Рішення № 75998067, 15.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.08.2018Справа № 910/9663/16

За позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13"доДержавного підприємства "Наш дім"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачаМіністерство економічного розвитку і торгівлі Українипрозобов'язання вчинити діїСуддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачане з'явились;від відповідачаШох С.М., довіреність №б/н від 29.12.2017;від третьої особиПантус В.В., довіреність №2431-03/1163 від 19.06.2018;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" (ОСББ "Анрі Барбюса-13", ОСББ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Наш дім" (ДП "Наш дім") про зобов'язання передати багатоквартирний будинок №13 по вул. Анрі Барбюса в місті Києві в управління Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" разом із планом земельної ділянки та технічним паспортом вказаного багатоквартирного будинку, а також із відповідною технічною документацією (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої 20.07.2016).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що для здійснення особистого управління спільним майном та з метою забезпечення його належної експлуатації, співвласники наведеного багатоквартирного будинку 16.01.2016 створили Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13". Загальними зборами ОСББ прийнято рішення про прийняття на баланс ОСББ відповідного житлового будинку, подальше здійснення управління житловим будинком через статутні органи ОСББ та призначено комісію із прийому-передачі будинку з балансу Державного підприємства "Наш дім" на баланс ОСББ "Анрі Барбюса-13".

Як стверджує позивач, ним неодноразово направлялися відповідачу листи із проханням призначити та спрямувати повноважного представника підприємства для прийняття участі у роботі комісії із прийому-передачі будинку з балансу ДП "Наш дім" на баланс ОСББ "Анрі Барбюса-13", однак, вказані вимоги були відповідачем проігноровані, будинок з балансу на баланс не передано.

Отже, позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на праві позивача прийняти на власний баланс житловий будинок, яке надано позивачу в силу наявності у нього правового статусу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/9663/16 та призначено розгляд справи на 15.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 розгляд справи було відкладено на 11.07.2016.

В судовому засіданні 11.07.2016 оголошено перерву до 20.07.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі № 910/9663/16 на 15 днів, залучено до участі у справі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 11.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 провадження у справі зупинено до вирішення справи №757/32882/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСББ "Анрі Барбюса-13", третя особа - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання установчих зборів нелегітимними, визнання недійсними рішень установчих зборів, установчих документів та скасування державної реєстрації.

08.05.2018 від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому останній повідомив суд про те, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18.04.2018 у справі №757/32882/16-ц відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСББ "Анрі Барбюса-13", третя особа - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання установчих зборів нелегітимними, визнання недійсними рішень установчих зборів, установчих документів та скасування державної реєстрації.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992, №6, ст.56) та викладено його у новій редакції.

За приписами п.п.9 п.1 Розділу ІХ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 поновлено провадження у справі №910/9663/16, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче засідання у справі на 03.07.2018, зобов'язано учасників справи у строк до 03.07.2018 надати письмові пояснення щодо предмета спору з урахуванням результатів розгляду справи №757/32882/16-ц.

02.07.2018 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

02.07.2018 до канцелярії Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору з урахуванням результатів розгляду справи №757/32882/16-ц.

03.07.2018 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору.

03.07.2018 підготовче засідання у справі №910/9663/16 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 учасників справи викликано у підготовче судове засідання на 05.07.2018.

В підготовчому судовому засіданні 05.07.2018 оголошено перерву до 06.07.2018.

У судовому засіданні 06.07.2018 судом було розглянуто клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач зазначив, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №50/371-б про визнання Державного підприємства "Наш дім" банкрутом, в якій ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 було затверджено план санації, а отже, на думку відповідача, спір про зобов'язання останнього передати багатоквартирний будинок №13 по вул.Анрі Барбюса в місті Києві в управління Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" разом із планом земельної ділянки та технічним паспортом вказаного багатоквартирного будинку, а також із відповідною технічною документацією підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, оскільки стосується зменшення обсягу майна, що перебуває на балансі боржника, а передача майна з балансу на баланс змінює структуру балансу боржника та унеможливлює виконання затвердженого судом плану санації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2018 судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі з огляду на те, що розгляд справи №910/9663/16 не впливає на виконання затвердженого ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 у справі №50/371-б плану санації, оскільки майно Державного підприємства "Наш дім" є державною власністю і закріплене за ним на праві повного господарського відання, а за змістом ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку, майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору, державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації) та перебуває на балансі банкрута, не включається до складу ліквідаційної маси, суб'єкт управління таким майном з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановлений частиною першою статті 37 цього Закону строк приймає рішення про подальше використання цього майна.

