Ухвала суду № 75993089, 16.08.2018, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/7384/18

№ провадження 2-з/495/145/2018

Ухвала

про забезпечення позову

16 серпня 2018 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської Боярський О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики.

Ухвалою суду від 16.08.2018 року провадження по справі було відкрито.

Згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

15.08.2018 року позивач разом із позовною заявою подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову по справі, а саме просить накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3:

квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

стояночне місце, що знаходиться за адресою: м. Одеса, провул. Мукачівський, будинок 6/5, гараж 6.

В обгрунтування вимог заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що відповідачі ухиляються від виконання зобов'язання щодо повернення позики:

ОСОБА_2 у розмірі 2868026,04 грн. + 1425600,00 грн. - за розпискою та договором позики від 10.09.2014 року;

ОСОБА_3 у розмірі 2868026,04 грн. + 1425600,00 грн. - за розпискою та договором позики від 10.09.2014 року;

ОСОБА_4 у розмірі 20000,00 грн. за розпискою від 10.09.2014 року.

З огляду на ухилення відповідачів від повернення суми позики, зважаючи на значну ціну позову, наявні обгрунтовані підстави для забезпечення позову, належним відповідачу на праві приватної власності нерухомим майном, так як його відчуження відповідачем на користь третіх осіб призведе до утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Розглянувши надану заяву та документи надані позивачем, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п.1-3 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; інше.

Дослідивши матеріали справи та встановивши обставини у зв’язку з якими позивач просить вжити заходи забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача з огляду на наступне.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об'єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову знайшли своє підтвердження доводи позивача про наявність між сторонами правовідносин з приводу не виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за договором позики в розмірі:

2851200,00 грн., що підтверджується копією договору позики від 10.09.2014 року, відповідно до якого позичальник ОСОБА_2 отримав від позикодавця ОСОБА_1 вказані гроші для купівлі квартири під №10 в будинку під №6/5 по провул. Мукачівському в м. Одесі та стояночного місця, що знаходиться за адресою м. Одеса, провул. Мукачівський, будинок 6/5, гараж 6. Позичальник зобов'язався повернути загальну суму боргу одним платежем в строк до 10.09.2017 року;

2851200,00 грн., що підтверджується копією розписки від 10.09.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_3 одержала у борг від ОСОБА_1 вказані грошові кошти на сімейні потреби, які зобов'язалась повернути до 10.09.2017 року;

20000 грн., що підтверджується копією розписки від 10.09.2014 року, відповідно до якої ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 20 000 грн., які зобов'язався повернути у строк до 10.09.2017 року.

Також матеріали справи містять докази того, що відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності належить:

квартира під №9а в будинку під №6/5 по провул. Мукачівському в м. Одесі, право власності зареєстроване 09.06.2017 року, номер запису про право власності 20843218, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.07.2017 року;

стояночне місце, що знаходиться за адресою м. Одеса, провул. Мукачівський, будинок 6/5, гараж 6, право власності зареєстроване 25.05.2015 року, номер запису про право власності 9782705, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.05.2015 року.

З огляду на значну ціну позову, у суду є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту належного відповідачу нерухомого майна може призвести до відчуження спірного майна відповідачем та переходу права власності до третіх осіб, що в свою чергу призведе до утруднення або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Суд вважає, що арешт майна відповідача дійсно є заходом забезпечення позову, спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Таким чином, зявлений позивачем вид забезпечення позову у вигляді арешту нерухомого майна відповідача гарантує виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Суд при постановленні ухвали про арешт майна враховує принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, однак звертає увагу сторін на те, що у разі проведення оцінки нерухомого майна та виявлення порушення принципу співмірності, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані за заявою сторони по справі.

При цьому накладення арешту на зазначене нерухоме майно не виключає його з використання відповідача, а тому додаткових обмежень крім неможливості його відчуження для відповідача не існує.

Частина 7 ст. 153 ЦПК України: в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З викладених підстав, вирішуючи питання щодо зустрічного забезпечення, суд вважає за необхідне не вимагати від позивача зустрічного забезпечення, оскільки обраний захід забезпечення позову, як вище було зазначено, не впливає на матеріальний стан відповідача як власника квартири та стояночного місця та не може вплинути на фінансову діяльність відповідача у разі її здійснення, чи понесення ним додаткових витрат, тобто, застосований вид забезпечення позову не може завдати відповідачу будь-яких збитків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1; 65059, АДРЕСА_2) про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2; 65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18 б, кв. 49), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3; 65012, АДРЕСА_3), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4; 67700, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 18/4) про стягнення коштів за договором позики - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Накласти арешт на стояночне місце, що знаходиться за адресою: м. Одеса, провул. Мукачівський, будинок 6/5, гараж 6.

Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 15 – денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: