Ухвала суду № 75994629, 21.08.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/1064/18

Номер справи місцевого суду: 506/104/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Потанін О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Потаніна О.О.,

суддів: Мандрика В.О., Гончарова О.О.

при секретарі: Подуст Т.П.

за участю прокурора: Бивалін П.А.

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Красноокнянськогог районного суду Одеської області від 07.06.2018 року, яким:

ОСОБА_2,25 лютого 1996 року

народження ,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

Одеської області,без зареєстрованого місця проживання,

проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 Одеської

області,вул.Весняна,45, громадянина України ,з середньою

освітою,в шлюбі не перебуває,не працює,

раніше судимого:

1) 20 травня 2010 року Котовським міськрайонним судом

Одеської області за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185,ст.75 КК України

до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік ;

2) 24 січня 2011 року Котовським міськрайонним судом

Одеської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років

1 місяця позбавлення волі ;

3) 15 жовтня 2013 року Котовським міськрайонним судом

Одеської області за ч.2 ст.15,ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2

ст.289, ст.ст.70,71 КК України до 7 років позбавлення

волі

Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області

від 11 лютого 2014 року засуджений до 5 років 6 місяців

позбавлення волі .

Відповідно до ухвали Крижопільського

районного суду Вінницької області від 28 квітня 2017

рокузвільнений 12 травня 2017 року умовно-достроково

на невідбутий строк 10 місяців 23 дні

визнано винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі .

Відповідно до ст.71 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком та невідбутої частини покарання, призначеного вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року,який змінений ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 лютого 2014 року, остаточне покарання призначити у виді 4 (чотирьох) років 1 місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 залишити таким же – тримання під вартою.

Відповідно до ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати попереднє ув'язнення із розрахунку день за день і строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання обвинуваченого ОСОБА_2 – з 01 березня 2018 року.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в доход держави судові витрати по проведенню товарознавчої експертизи №54 у сумі 572 грн .

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

05 лютого 2018 року близько 21.30 г ОСОБА_2, будучи раніше судимим за злочини,скоєні проти власності,в період умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного покарання, рухаючись по вул. Шевченка в с.Ставрове Окнянського району Одеської області ,біля будинку №5 ,у ході розмови з раніше незнайомою йому ОСОБА_3 ,помітив,що у тої із кишені випав мобільний телефон і у цей час у нього виник злочинний намір,спрямований на відкрите викрадення чужого майна – мобільного телефону «Xiaomi Redmi 4A2/16 Gold» , вартістю 1900 грн , що належав потерпілій ОСОБА_3 Реалізуючи вказаний злочинний намір ,ОСОБА_2, діючи із корисливим мотивом та з умислом,направленим на відкрите заволодіння чужим майном,шляхом вільного доступу ,усвідомлюючи,що вказані дії вчиняє у присутності власника телефону ОСОБА_3, підняв вказаний телефон з землі , поклав його до кишені власної куртки і, передбачаючи опір власниці телефону, відштовхнув ОСОБА_3 від себе, від чого та впала на коліна та отримала тілесні ушкодження у виді садна лівого та правого колінного суглобів,які належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після цього ОСОБА_2 ,ігноруючи волю ОСОБА_3 і усвідомлюючи факт викрадення чужого майна у її присутності ,пішов з викраденим телефоном у невідомому напрямку.

Своїми незаконними діями ОСОБА_2 завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1900 грн.

Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2, просить вирок суду скасувати. Призначити менш м’яке покарання. Даний злочин скоїв не осознано, знаходився в нервовому стані, потерпіла не має до нього претензій, у нього залишилась вагітна дівчина та батько.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, який просив задовільнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю , розкаявся у вчиненому та пояснив, що 05 лютого 2018 року перебував у с.Ставрово Окнянського району в гостях у майбутньої тещі. Посварившись з останньою, перебуваючи у вкрай збудженому та нервовому стані, вирішив піти додому, у Подільський район. Близько 21.30 г він йшов по центральній вулиці в с.Ставрово, в напрямку м.Подільськ, голосно кричав та сварився вголос і в цей час зустрів жінку, як потім йому стало відомо, це була ОСОБА_3 Остання стала його зачіпати, взяла його за куртку, він її відштовхнув і в цей час у неї випав телефон ,хоча він одразу і не зрозумів , що то за телефон. Він його підняв і пішов далі, однак ця жінка намагалася його зупинити, але він її відштовхнув .Жінка впала ,а він пішов далі, не розуміючи, що він взяв чужу річ. На другий день він поніс телефон в ремонт, щоб його відремонтувати , так як був розбитий екран, щоб можна було встановити власника та повернути їй телефон ,але на третій день приїхали працівники поліції , яким він і видав телефон .Він щиро шкодує про свій вчинок .

Потерпіла ОСОБА_3 повідомила суду,що ввечері 5 лютого 2018 року близько 21.30 г йшла по вул..Шевченка в с.Ставрово Окнянського району , а їй назустріч рухався раніше невідомий їй хлопець,як потім їй стало відомо , ОСОБА_2 Він щось кричав, сварився, співав. Вона до нього заговорила ,він розказав, що посварився із своєю дівчиною .У цей час у неї із кишені випав телефон,а хлопець його підняв і побіг. Вона намагалася його спинити і вимагала, щоб він повернув телефон,але той її відштовхнув , від чого вона впала і побила коліна. Вона ,лежачи на землі, хапала його за ногу, але хлопець побіг по вулиці у напрямку м.Подільська. Після цього вона викликала поліцію. На теперішній час будь-яких претензій до обвинуваченого вона не має і не наполягає на суворому покаранні.

