Рішення № 75998417, 20.08.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 серпня 2018 р. Справа № 0240/2210/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк А.Ю., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду адміністративним позовом звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг в сумі 76660,84 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасила, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Ухвалою судді від 11.07.2018 року позовну заяву Головного управління ДФС у Вінницькій області залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків. Ухвалу судді від 11.07.2018 року про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 13.07.2018 року, що підтверджується відповідною розпискою.

16.07.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою недоліки останньої усунуто в повному обсязі.

Ухвалю судді від 20.07.2018 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачеві 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу судді від 20.07.2018 року направлено на адресу відповідача, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак на адресу суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення.

Відповідно до положень ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Разом із тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.

Таким чином, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 18.05.2004 року зареєстрована виконавчим комітетом Вінницької міської ради та знаходиться на обліку в Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Так, станом на день звернення до суду за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб рахується заборгованість у сумі 76660,84 грн., з яких: основного платежу - 37540,92 грн., штрафної санкції - 38802,26 грн., пені - 317,66 грн.

Податковий борг виник 20.05.2017 року та підтверджується картками особового рахунку за 2017, 2018 року.

Основний платіж податкового боргу із єдиного податку з фізичних осіб утворився внаслідок самостійного подання податкових декларацій платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1:

- №9062705647 від 12.04.2017 року на суму 50869,70 грн.;

- №9125942147 від 03.07.2017 року на суму 34818,80 грн.;

- №9206255185 від 08.10.2017 року на суму 24475,10 грн., в повному обсязі не сплачено до бюджету, підтверджується витягом з облікової картки платника податків за 2017 року.

Штрафні санкції нараховані згідно ст. 126 Податкового кодексу України та підтверджуються податковими повідомленнями-рішеннями №0018435002 від 19.12.2017 року та №0018375002 від 19.12.2017 року.

Пеня нарахована в автоматичному режимі за несвоєчасну сплату єдиного податку з фізичних осіб.

Отже, як видно загальна сума заборгованості із урахуванням пені, штрафних санкцій та суми по основному зобов'язанню складає 76660,84 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пункту 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно із п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 54.3.3 ст. 54 Податкового кодексу України, визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 -54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги форми "Ф" № 3337-17 від 23.05.2017 року, яку направлено на адресу платника єдиного податку. Проте вказана податкова вимога залишилася без належного виконання.

Пункт 59.5 ст. 59 ПК України визначає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На момент звернення позивачем до суду, відповідачем податковий борг у сумі 76660,84 (сімдесят шість тисяч шістсот шістдесят гривень 84 копійки) не сплачено.

Підпунктом 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкових органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що на день розгляду справи відповідач податковий борг, який підтверджується матеріалами справи не сплатила, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 76660,84 (сімдесят шість тисяч шістсот шістдесят гривень 84 копійки).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 21050)

Повний текст рішення виготовлено: 20.08.2018 року.

Суддя Чернюк Алла Юріївна