У зв'язку з чим, за висновками суду, спір про передачу спірного житлового будинку в управління позивача із визначенням розміру кредиторських вимог в межах справи про банкрутство відповідача не пов'язаний, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі з підстав, наведених відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.08.2018. Третій особі направлено виклик у наступне судове засідання 15.08.2018 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.08.2018 було оголошено перерву до 15.08.2018.

Позивач у судове засідання представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В попередніх судових засіданнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.08.2018 проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених в письмових поясненнях по суті спору, зазначивши, зокрема про те, що відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відчуження активів боржника відбувається виключно на підставі затвердженого судом плану санації, яким, в свою чергу, не передбачено можливості безоплатної передачі активів Державного підприємства "Наш дім" на баланс іншого суб'єкта господарювання, а також зменшення статутного фонду боржника, до якого включені основні фонди, такі як житловий будинок №13 по вул.Анрі Барбюса в місті Києві. Також, відповідач вказує на те, що відповідно до вимог п.3 Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301, списання з балансу спірного будинку можливе тільки за погодженням Міністерства економічного розвитку і торгівлі після припинення процедур банкрутства Державного підприємства "Наш дім".

Третя особа письмових пояснень по суті справи не надала. Представник третьої особи у судовому засіданні 15.08.2018 проти заявлених позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 15.08.2018 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2016 на установчих зборах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою місто Київ, вул. Анрі Барбюса, 13, було прийнято рішення, оформлене відповідним протоколом, про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13".

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.02.2016 було здійснено державну реєстрацію юридичної особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13", номер запису 10701020000061899.

Згідно з п.п.1.1, 2.1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" створено власниками квартир/нежилих приміщень багатоквартирного будинку №13 на вул.Анрі Барбюса міста Києва, з метою сумісного управління спільним майном та забезпечення його належної експлуатації, а також для захисту своїх прав та законних інтересів щодо володіння, користування і розпорядження таким майном.

Пунктом 2.2 статуту ОСББ передбачено, що завданням та предметом діяльності ОСББ, зокрема, є належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; забезпечення захисту прав і законних інтересів співвласників багатоквартирного будинку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном; сприяння співвласникам багатоквартирного будинку в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками багатоквартирного будинку своїх зобов'язань, пов`язаних з діяльністю ОСББ.

29.02.2016 на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" були прийняті рішення, оформлені протоколом №1, зокрема, про самостійне управління всім багатоквартирним будинком №13 по вул.Анрі Барбюса, 13 силами і засобами ОСББ "Анрі Барбюса-13" відповідно до встановленого чинним законодавством України порядку.

18.03.2016 на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" були прийняті рішення, оформлені протоколом №2, зокрема, про визначення ОСББ "Анрі Барбюса-13" балансоутримувачем всього багатоквартирного будинку №13 по вул.Анрі Барбюса в місті Києві, надання згоди щодо прийняття вказаного будинку на баланс ОСББ "Анрі Барбюса-13" та утворення відповідної комісії, яка у встановлений чинним законодавством України строк здійснить заходи, пов'язані із прийомом-передачею даного будинку з балансу Державного підприємства "Наш дім" на баланс ОСББ "Анрі Барбюса-13"; про звернення до Державного підприємства "Наш дім" з пропозицією щодо призначення та спрямування уповноваженого представника підприємства для прийняття участі у роботі комісії із прийому - передачі багатоквартирного будинку №13 по вул.Анрі Барбюса в місті Києві з балансу Державного підприємства "Наш дім" на баланс ОСББ "Анрі Барбюса-13"; про здійснення прийому-передачі технічної та іншої документації багатоквартирного будинку №13 по вул.Анрі Барбюса в місті Києві у встановлений чинним законодавством України строк.

22.03.2016 позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№2/16, в якому просив призначити та спрямувати представника Державного підприємства "Наш дім" для участі у роботі комісії з прийому-передачі багатоквартирного будинку №13 по вул.Анрі Барбюса в місті Києві з балансу Державного підприємства "Наш дім" на баланс ОСББ "Анрі Барбюса-13", а також просив підготувати технічну та іншу документацію на багатоквартирний будинок №13 по вул.Анрі Барбюса в місті Києві згідно встановлених чинним законодавством України строків та порядку.

