Рішення № 75995785, 16.08.2018, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/1418/18

Провадження № 2/648/723/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді: Кусік І.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Думітраш О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що відповідно до укладеного договору б/н від 28.08.2009 року відповідач отримав від ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (змінено найменування на ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») кредит у розмірі 5 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач, відповідно до ст. 1054 ЦК України свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору, в результаті чого, станом на 27.03.2018 року має заборгованість - 117000,00 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Представник позивача надав суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував, розгляд справи просив проводити без його участі.

Належним чином повідомлений про слухання справи, відповідач в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача надала суду заяву якою підтримала наданий суду раніше відзив на позовну заяву про стягнення боргу та відсотків, а також заяву про застосування строку позовної давності та просила суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволені позову, розгляд справи проводити у її відсутності. У відзиві на позовну заяву про стягнення боргу та відсотків представник відповідача зазначила, що із позовом відповідач не погоджується в повному обсязі, виходячи з наступного. Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов'язався щомісячно (до 25 числа місяця наступного за звітним) вносити грошові кошти в рахунок погашення кредиту та повернути всю суму позики у визначені строки. Кредитним договором передбачено, що у випадку порушення термінів повернення кредиту, кредитор може нараховувати штрафні санкції на суму боргу за весь час прострочення та вимагати повного виконання боргових зобов'язань. Строк дії картки «Універсальна», яка видана на ім'я ОСОБА_2, закінчився 31.05.2012 року. Отже, кінцевий термін виконання зобов'язання відповідає строку дії картки, який в заяві визначений травнем 2012 року. Автоматичне продовження терміну дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов'язання. З розрахунку заборгованості по кредиту станом на 27.03.2018 року вбачається, що заборгованість за кредитом в розмірі 4 989, 46 грн. настала 01.09.2013 року. Таким чином, з моменту прострочення сплати кредиту в повному обсязі - травень 2012 року, а також враховуючи останній день здійснення платежу відповідачем - 02.08.2013 року до моменту звернення банку з позовом - 30.05.2018 року, встановлений законом загальний трирічний строк позовної давності сплив. При цьому, строк позовної давності не переривався.

Представником позивача надано суду клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, в якому просила суд у разі ухвалення рішення по справі № 648/1418/18 на користь ОСОБА_2 включити до складу судових витрат стягнення з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» суму втрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу, згідно договору № 4 від 17.07.2018 року про надання правової допомоги в розмірі 11 390,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно наданих копій: відомостей з ЄДРПОУ (реєстраційний номер відомостей ГУС_3384), нової редакції Статуту ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», позивач є юридичною особою, яка має право на надання банківських послуг, та є правонаступником ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Із заяви позичальника вбачається, що 28.08.2009 року відповідач звернувся до ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із заявою про надання банківських послуг у ПриватБанку на підставі якої, йому було відкрито картковий рахунок та ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку номер 4149437401881212. Відповідач погодився з тим, що заява разом з Пам'яткою клієнта та Умовами і Правилами надання банківських послуг, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Згідно п. 3.1 Умов і правил надання банківських послуг для надання послуг Банк відкриває Клієнту Картрахунок, видає Клієнту Карти, їх вид та строк дії зазначено в заяві і в Пам'ятці клієнта, підписом якої Клієнт та Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору є дата відкриття рахунку, зазначена в розділі «Відмітки Банку» Заяви.

Пунктом 3.2 та п. 3.3 «Умов та Правил надання банківських послуг», передбачено, що ОСОБА_2 дав згоду банку встановлювати кредитний ліміт та в будь-який момент його змінювати, погодилася з тим, що підписання договору є прямою та безумовною згодою Держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кошти у сумі 5 600,00 грн.

Згідно ст.ст. 525-526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, в термін передбачений договором, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Пунктом 6.5. «Умов та правил надання банківських послуг», встановлено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до п. 6.7 «Правил користування платіжною карткою», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленій банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 28.08.2009 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_2, у зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, станом на 27.03.2018 року, заборгованість відповідача перед банком становить 117000,000 грн., яка складається з наступного: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 4 989,46 грн.; загальний залишок заборгованості за відсотками - 112 010,54 грн.; (в тому числі залишок заборгованості за відсотками на поточну заборгованість - 280,62 грн., залишок заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість - 111 729,92 грн.

Із вищезазначеного розрахунку заборгованості за договором № б/н від 28.08.2009 року вбачається, що останній платіж ОСОБА_2 було здійснено 02.08.2013 року.

Відповідно до ст. 1050 ч. 2 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів, належних йому.

Положеннями ст.ст. 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 258 ч. 2 п. 1 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст. 261 ч. 1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до вимог ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що суду надано достатньо доказів укладення між сторонами договору, наявності заборгованості по ньому, проте зважаючи на те, що останній платіж ОСОБА_2 було здійснено 02.08.2013 року, що дає підстави вважати, що день коли позивач довідався, або міг довідатися про порушення свого права та відповідно й відлік позовної давності щодо вимог про стягнення з ОСОБА_2 боргу розпочався 01.09.2013 року, а позивач звернувся до суду лише 30.05.2018 року, не зазначив про причину пропуску строку звернення до суду з вимогою про сплату боргу та не надав доказів поважності його пропуску, а представник відповідача звернулася до суду із заявою про застосування позовної давності, суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 267 ЦК України, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 боргу у зв'язку зі спливом позовної давності.

Стосовно клопотання представника відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу:

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження судових витрат понесених відповідачем, суду надано Договір № 4 про надання правової допомоги від 17.07.2018 року, укладеного між адвокатом Волковою С.Г. та ОСОБА_2 на ведення цивільної справи № 648/1418/18 в Білозерському районному суді Херсонської області, Додаткову угоду від 24.07.2018 року до Договору № 4 про надання правової допомоги від 17.07.2018 року, у п. 1 якої, сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) Адвоката щодо ведення справи у суді становить 11 390 грн.00 коп., а оплата послуг адвоката здійснюється в тридцяти денний термін після підписання Сторонами акту виконаних робіт (п. 2 Додаткової угоди), однак на підтвердження виконання Волковою С.Г. робіт передбачених Договором № 4 та Додатковою угодою до нього, належних доказів, як то акту виконаних робіт, суду не надано. Крім того, суду не надано доказів внесення грошових коштів ОСОБА_2 за надані йому послуги адвокатом, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволені клопотання представника відповідача Волкової С.Г. про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 7-13, 81, 133,137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 256-258, 261, 267 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙБАНК «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості - відмовити.

У стягненні судових витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення складено 21.08.2018 року.

Головуючий суддя: Кусік І.В.