Рішення № 75992199, 14.08.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/4388/16-ц

Провадження № 2/463/198/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 комітету ОСОБА_8 міської ради, ОСОБА_8 міської ради, Управління комунальної власності департаменту економічної політики ОСОБА_8 міської ради, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_8 комунальне підприємство «Агенція ресурсів ОСОБА_8 міської ради» про визнання незаконними і скасування рішення, ухвали, скасування державної реєстрації -

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_9 звернулись до суду з позовом, з уточненнями від 28.09.2016 року, до відповідачів ОСОБА_8 міської ради, Управління комунальної власності ДЕП ЛМР про:

визнання незаконним та скасування рішення ВК ЛМР № 497 «Про реєстрацію права комунальної власності та взяття на баланс будівлі на вул. О. Кониського, 1» від 06.08.2015р.;

визнання незаконною та скасування ухвали ОСОБА_8 міської рад 4-ї сесії 7- скликання № 802 від 14.07.2016р. «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу» в частині надання права викупу і приватизації об’єкта площею 28,71 кв.м. за адресою м. Львів, вул. О. Кониського, 1 ОСОБА_5;

В обґрунтування позовних вимог покликались на те, що є власниками земельної ділянки за адресою м. Львів, вул. Туган-Барановського, 30а (колишня вул. Кониського, 1), кожному з яких належить по 1/2 частки. ОСОБА_1 є власником майна, що зберігається на ділянці за адресою м. Львів, вул. Туган-Барановського, 30а. Матеріали зберігаються між гаражем, що є власністю ОСОБА_9 та межею підприємства УТОГ на ділянці, яка є власністю позивачів. 13.11.2015р. ОСОБА_1 придбав частку земельної ділянки у ОСОБА_9 згідно договору купівлі-продажу на якій знаходились матеріали. На другій половині земельної ділянки, що знаходиться у власності ОСОБА_9 розташований об’єкт нерухомості – гараж загальною площею 22,1 кв.м., який належав їй на праві особистої власності. Іншого об’єкта нерухомості на вказаній земельній ділянці немає. У вересні 2016р. випадково дізнались від ОСОБА_5 про рішення ВК ЛМР № 497, за яким за територіальною громадою м. Львова зареєстровано право комунальної власності на будівлю гаражу загальною площею 28,7 кв.м., а також про ухвалу ОСОБА_8 міської ради № 802, де в переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації способом викупу зазначена їхня земельна ділянка і наявний на ній гараж площею 28,71 кв.м. за ОСОБА_5 Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будівля гаражу загальною площею 28,7 кв.м. за адресою м. Львів, вул. О. Кониського, 1 перебуває на праві власності ОСОБА_8 міської ради з 28.03.2016р. Вказана адреса нерухомого майна не відповідає дійсності, оскільки назва вулиці була змінена на вул. М. Туган-Барановського, 30а згідно розпорядження ЛРА ЛМР від 31.08.2012р. № 374. Таким чином ОСОБА_1 дізнався про визначення на його частині земельної ділянки об’єкта нерухомості «гаража», якого фактично ніколи не було і немає, а наявні лише будівельні матеріали, які не можуть виконувати функції цільового призначення гаража. Після цього на адвокатський запит отримав правовстановлюючі документи технічну документацію, згідно яких на підставі рішення ВК ЛМР № 497 та ухвали ЛМР № 802 укладено договір оренди нерухомого майна № Л-10026-16 від 26.03.2016р. між Управлінням комунальної власності ДЕП ЛМР як орендодавцем та ОСОБА_5 як орендарем, предметом якого є гараж площею 28,7 кв.м. за адресою м. Львів, вул. О. Кониського, 1. Тим самим, було порушено право власності, оскільки на їхній земельній ділянці було фіктивно створено об’єкт нерухомості – гараж, який в подальшому був незаконно переданий у комунальну власність та в оренду ОСОБА_5 Тому, просили скасувати рішення ВК ЛМР № 497 та Ухвалу ЛМР № 802.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова Грицка Р.Р. від 29.09.2016р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 28.11.2016р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати до участі в справі залучено третю особу ОСОБА_5, а ухвалами від 26.12.2016р., які також постановлені без виходу до нарадчої кімнати, до участі в справі як співвідповідача залучено ОСОБА_7 комітет ЛМР, а як третю особу – ОСОБА_8 комунальне підприємство «Агенція ресурсів ОСОБА_8 міської ради».