Також 06.04.2016 позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№3/16 від 05.04.2016, в якому повторно просив Державне підприємство "Наш дім" передати технічну документацію на спірний будинок та направити своїх представників для участі у роботі комісії для передачі будинку з балансу Державного підприємства "Наш дім" на баланс ОСББ "Анрі Барбюса-13".

Однак, за твердженням позивача, відповідач відповіді на вказані листи не надав, уповноваженого представника для участі у роботі комісії з прийому-передачі багатоквартирного будинку №13 по вул.Анрі Барбюса в місті Києві з балансу Державного підприємства "Наш дім" на баланс ОСББ "Анрі Барбюса-13" не направив, технічну документацію на багатоквартирний будинок №13 по вул.Анрі Барбюса в місті Києві не передав, чим порушив законні вимоги як ОСББ "Анрі Барбюса-13" так і права співвласників спірного багатоквартирного будинку на володіння, користування і розпорядження спільним майном, внаслідок чого позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1, 2 ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 382 Цивільного кодексу України передбачено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

У ст.385 Цивільного кодексу України зазначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регламентовані Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Відповідно до ч.ч.1, 7 та 8 ст.1 вказаного Закону багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку.

Частиною 1 ст.10 вказаного Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 4 вказаного Закону унормовано, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання. Об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Згідно зі ст.12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.

Відповідно до п.1, п.2 загальної частини Порядку державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 №1521 державна реєстрація об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) проводиться виконавчим органом міської, районної у місті ради, районною, районною у мм. Києві і Севастополі державною адміністрацією (далі - органи державної реєстрації) за місцем знаходження багатоквартирного будинку. Органи державної реєстрації ведуть реєстри об'єднань співвласників багатоквартирного будинку в установленому ними порядку. Реєстрація об'єднань, найменування яких тотожні найменуванням інших об'єднань, внесених до відповідного реєстру об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - реєстр), не допускається. Орган державної реєстрації дає змогу провести перевірку заявленого найменування об'єднання на тотожність найменуванням об'єднань, внесених до реєстру. Об'єднання розташовується за місцем знаходження багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч.14 ст.6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. ОСББ вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Статтею 87 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно з ч.4 ст.91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису про її припинення.

Як встановлено судом, з 17.02.2016 (день державної реєстрації), ОСББ "Анрі Барбюса-13" набуло повної цивільної правоздатності, щодо реалізації повноважень передбачених Статутом об'єднання.

Тобто створення в багатоквартирному будинку по вул.Анрі Барбюса, 13 у місті Києві ОСББ та прийняття рішення про передачу ОСББ в управління житлового будинку є підтвердженням факту надання власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку.

Також, як встановлено судом, питання легітимності створення ОСББ "Анрі Барбюса-13" було предметом судового розгляду. Зокрема, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18.04.2018 у справі №757/32882/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" про визнання установчих зборів нелегітимними, визнання недійсними рішень установчих зборів, установчих документів та скасування державної реєстрації було відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 29.05.2018.

Частинами 18, 19 ст.6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об'єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об'єднання відновлює її за власний рахунок.

Під час розгляду спору судом було досліджено правовий статус спірного будинку та встановлено наступне.

Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України №443 від 28.12.1999 "Про створення державного підприємства "Наш дім" вирішено створити Державне підприємство "Наш дім" з правами юридичної особи на базі рухомого та нерухомого майна відокремленого підрозділу Київського заводу "Радар".

У відповідності до акту приймання - передачі від 12.04.2001 з балансу заводу "Радар" на баланс Державного підприємства "Наш дім" передано будинок №13 по вул.Анрі Барбюса в м. Києві.

Згідно наказу Київського заводу "Радар" №150 від 27.04.2001 спірний будинок передано безкоштовно за рахунок зменшення статутного фонду з балансу заводу на баланс Державного підприємства "Наш дім".

Майно Державного підприємства "Наш дім" є державною власністю і закріплене за ним на праві повного господарського відання.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Деякі питання управління Міністерством економічного розвитку і торгівлі України об'єктами державної власності" від 23.03.2014 № 408-р Державне підприємство "Наш дім" було передано із сфери управління Міністерства промислової політики України до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Постановою Кабінету Міністрів України №30 від 20.04.2016 затверджено Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків, який визначає механізм списання з балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними підприємствами та органами місцевого самоврядування багатоквартирних будинків, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності.

