Ухвала суду № 75993046, 21.08.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/3886/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.

Провадження № 11-кп/783/555/18 Доповідач: Галапац І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Галапаца І.І.,

суддів Михалюка В.О., Галина В.П.,

при секретарі Щербаю В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 03 травня 2018 року,

з участю прокурора Свореня І.М.,

встановила:

цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 07 грудня 2016 року, у виді позбавлення волі строком один рік один місяць та призначено йому остаточне покарання за сукупності вироків у виді позбавлення волі на строк чотири роки один місяць.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з часу набрання вироком законної сили та фактичного звернення до виконання.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 05 травня 2017 року близько 03 год. 50 хв., перебуваючи в оглядовому кабінеті травмпункту №2 Комунальної 8-мої міської клінічної лікарні м. Львова, що за адресою: м. Львів, вул. Навроцького, 23, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав зі столу мобільний телефон марки «Nokia 105», вартістю 559 грн. 90 коп., який належав ОСОБА_2 та покинув приміщення травмпункту, після чого викраденим телефоном розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 559 грн. 90 коп.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеності його вини та правильності кваліфікації дій, а не згідний з призначеним йому покаранням за ч.2 ст. 185 КК України.

Зазначає, що працює пекарем, приводів в поліцію не мав, на його утриманні неповнолітня дитина і мати, яка є пенсіонером та інвалідом.

Просить скасувати вирок суду за примиренням, або призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про заперечення апеляційної скарги та залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини Щербея Є.В. у вчиненні зазначеного у вироку суду кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.

Наведеним у вироку доказам місцевий суд дав належну правову оцінку, вірно кваліфікував дії обвинуваченого Щербея Є.В. за ч.2 ст. 185 КК України.

Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок місцевого суду лише в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз’яснень наведених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання в кожному конкретному випадку, суди зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарння та обставину, що пом’якшує покарання – добровільне відшкодування матеріальної шкоди, призначив таке, на думку колегії суддів, у відповідності до вимог ст.ст. 65, 71 КК України і не вбачає підстав для зміни вироку суду.

Окрім цього, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, –

ухвалила:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Сихівського районного суду м. Львова від 03 травня 2018 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5