Крім того, 28.11.2016р. позивачі подали заяву про збільшення позовних вимог, доповнивши позов вимогою про скасування державної реєстрації об’єкта нерухомого майна № 893397746101 – будівлі гаража, загальною площею 28,7 кв.м. за адресою м. Львів, вул. О. Кониського, 1.

Ухвалою суду від 26.12.2016р. така заява залишена без руху, оскільки позивачами не зазначено стороною у справі третю особу ОСОБА_5, яка залучена до участі у справі, крім того не подано відповідну кількість копій уточненої позовної заяви та всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників процесу.

На виконання цієї ухвали позивачі 29.12.2016р. усунули недоліки уточненої позовної заяви.

У зв’язку з закінченням повноважень судді Грицка Р.Р., на підставі розпорядження керівника апарату Личаківського районного суду м. Львова від 22.05.2017р. проведено повторний автоматизований розподіл справи, яка передана для розгляду судді Леньо С.І.

У зв’язку з смертю позивача ОСОБА_9, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 17.10.2017р. провадження у справі зупинено до залучення до участі в справі правонаступників останньої.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 19.01.2018р. провадження у справі поновлено. Залучено до участі в справі правонаступників позивача ОСОБА_9 – ОСОБА_10 та ОСОБА_6

У зв’язку з повторною неявкою позивача ОСОБА_9, позов в частині її позовних вимог ухвалою Личаківського районного суду м. Львова 23.07.2018р. залишено без розгляду. В частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_6 розгляд справи продовжено.

В ході розгляду справи відповідачі письмового відзиву та письмових заперечень не подавали.

Натомість, третя особа ОСОБА_5 13.06.2018р. подала до суду письмову заяву, в якій просить звернути увагу на те, що техпаспорт на об’єкт нерухомого майна – гаражу площею 28,7 кв.м. видано Управлінню комунальної власності ДЕП ЛМР 02.06.2015р. Рішення № 374 від 31.08.2012р. про зміну адреси з вул. Кониського, 1 на вул. Т. Барановського, 30а видано лише відносно гаража площею 22,1 кв.м., а інша частина земельної ділянки площею 28,7 кв.м. є прибудинковою територією по вул. Кониського, 1. Сама процедура передачі у власність ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,0088 га, проведена незаконно.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, а також його представники – ОСОБА_2 та ОСОБА_3, повноваження яких підтверджуються належними довіреностями від 19.10.2016р. та 25.07.2018р. відповідно, позовні вимоги підтримали, дали пояснення, аналогічні вищенаведеним та просять позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_6 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Представник відповідача – Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку ЛМР, повноваження якої підтверджуються належною довіреністю від 12.07.2018р. в судовому засіданні заперечила проти позову з тих підстав, що при винесенні оскаржуваних рішення та ухвали було дотримано норми чинного законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_8 міської ради, який одночасно є представником відповідача ОСОБА_7 комітету ОСОБА_8 міської ради, що підтверджується відповідними довіреностями (а.с.137, 138 т.1) подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням у щорічній відпустці. Беручи до уваги тривалість розгляду справи, неодноразові неявки представника, а також те, що те, що ЛМР та ВК ЛМР як колегіальний орган не позбавлені можливості забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника, суд вважає такі причини неявки неповажними і тому, в задоволенні такого клопотання відмовляє.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні проти обґрунтованості позову заперечила, оскільки вважає, що передача земельної ділянки у власність ОСОБА_9 відбулась незаконно, а земельна ділянка, на якій розташований спірний гараж є прибудинковою територією будинку № 1 на вул. Кониського у м. Львові. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ЛКП «Агенція ресурсів ОСОБА_8 міської ради» в судове засідання не з’явився, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив, письмових пояснень щодо предмета спору не надав. За погодженням з учасниками справи суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності, а також відсутності інших осіб які не з’явились на підставі зібраних доказів, обсяг яких є достатнім для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі ухвали ОСОБА_8 міської ради № 5286 від 01.10.2015р. (а.с.143-144 т.1) ОСОБА_9 передано у власність земельну ділянку площею 0,0088 га, яка розташована за адресою м. Львів, вул. Туган-Барановського, 30а, кадастровий номер 4610137200:03:004:0018. Попередньо, згідно розпорядження ЛКР ЛМР № 374 від 31.08.2012р. (а.с.14, 92 т.1), адресу гаражу із вул. О. Кониського, 1 змінено на вул. Туган-Барановського, 30а.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 13.11.2015р. (а.с.9 т.1), ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_1 купив 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Львів, вул. Туган-Барановського, 30а. Право власності на таку частку земельної ділянки зареєстровано ОСОБА_1 13.11.2015р., що стверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.21 т.1).