Пунктами 3, 4 вказаного Порядку встановлює, що списання з балансу багатоквартирного будинку міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, державним підприємством або органом місцевого самоврядування, на балансі яких перебувають багатоквартирні будинки (далі - балансоутримувач), у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності (далі - багатоквартирні будинки), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку. У разі коли балансоутримувачем є державне підприємство, що належить до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, рішення про списання багатоквартирного будинку погоджується таким міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади. Балансоутримувач багатоквартирного будинку визначає у відповідному багатоквартирному будинку належність приміщень до приватної та інших форм власності. Списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, шляхом направлення балансоутримувачу письмового повідомлення та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності. У такому випадку балансоутримувач протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення та документів розпочинає процедуру списання такого будинку з балансу згідно з пунктом 4 цього Порядку. Списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється його балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа. Інформація про прийняття відповідного розпорядчого документа доводиться до відома співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті балансоутримувача та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них, відповідного оголошення. Для списання багатоквартирного будинку з балансу утворюється відповідна комісія у складі не менше п'яти осіб.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, від 02.02.2009 №13, для приймання-передачі об'єкта в управління утворюється відповідна комісія у складі представників попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, власників, співвласників та особи, що буде здійснювати управління будинком. Комісію очолює представник сторони, яка приймає. Комісія визначає технічний стан об'єкта відповідно до вимог законодавства та складає акт приймання-передачі об'єкта в управління (з управління) (далі - акт приймання-передачі об'єкта). Кожній із сторін, що бере участь у прийманні-передачі об'єкта, надається примірник акта приймання-передачі, підписаний членами комісії та затверджений керівництвом кожної сторони - юридичної особи. При передачі об'єкта в управління попередній балансоутримувач чи особа, що здійснювала управління будинком, надає замовнику, а замовник передає особі, що буде здійснювати управління будинком, оригінали або належним чином завірені копії документів.

Відповідно до п.1.2 Правил управління будинком, спорудами, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд управління будинком - дії, спрямовані на забезпечення сталого функціонування будинку та прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, а також на організацію забезпечення потреби мешканців будинку в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Таким чином, за висновками суду, створення ОСББ, ухвалення рішення співвласників про прийняття житлового будинку №13 по вул.Анрі Барбюса в місті Києві на баланс ОСББ "Анрі Барбюса-13", затвердження порядку обслуговування будинку, шляхом прийняття рішення відносно здійснення самостійного управління цим багатоквартирним будинком ОСББ "Анрі Барбюса-13" через свої органи управління, є підставою, відповідно до якої ОСББ в даному випадку вправі вимагати передачі йому будинку в управління.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що дане рішення визнано у встановленому порядку недійсним матеріали справи не містять.

Факт реєстрації ОСББ, згідно положень ст.6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", є підставою для передачі створеному об'єднанню всієї технічної та іншої передбаченої законом документації на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" замовник будівництва або попередній власник будинку зобов'язаний передати паспорт об'єкта будівництва та один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об'єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі якщо об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, паспорт об'єкта будівництва та примірник технічної документації на будинок передаються управителю, якщо його обрано відповідно до закону.

Пунктом 1.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, визначено перелік технічної документації постійного зберігання до якого включаються: технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок; проектно-кошторисна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо; акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію; паспорти котельного господарства, котлові книги, у разі наявності вбудованих та прибудованих котелень; паспорти ліфтового господарства; акти приймання-передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача.

Відповідно до п. 5 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 №1521 "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об'єднання.

У разі втрати план земельної ділянки, технічний паспорт будинку або технічна документація виготовляються чи відновлюються за рахунок підприємства, установи чи організації, з балансу яких передається житловий комплекс або його частина, протягом місяця після надходження відповідного звернення від об'єднання.

Отже, перелік технічної документації, яка підлягає передачі новому балансоутримувачу, не є вичерпним. Разом з цим, є очевидним, що до складу такої документації відносяться усі документи, необхідні для здійснення функцій управління майном і його експлуатації згідно з законом особою, відповідальною за управління.

