Ухвала суду № 75996262, 21.08.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи 766/13892/18

Справа № 11-сс/791/399/18 Головуючий в 1 інстанції: Мусулевський Я.А.

Категорія: запобіжний захід Доповідач: Литвиненко І.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Литвиненко І.І.

суддів: Заіченка В.Л., Батрака В.В.

при секретарі Оніпко В.А.

за участі прокурора Дворецької М.А.,

захисника-адвоката ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Херсонської області матеріали кримінального провадження №12018230030001985 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 27 липня 2018 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області та відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 25 вересня 2018 року, включно.

Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розміром 9205 гривень.

У випадку внесення застави, на підозрюваного покладено обов’язки, передбачені ст.194 КПК України.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 27 липня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, із покладенням на нього обов’язків, передбачених ст.194 КПК України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначив, що органами досудового розслідування не доведено існування ризиків того, що ОСОБА_2 може вчинити одну із дій, передбачених ст.177 КПК України. Крім того судом залишено поза увагою, що підозрюваний сприяє розслідуванню кримінального провадження і не бачить сенсу переховуватися.

Вказує, що застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є виправданим для забезпечення досудового розслідування злочину санкція якого передбачає покарання починаючи від застосування штрафу.

Крім того посилається на незаконність затримання ОСОБА_2, а також на порушення права на захист під час його затримання.

Заслухавши суддю - доповідача, захисника, підозрюваного, прокурора, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Зі змісту ч.1 ст.183 КПК України слідує, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до положень п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як убачається з матеріалів провадження, задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави, слідчий суддя врахував, що підозрюваний будучи раніше судимим, маючи не зняту і непогашену в установленому законом порядку судимість, перебуваючи під дією запобіжного заходу, обраного в іншому кримінальному провадженні, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, тобто у скоєнні злочину середньої тяжкості, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років; не працює, офіційного джерела доходів не має; веде антисоціальний спосіб життя, що вказує на наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний перебуваючи на волі, матиме можливість ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв’язку із чим є достатні підстави вважати, що більш м’який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ОСОБА_2, покладених на нього обов’язків.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів. При цьому твердження апеляційної скарги захисника про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, є непереконливими.

Як вбачається із матеріалів провадження, 27 липня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України (а.п.34-36).

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування перевірив вагомість наявних доказів, які вказують на наявність підстав підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Так, обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання матеріалами справи, а саме даними, що містяться в протоколі прийняття заяви від ОСОБА_3 від 17 липня 2018 року (а.п.7); протоколі допиту потерпілого ОСОБА_3 від 18 липня 2018 року (а.п.8); протоколі пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 липня 2018 року (а.п.9); протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 19 липня 2018 року (а.п.12); протоколі пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 липня 2018 року (а.п.13).

Зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв’язку дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 дійсно причетний до вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, що стороною захисту не оспорюється.

Колегія суддів відповідно до ст.178 КПК України також враховує, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання винним у вчиненні злочину середньої тяжкості, у якому він підозрюється, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, відомості про особу підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 20 квітня 2016 року за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, в силу ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки. Однак, перебуваючи на іспитовому строку, порушив умови та обов’язки, покладені на нього судом та знову вчинив нові корисливі злочини, на даний час органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні інших кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, матеріали за якими направлено до суду з обвинувальними актами, відповідно до вимог про судимість. Новий злочин вчинив 17 липня 2018 року, в період дії застосованого ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 липня 2018 року запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, офіційно не працевлаштований та постійного джерела доходів не має.

Вказані обставини, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що у разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, останній, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення, що виправдовує необхідність застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання наведеним ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Доводи захисника проте, що підозрюваний визнає свою вину, сприяє розслідуванню кримінального провадження та не бачить сенсу переховуватися, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з огляду на відомості про особу підозрюваного, зокрема характер його злочинної діяльності, її систематичність, скоєння ним нового злочину під час здійснення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням у вчиненні інших корисливих злочинів, вказані обставини не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які давали б можливість застосувати до останнього запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою.

Посилання адвоката на необхідність співвідношення суворості запобіжного заходу та тяжкості покарання, що може загрожувати підозрюваному, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки застосування запобіжних заходів не може ставитися в залежність від тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється особа, адже метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам вчинити одну із дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Звернення слідчого слідчого відділу Дніпровського відділення поліції Херсонського відділу поліції з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 27 липня 2018 року не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Колегія суддів враховує, що з клопотанням ОСОБА_2 ознайомлений, копію отримав 27 липня 2018 року о 13 год 05 хв, судове засідання розпочате о 16 год 29 хв.

Таким чином, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею дотримані як вимоги ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184 КПК України, так й права осіб, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про незаконне затримання підозрюваного ОСОБА_2 то враховуючи, що питання незаконного затримання ОСОБА_2 не було предметом розгляду слідчого судді в даному провадженні, апеляційний суд позбавлений можливості розглянути доводи апеляційної скарги захисника в цій частині. Крім того КПК України передбачає інший порядок оскарження незаконного затримання осіб.

Посилання адвоката ОСОБА_1 на невідповідність часу внесення ухвали слідчого судді до автоматизованої системи документообігу, часу завершення судового засідання щодо розгляду клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки згідно наданої Херсонським міським судом Херсонської області інформації, 27 липня 2018 року слідчим суддею о 15 год.39 хв. в комп’ютерній програмі «Д-3» була виготовлена «Чернетка» процесуального документу, яка внесена в програму в даному статусі. Після проголошення ухвали 27 липня 2018 року о 17 год.26 хв. її зі статусу «Чернетки» переведено в статус «Оригінал» та направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до п.2.6.1 розділу 26 Інструкції користувача коп’ютерної програми «Д-3, затвердженої наказом Генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи», №67-ОД від 18 жовтня 2016 року, документи можуть перебувати у статусі: «Чернета», «Проект», «Оригінал», При цьому документ зі статусом «Чернетка» можна редагувати і він не впливає на справу та доступний тільки його створювачу.

Порушення ОСОБА_2 обов’язків при обранні запобіжного заходу ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 липня 2018 року у виді домашнього арешту не було предметом оскарження до Апеляційного суду Херсонської області та не відноситься до даного кримінального провадження, тому доводи захисника в цій частині є необґрунтованими.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому дослідивши належним чином всі матеріали провадження та навівши в ухвалі достатні мотиви, у зв’язку із чим підстав для скасування ухвали слідчого судді та зміни виду запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 27 липня 2018 року відносно ОСОБА_2 – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Головуючий І.І.Литвиненко

Судді: В.Л.Заіченко

ОСОБА_5