В свою чергу, відповідно до іншого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.12.2013р. (а.с.20 т.1), ОСОБА_9 03.12.2013р. зареєструвала право власності на гараж площею 22,1 кв.м., який розташований за цією адресою.

Згідно рішення ВК ЛМР № 497 від 06.08.2015р. «Про реєстрацію права комунальної власності та взяття на баланс будівлі на вул. О. Кониського, 1» (а.с.66 т.1), виконавчий комітет вирішив зареєструвати територіальній громаді м. Львова в особі ОСОБА_8 міської ради право комунальної власності на будівлю гаража під літерою «Б-1» загальною площею 28,7 кв.м. на вул. О. Кониського, 1 згідно з технічним паспортом, складеним ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 02.06.2015р. (а.с.67-68 т.1).

На підставі такого рішення, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.82 т.1), державним реєстратором ОСОБА_8 міського управління юстиції ОСОБА_11 проведено реєстрацію права комунальної власності на гараж «Б-1» площею 28,7 кв.м. за ОСОБА_8 міською радою.

Відповідно до ухвали ЛМР № 802 від 14.07.2016р. та затвердженого нею Переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації способом викупу (а.с.13 т.1), третій особі ОСОБА_5 надано право викупу і приватизації об’єкта, площею 28,71 кв.м. за адресою м. Львів, вул. О. Кониського, 1.

Виходячи з встановлених судом обставин, що також відображено на фотознімку земельної ділянки (а.с.104 т.1), переданої у власність ОСОБА_9 на підставі ухвали ЛМР № 5286 від 01.10.2015р., така поділена на дві частини. На першій розташований гараж площею 22,1 кв.м., а на другій – «об’єкт» без перекриття даху, який розташований на земельній ділянці позивача ОСОБА_1 і відносно якого є даний спір.

Об’єктами цивільних прав, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України, є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Річчю, відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦК України є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.

Згідно ч. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Містобудування (містобудівна діяльність), згідно ст. 1 Закону України «Про основи містобудування» – це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об’єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об’єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Одними з головних напрямків містобудівної діяльності, відповідно до ст. 2 цього Закону є планування, забудова та інше використання територій.

Згідно ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова територій здійснюється шляхом розміщення об’єктів будівництва.

Суб’єкти містобудування зобов’язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об’єктів.

ОСОБА_7 орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

6) реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Системний аналіз положень вказаних норм свідчить про те, що нерухомість, в тому числі гараж стає об’єктом цивільних прав виключно після того, як власник або користувач земельної ділянки у встановленому законом порядку після отримання всіх необхідних дозволів реалізує своє право на забудову цієї території та в кінцевому, здасть такий об’єкт в експлуатацію та зареєструє право власності на нього.

З іншої сторони, виходячи зі змісту ст. 376 ЦК України нерухомістю може вважатись також і об’єкт самочинного будівництва, однак і в такому випадку, об’єктом цивільних прав воно може стати виключно після узаконення такого самочинного будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на момент прийняття рішення ВК ЛМР № 497 від 06.08.2015р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належать до I-III категорій складності, та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Згідно архівної виписки з рішення виконкому Червоноармійської районної ОСОБА_3 депутатів трудящих від 14.01.1975р. (а.с.91 т.1), ОСОБА_12 надано дозвіл побудувати гараж на місці самовільно встановленого дерев’яного гаража в подвір’ї будинку № 1 по вул. Д. Бєдного.

