання комісії, по розгляду акта про порушення ПКЕЕ №К033468 від 27.01.2017 р., яким вирішила, що вказаний акт підлягає розрахунку згідно п. 2.9 Методики за період з 29.07.2016 р. по 27.01.2017 р. по тарифах, що діяли протягом періоду порушення.

Відповідно до п. 2.9 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у пп. 7 п. 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики.

Згідно пп. 7 п. 2.1 цієї Методики, остання застосовується в разі виявлення підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

У судовому засіданні позивач наголошував на тому, що необхідно встановити факт того, чи здійснювалось нібито-то самовільне підключення до електромережі, яка не належить відповідачу, з порушенням схеми обліку або без порушення схеми обліку. Проте, зазначена обставина ніяким чином не впливає на вже встановлений факт порушення ТОВ «ДМР Девелопмент» п. 7.6 ПКЕЕ та нарахування останньому оперативно-господарської санкції за вказане порушення.

Крім того, посилання позивача на те, що під час технічної перевірки було вилучено прилад обліку спростовуються тим, що зі змісту акта про порушення вбачається, що уповноваженими представниками ПрАТ «Київобленерго» було вилучено саме кабель, яким було здійснено самовільне підключення, а не прилад обліку.

Відповідно до п. 2.7 Методики, для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

Як вбачається з відповідного рішення комісії, розрахунок необлікованої спожитої електроенергії здійснений за період з 29.07.2016 р. по 27.01.2017 р. (183 дні), тобто, не перевищуючи кількість календарних днів, визначених у п. 2.9 Методики.

Крім того, колегія суддів зазначає, що питання залучення ОСОБА_6 у якості учасника справи позивачем в суді першої інстанції не порушувалось, що підтвердив і позивач у судовому засіданні.

Посилання позивача на ОСОБА_6, як на власника ТП №890, є лише намаганням позивача уникнути відповідальності за самовільне підключення до електричної мережі та безоблікове споживання електричної енергії, належної відповідачу.

Щодо посилань апелянта на те, що електрична енергія фактично оплачувалась третьою особою - ОСОБА_2, то доказів такої оплати позивачем не надано, а оплата ОСОБА_2 послуг з приєднання на користь відповідача не є оплатою електричної енергії, адже договір на приєднання до електричних мереж та договір на постачання електричної енергії є двома різними договорами.

Також позивач посилається на те, що споживання електричної енергії здійснювалось за договором №0215428 від 26.10.2001 р. з ОСОБА_7 Проте, як встановлено судом, постачання електричної енергії за цим договором здійснювалось за зовсім іншою адресою.

Щодо доводів позивача про те, що що при будівництві застосовується встановлений на території дизель-генератор FG Wilson, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 9.2.-9.6. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, що затверджені наказом Мінпаливенерго України від 25.07.2006 р. № 258, та зареєстровані в Мінюсті України 25.10.2006 р. за № 1143/13017 до експлуатації допускаються автономні електростанції, на яких повністю змонтовані, перевірені і випробувані в необхідному обсязі електрообладнання, пристрої захисту та автоматики, контрольно-вимірювальні прилади і сигналізація, засоби захисту.

Під час прийняття в експлуатацію автономної електростанції режим роботи нейтралі електростанції і захисні заходи з електробезпеки повинні відповідати режиму роботи нейтралі та захисним заходам, реалізованим в електромережі споживача.

Підключення автономної електростанції до електромережі споживача вручну допускається тільки за наявності блокувань між комутаційними апаратами, що унеможливлюють одночасну подачу напруги в мережу споживача і в мережу електропередавальної організації.

Автоматичне увімкнення резервної автономної електростанції у разі зникнення напруги з боку електромережі електропередавальної організації повинно здійснюватись за допомогою пристроїв автоматики, що забезпечують попереднє вимкнення комутаційних апаратів електроустановок споживача від мережі електропередавальної організації та наступну подачу напруги електроприймачам від автономної електростанції. При цьому наявність електромеханічного блокування в електромережі споживача є обов'язковою.

Перед уведенням в експлуатацію автономної електростанції споживач повинен розробити та узгодити з електропередавальною організацією інструкцію про порядок включення її в роботу та положення про взаємовідносини з електропередавальною організацією, що включатиме розділ «оперативне керування».

Інструкція про порядок включення в роботу автономної електростанції обов'язково повинна містити:

список осіб споживача, які мають право оперативних переговорів з оперативними працівниками електропередавальної організації та право оперативних перемикань;

наказ про призначення особи, відповідальної за технічний стан і експлуатацію автономної електростанції;

номери телефонів диспетчерського зв'язку електропередавальної організації;

узгоджену електропередавальною організацією електричну схему приєднання автономної електростанції до мережі електропередавальної організації.

Натомість позивач не дав, а в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували правомірність експлуатації ним дизель-генератора FG Wilson під час здійснення відповідних робіт на будівельному майданчику в термін, що передував складенню акта та накладення на нього оперативно-господарської санкції.

Матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів на підтвердження його статусу як споживача (субспоживача) ПАТ «Київобленерго», який на відповідній правовій основі користувався відповідними мережами та споживав електроенергію.

Окрім цього, доводи апеляційної скарги та пояснення до неї щодо безпідставності накладення оперативно-господарської санкції, необхідності залучення до участі у справі ОСОБА_6, наявність або відсутність договірних відносин між ОСОБА_7 та відповідачем, а також обставин щодо використання позивачем дизель-генератора FG Wilson, - не спростовують зафіксованого в акті про порушення №033468 факту самовільного підключення позивача до електромереж та безоблікового споживання ним електроенергії.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ст. 218 ГК України).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Усі інші твердження та заперечення учасників процесу не спростовують вищевикладених висновків суду.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів та неправильного визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області від 19.04.2018 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМР Девелопмент» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 19.04.2018 р. у справі №911/3883/17 залишити без змін.

Справу №911/3883/17 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, що передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець

Повний текст постанови суду складено 22.08.2018 р.