Ухвала суду № 76000098, 22.08.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

22 серпня 2018 року

м. Чернігів

справа № 927/490/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Слов’янські шпалери-КФТП” №б/н від 17 серпня 2018 року про відвід судді у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інформаційно-технологічна компанія “Хатіса”, код ЄДРПОУ 36337266, вул. Фрунзе, 105, м. Київ, 04080

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Слов’янські шпалери-КФТП”, код ЄДРПОУ 00278876, вул. Передзаводська, 4, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300

предмет спору: про стягнення 2537052,21 грн

Учасники справи не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 2066620,80 грн основного боргу на підставі договору купівлі - продажу № 407/4-16 від 14 липня 2016 року; інфляційних втрат 377215,62 грн та 93215,79 грн трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на 06 серпня 2018 року.

20 серпня 2018 року від відповідача надійшла заява про відвід судді Белова С.В. від розгляду справи № 927/490/18.

Ухвалою від 21.08.2018р. суд прийшов до висновку про необхідність передачі заяви про відвід на розгляд іншому судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018р. для розгляду заяви про відвід визначений суддя Фесюра М.В.

В якості підстав для відводу відповідач вказав наступні обставини:

- 16.08.2018р. у підготовчому засіданні розглядалось клопотання про зупинення провадження у справі у зв’язку з апеляційним оскарженням ухвали про повернення зустрічного позову без розгляду, під час вирішення якого суддя Белов С.В. сказав, що він не буде розглядати зустрічний позов; заявник, посилаючись на норми діючого порядку автоматизованого розподілу справ, згідно з якими в разі скасування ухвали про повернення позову без розгляду , справа передається раніше визначеному судді, вказує на упередженість судді, який відмовляється від розгляду зустрічного позову на майбутнє;

- при направлення до суду апеляційної інстанції матеріалів зустрічної позовної заяви суддя не направив всіх матеріалів справи , в межах якої подавався зустрічний позов, обмежившись лише безпосередньо матеріалами зустрічного позову та оскаржуваною ухвалою про повернення заяви;

- в судовому засіданні 16.08.2018р. після того, як було заявлено клопотання про зупинення провадження, без виходу до нарадчої кімнати суддя почав запитувати у відповідача про те, скільки часу необхідно для ознайомлення з поданими позивачем документами для подання заперечень та доказів, що на думку заявника, свідчить про прийняття суддею рішення про відмову у зупиненні провадження поза нарадчою кімнатою; вказане , на думку заявника, також підтверджується діями секретаря, який після виходу судді до нарадчої кімнати, роздав представникам бланки розписок про наступне засідання з пустими графами.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, заслухавши аудіозапис судового засідання 16.08.2018р., суд приходить до висновку про відсутність підстав для відводу судді Белова С.В., виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5)є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 Господарського процесуального кодексу України (ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Як слідує зі змісту заяви , відповідач вважає наведені обставини такими, які викликають сумніви у неупередженості та необ’єктивності судді.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Частинами 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України). Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно наявних у справі матеріалів та технічного запису судового засідання 16 серпня 2018 року, в останньому розглядались декілька клопотань, зокрема, про зупинення провадження у справі у зв’язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу про повернення зустрічного позову. Як слідує з аудіозапису засідання, фраза судді про те, що не він буде розглядати зустрічний позов, висловлена в контексті з’ясування питання про можливість зупинення, а відтак про неможливість розгляду по суті первісного позову за відсутності прийнятого зустрічного позову, також в засіданні суддя звертає увагу учасників на закінчення строків розгляду справи ( мається на увазі - підготовчого провадження), а тому не може вважатися неупередженим чи необ’єктивним відношенням судді до розгляду справи.

Відповідач прийшов до помилкового висновку про те, що суддя самостійно вирішує питання про розгляд тих чи інших позовів, оскільки останні передаються на розгляд суду після автоматизованого розподілу, який виключає будь –яку участь судді в цьому процесі.

Крім того, в даному судовому засіданні не вирішувались процесуальні питання , які стосуються прийняття зустрічного позову, на час проведення засідання суддя вже прийняв судове рішення про його повернення і його впевненість в законності прийнятої ухвали, яка набрала законної сили і є чинною до її скасування в установленому законом порядку, не свідчить про упередженість чи необ’єктивність такого судді.

В будь-якому випадку питання щодо обґрунтованості та законності ухвали , прийнятої судом у складі судді Бєлова С.В., має вирішуватись шляхом розгляду відповідної скарги , а не заяви про відвід судді.