Відтак, вимога позивача про передачу плану земельної ділянки та технічного паспорту будинку по суті охоплюється його вимогою щодо зобов'язання відповідача передати ОСББ технічну документацію.

При цьому, ч.5 ст.5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" містить імперативну норму щодо обов'язку замовника будівництва або попереднього власника будинку передати один примірник технічної документації на будинок та не передбачає можливості його невиконання з причин, наприклад, не збереження (втрати) технічної документації тощо.

Суд зазначає, що відповідач безпідставно не здійснює передачу в управління спірного будинку, що перешкоджає здійсненню ОСББ функцій, зокрема забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю ОСББ.

За висновками суду, після прийняття співвласниками на зборах, проведених відповідно до Закону, рішення про форму управління будинком (в даному випадку ОСББ), між колишнім балансоутримувачем та співвласниками в особі їх об'єднання або особою, уповноваженою співвласниками, в імперативному порядку має бути здійснено приймання-передача об'єкта в управління, з підписанням відповідного акта та передачею документації на будинок.

Посилання відповідача на відсутність рішення третьої особи про списання будинку суд відхиляє, оскільки згідно норм Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків міністерство здійснює погодження списання, проте такому погодженню має передувати відповідне рішення балансоутримувача. Відповідач жодних дій щодо прийняття рішення не приймає, ініційоване позивачем питання про передачу будинку на баланс ОСББ проігнорував, участі у створенні відповідної комісії не взяв, рішення про списання будинку не прийняв, і такі дії відповідача унеможливлюють подальше погодження списання будинку міністерством.

В даному спірному випадку має місце безпідставне зволікання відповідача з передачею багатоквартирного будинку №13 по вул.Анрі Барбюса у місті Києві в управління ОСББ "Анрі Барбюса-13", що є порушенням законних прав об'єднання співвласників спірного багатоквартирного будинку, прямо передбачених Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", та законних інтересів мешканців будинку.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.

З аналізу ст.15, ст.16 Цивільного кодексу України слідує, що право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Частиною 2 Цивільного кодексу України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб'єктивних прав. Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права.

Враховуючи викладене, встановивши порушення прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" до Державного підприємства "Наш дім" про зобов'язання передати багатоквартирний будинок №13 по вул.Анрі Барбюса в місті Києві в управління Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" разом із технічним паспортом вказаного багатоквартирного будинку, а також із відповідною технічною документацією є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Доводи відповідача в частині того, що позивачем не враховані вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ДП "Наш дім" перебуває в процедурі санації, а відтак лише планом санації можливе вирішення питання щодо подальшого використання майна, що перебуває на балансі ДП "Наш дім" суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору. Державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації) та перебуває на балансі банкрута, не включається до складу ліквідаційної маси. Суб'єкт управління таким майном з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановлений частиною першою статті 37 цього Закону строк приймає рішення про подальше використання цього майна (частини 8, 9 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Як зазначається у абз. 5 п. 9 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

За змістом частин 1 та 2 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Таким чином, право господарського відання є правовою формою реалізації права державної і комунальної власності спеціально створеними суб'єктами різних організаційно-правових форм, які у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи. При цьому власником їх майна залишається держава, або відповідна територіальна громада.

Виходячи з вищевказаних положень чинного законодавства України суд дійшов висновку, що спірний житловий будинок № 13 по вул.Анрі Барбюса у місті Києві не може розглядатися як джерело погашення вимог кредиторів відповідача в межах запровадженої до нього санації, а тому факт перебування відповідача у цій процедурі не нівелює його обов'язку передати спірний будинок в управління позивача.

При цьому, суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони в рівних частинах.

Керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державне підприємство "Наш дім" (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 34, ідентифікаційний код 30723920) передати багатоквартирний будинок №13 по вул.Анрі Барбюса в місті Києві в управління Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" (03150, м.Київ, вул.Анрі Барбюса, будинок 13, ідентифікаційний код 40283552) разом із відповідною технічною документацією.

3. Стягнути з Державного підприємства "Наш дім" (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 34, ідентифікаційний код 30723920) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анрі Барбюса-13" (03150, м.Київ, вул.Анрі Барбюса, будинок 13, ідентифікаційний код 40283552) витрати по сплаті судового збору в сумі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 22.08.2018

Суддя Ю.М.Смирнова