Крім того, згідно відповіді ДП «Західгеодезкартографія» Департаменту топографо-геодезичної та картографічної діяльності Державного агентства земельних ресурсів України (а.с.95 т.1), на земельній ділянці, яка належить гр. ОСОБА_9 та ОСОБА_1 розташований гараж, який належить гр. ОСОБА_9 площею 22,1 кв.м.

Як вбачається зі схеми розташування нерухомого майна на земельній ділянці м. Львів. вул. Туган-Барановського, 30а, яка є додатком до цього листа (а.с.96 т.1), на такій розміщено виключно належний ОСОБА_9 гараж. Жодного іншого нерухомого майна, побудованого самочинно або з дозволу органів місцевого самоврядування на такій земельні ділянці не розміщено.

Крім того, як вбачається з фотознімків спірної земельної ділянки (а.с.32, 99, 104 т.1), з однієї її сторони знаходиться стіна належного ОСОБА_9 гаражу, з двох інших – стіни будинку на вул. О. Кониського, 1, а з четвертої сторони – металеві ворота.

Жодного документу, який би підтверджував, що за адресою м. Львів, вул. Туган-Барановського, 30а проводилось будівництво, в тому числі самочинне, матеріали справи не містять, тоді як за змістом рішення ВК ЛМР № 497 від 06.08.2015р., право власності зареєстровано згідно з технічним паспортом від 02.06.2015р., який не може вважатись документом, що свідчить про прийняття об’єкту до експлуатації.

Вказане в сукупності дає підстави для висновку про те, що оскаржуване рішення та ухвала, а також державна реєстрація права власності за територіальною громадою прийняті відносно об’єкта, якого не існує, що свідчить про незаконність прийнятих рішень та проведення державної реєстрації, оскільки матеріали справи протилежного не містять.

Більше того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з обставин справи, оскаржувані рішення та ухвала прийняті по відношенню до «об’єкта» нерухомості як безхазяйної речі, тоді як за змістом ст. 335 ЦК України, така річ може бути передана у комунальну власність лише за рішенням суду.

Тобто, незаконність оскаржуваних рішень та ухвали характеризується ще й тим, що прийняті вони поза межами повноважень відповідачів.

В такому випадку, рішення ВК ЛМР № 497 від 06.08.2015р. та ухвала ЛМР № 802 від 14.07.2016р. в частині надання права викупу і приватизації об’єкта площею 28,71 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. О.Кониського, 1, ОСОБА_5, не можуть залишатись в силі та підлягають скасуванню як такі, що є незаконні.

Як наслідок, належить скасувати державну реєстрацію об’єкта нерухомого майна № 893397746101 – будівлі гаража загальною площею 28,7 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. О.Кониського, 1 від 28.03.2016 року, оскільки проведена вона на підставі незаконного рішення ВК ЛМР № 497 від 06.08.2015р., та в кінцевому позов задовольнити в повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,223,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 177, 179, 181, 182, 316, 317, 319, 331, 335 ЦК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Рішення ОСОБА_7 комітету ОСОБА_8 міської ради від 06 серпня 2015 року № 497 «Про реєстрацію права комунальної власності та взяття на баланс будівлі на вул. О.Кониського, 1».

Скасувати державну реєстрацію об’єкта нерухомого майна № 893397746101 – будівлі гаража загальною площею 28,7 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. О.Кониського, 1 від 28.03.2016 року.

Визнати незаконною та скасувати Ухвалу ОСОБА_8 міської ради № 802 від 14 липня 2016 року «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу» в частині надання права викупу і приватизації об’єкта площею 28,71 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. О.Кониського, 1, ОСОБА_5, який значиться в даній Ухвалі за № 71.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354,355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 21.08.2018 року.

Суддя: Леньо С. І.