В подальшому потерпіла у судове засідання не з»явилася ,просила розглядати кримінальне провадження у її відсутність

Судом також були досліджені письмові докази:

- витяг з ЄРДР від 06 лютого 2018 року за № 12018160350000031 ,згідно з яким на підставі заяви ОСОБА_3 була внесена інформація щодо відкритого заволодіння невідомим чоловіком 05 лютого 2018 року на вулиці с.Ставрове Окнянського району із застосування фізичної сили телефоном «XIAOMI»,що належав ОСОБА_3 / а.п. 35/

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06 лютого 2018 року , де ОСОБА_3 повідомила про відкрите заволодіння о 21.30 г 05 лютого 2018 року на вулиці с.Ставрове Окнянського району невідомим чоловіком її телефону «XIAOMI», із застосуванням до неї фізичної сили /а.п.103-104/ .

- протокол огляду від 07 лютого 2018 року ,з фото таблицями , згідно з яким у період з 17 .25 г по 18.02 г складено протокол ,в ході якого ОСОБА_2 добровільно видав телефон «XIAOMI», золотавого кольору із пошкодженням екрану, який останній ,з його слів,викрав у незнайомої йому жінки у с.Ставрово Окнянського району 05 лютого 2018 року.(.а.п.37-44)

- постанова про визнання телефону « XIAOMI 4 A Gold» речовим доказом( а.п.46)

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи №54 від 22 лютого 2018 року, вартість телефону «Xiaomi Redmi 4A2/16 Gold» ,бувшого у використанні,станом на 05 лютого 2018 року ,могла становити 1900 грн.( а.п.49-52)

Також судом досліджувалися :

- протокол пред»явлення особи для впізнання від 26 лютого 2018 року ,з фото таблицями,згідно з яким потерпілій ОСОБА_3 було пред»явлено для впізнання 4 особи чоловічої статі,де під номером 3 (третім з лівої сторони на місці, яке вибрав самостійно) знаходився ОСОБА_2, на якого потерпіла ОСОБА_3 вказала як на чоловіка,який 05 лютого 2018 року в с.Ставрово Окнянського району Одеської області відкрито заволодів її мобільним телефоном.( а.п.63-69)

- протокол проведення слідчого експерименту від 27 лютого 2018 року ,з відеозаписом,де підозрюваний ОСОБА_2 показує та розказує,як саме та де саме в с.Ставрове Окнянського району 05 лютого 2018 року вчинив відкрите викрадення телефону у ОСОБА_3 ,яку відштовхнув , від чого та впала на землю( а.п.71-76)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №25 від 12 лютого 2018 року,у ОСОБА_3 виявлені садна лівого та правого колінних суглобів. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею,можливо при стиканні поверхні обох колін з дорожнім покриттям при волочінні. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.(а.п.55)

Таким чином ,перевірка судом вищеозначених доказів дозволяє суду зробити висновок про доведеність вини обвинуваченого у встановленому у судовому засіданні об'ємі.

Приведений об'єм доказів суд визнає достатнім, самі докази допустимими, у зв'язку з чим вважає за можливе покласти їх в основу вироку відносно обвинуваченого .

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого доведена повністю, і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) , поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно .

Посилання обвинуваченого на те , що він не розумів, що взяв чужий телефон , не узгоджується із іншими доказами по справі і тому суд розцінює їх як спосіб захисту обвинуваченого .

Призначаючи покарання обвинуваченому , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину,що відносяться згідно ст.12 КК України до категорії тяжких; також повною мірою вивчена особа обвинуваченого .

Судом, відповідно до ст.66 КК України, беруться до уваги обставини, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого . Так , обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину,кається у скоєному, викрадене майно потерпілій повернуте ,потерпіла не наполягає на суворому покаранні . Судом також враховано, що дівчина обвинуваченого перебуває у стані вагітності.

Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого , не встановлено .

Разом з тим , судом взято до уваги, що обвинувачений скоїв новий злочин у період умовно-достроково звільнення за попереднім вироком , що свідчить про його схильність до протиправної поведінки.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані судом за ст. 286 ч.2 КК України.

При призначенні покарання суд врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, проаналізувавши докази кримінального провадження з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2, попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, охорони прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, забезпечення зміцнення законності, сприяння запобігання правопорушенням, виховання у дусі точного та неухильного додержання норм Конституції та законів України, поваги до прав, свобод, честі й гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, будуть досягнуті лише в умовах його ізоляції від суспільства в місцях позбавлення волі з призначенням покарання в межах санкції статті.

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та зміні не підлягає.

Дослідивши доводи засудженого і матеріали справи судова колегія з урахуванням конкретних обставин справи вважає, що виходячи з принципу розумності, зваженості та справедливості обвинуваченому правильно призначена міра покарання, провину він визнав повністю, розкаявся та в той же час незважаючи на молодий вік вже в четверте притягується до кримінальної відповідальності, що свідчить про те, що що він вперто не бажає вставати на шлях виправлення і міра призначеного покарання в повному обсязі відповідає скоєному.

Інших підстав для зміни чи скасування вироку не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Красноокнянського районного суду Одеської області від 07.06.2018 року відносно ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України – без зміни.

Ухвала може бути оскарженою в касаційному порядку у строк 3 місяці.

Судді: Потанін О.О. Мандрик В.О. Гончаров О.О.

З оригіналом згідно суддя О.О. Потанін