Як визнається заявником, до суду апеляційної інстанції направлені копії матеріалів зустрічного позову та оскаржуваної ухвали, матеріали справи щодо первісного позову не направлялись.

Проте вказані дії не суперечать діючому законодавству, виходячи з наступного.

Суд погоджується з доводами заявниками про те, що ухвала про повернення позовної заяви , яка виноситься окремим документом, може бути оскаржена з направленням всіх матеріалів.

Про це також вказує пункт 17.10 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України , яким передбачено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-8, 10, 12-14, 17-21, 31-33 частини першої статті 255 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31 липня 2018 року оригінал зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами на 48 аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення від 19.07.2018 №2653483 та акт суду від 30.07.2018 було повернуто Публічному акціонерному товариству “Слов’янські шпалери-КФТП” без розгляду.

Таким чином, в даному випадку суд може направити лише копії, оскільки оригінали знаходяться у позивача.

В тому ж пункті Перехідних положень передбачено, що в разі необхідності суд апеляційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Слід також звернути увагу на пункт 17.11 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України , яким передбачено, що подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи.

Відповідно до ч.3 ст.180 ГПК України в разі прийняття зустрічного позову вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об’єднуються в одне провадження за первісним позовом.

Таким чином, до прийняття відповідної ухвали, а саме до об’єднання судом зустрічних та первісних позовних вимог, матеріали зустрічного позову не можуть ототожнюватись з матеріалами всієї справи, яка розглядається судом.

Відповідно до ч.1 цієї статті подання зустрічного позову є правом , а не обов’язком відповідача, і умовою його прийняття є взаємопов’язаність і доцільність спільного розгляду.

Проте закон не містить такої умови прийняття як неможливість розгляду первісного позову без розгляду зустрічного, в протилежному випадку спір не вирішувався б до тих пір, доки відповідач не виявив би бажання подати зустрічний позов.

В даному випадку право відповідача полягає в тому, що він може подати такий позов не лише як зустрічний, але і окремо від первісного для розгляду в окремій справі.

Відповідач помилково вважає , що відсутність зустрічного позову спричиняє неможливість вирішення первісного позову.

Отже , на даний час судом направлені до суду апеляційної інстанції всі матеріали, які стосуються оскаржуваної ухвали.

Щодо з’ясування суддею інших питань після обговорення клопотання про зупинення провадження встановлено наступне.

Крім вказаного клопотання відповідачем також заявлялось клопотання про надання додаткового час для ознайомленнями з поясненнями позивача та для надання своїх пояснень і доказів.

Стаття 182 ГПК містить невичерпний перелік дій, які повинен вчинити суд у підготовчому засіданні, зокрема, вирішити заяви та клопотання, встановити строк для надання відповіді на відзив та заперечень на відповідь.

Відповідно до ч.3 ст.169 ГПК України заяви , клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку , встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Отже , в даному випадку суд не позбавлений права встановити порядок, за яким спочатку з’ясувати обставини щодо всіх заявлених клопотань, думки всіх учасників процесу щодо них, а потім видалитися до нарадчої кімнати для їх вирішення.

Чинне процесуальне законодавство встановлює обов’язок судді видалятися до нарадчої кімнати , зокрема, для вирішення будь-яких питань у разі, коли потребується постановлення ухвали окремим документом.

Відповідно до змісту ухвали від 16.08.2018р., для постановлення якої суд видалявся до нарадчої кімнати, обидва клопотання відповідача були вирішені, а саме відмовлено у зупиненні провадження та надано можливість відповідачу надати пояснення.

Як слідує з аудіозапису судового засідання, до виходу до нарадчої кімнати суддя не повідомляв про результати вирішення заявлених клопотань, не повідомляв про дату та час наступного судового засідання , отже звинувачення судді у необ’єктивності та упередженості є безпідставними . Технічні дії працівників, які під час виходу судді до нарадчої кімнати вручили присутнім бланки розписок з пустими графами, не мають ніякого відношення до підстав відводу судді.

За вказаних обставин відповідач дійшов до помилкових висновків про безсторонність та необ’єктивність судді, які ґрунтуються, перш за все, на незгоді з відмовою у зупиненні провадження , яка в свою чергу, має вирішуватись в апеляційному чи касаційному порядку.

На підставі викладеного у відводі судді Белова С.В. має бути відмовлено.

Керуючись ст. 35, 39,40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про відвід судді Белова С.В. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.В.Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/