Рішення № 7598995, 13.12.2007, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №2-5939

2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Іваненко Ю.Г.

при секретарі - Семенович А.В.

з участю представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства «Український медіа холдінг» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Український медіа холдінг» про визнання договору дійсним ,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 200000 гривень згідно Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р..

Свої вимоги мотивує тим, що ЗАТ «Український медіа холдінг» та ОСОБА_2 уклали Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р., згідно з яким ЗАТ «Український медіа холдінг» продало, а ОСОБА_2 купив за 200000 гривень нежиле приміщення загальною площею 200, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1поверх. Згідно з п. 3.1. Договору купівлі-продажу нежилого приміщення, вказану суму ОСОБА_2 мав сплатити до 01 жовтня 2007р. Однак на момент подачі позову ОСОБА_2 не виконав зазначене зобов'язання, чим порушив ст. 526 Цивільного Кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Під час попереднього засідання представник ОСОБА_2 на підставі 123 ЦПК України пред'явив зустрічний позов про визнання дійсним Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р., мотивуючи тим, що при укладенні Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р. не було дотримано вимог щодо нотаріального посвідчення цього договору, що передбачено ст. 657 ЦК України, але

оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося часткове виконання договору, але ЗАТ «Український медіа холдінг» ухилилося від його нотаріального посвідчення, суд на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України може визнати Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р. дійсним.

В судове засідання представник позивача не з"явився, в заяві на адресу суду просив розглядати справу у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову, зустрічний позов підтримав, просив суд задовольнити.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, а зустрічний позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

В даному судовому засіданні, встановлено, що ЗАТ «Український медіа холдінг» та ОСОБА_2 уклали Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р., згідно з пунктом І.І. якого ЗАТ «Український медіа холдінг» продало, а ОСОБА_2 купив нежиле приміщення що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 поверх., загальною площею 200, 60 кв. м., що складає 3/100 частин від нежилого будинку площею 6652, 0 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином предмет Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р. відповідає вимогам ч. 1 ст. 655 ЦК України. Крім того при дослідженні змісту Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р. суд встановив, що він містить всі необхідні істотні умови і відповідає вимогам ЦК України.

У ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Суд встановив, що на момент укладання Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р. ЗАТ «Український медіа холдінг» було власником нежилого приміщення що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (літ. А), 7 поверх, загальною площею 200, 60 кв. м., що складає 3/100 частин від нежилого будинку площею 6652, 0 кв.м., згідно з Договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 17.04.2003р. Право власності ЗАТ «Український медіа холдінг» на вказане нежиле приміщення було належним чином зареєстроване, про що свідчить Реєстраційне посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації на об'єкти нерухомого майна від 24.04.2003р.

Отже, ЗАТ «Український медіа холдінг» мало право продавати зазначене нежиле приміщення ОСОБА_2

Ґрунтуючись на ч. 1 ст. 691 та ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна нежилого приміщення була визначена сторонами у розмірі 200000 гривень, які, згідно п. 3.1. Договору, підлягали сплаті ОСОБА_2 у строк до 01 жовтня 2007р.

Представником ОСОБА_2 у судове засідання було надано доказ сплати ОСОБА_2 200000 гривень на користь ЗAT «Український медіа холдінг» в якості оплати за нежитлове приміщення згідно Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р., що підтверджується Квитанцією від 12.12.2007р., копія якої залучена до матеріалів справи. Тим самим ОСОБА_2 виконав своє зобов'язання по Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р. стосовно оплати придбаного ним нежиле приміщення.

З цього випливає, що у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ЗАТ «Український медіа холдінг» про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 200000 гривень згідно Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р.

Суд встановив, що Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р. є повністю виконаним сторонами, про що свідчить ОСОБА_1 прийому-передачі нежилого приміщення від 06.04.2005р., а також факт проведення повного грошового розрахунку між сторонами.

Згідно ст. 657 ЦК України Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

В той же час Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р. укладений у простій письмовій формі, оскільки, як випливає з письмового пояснення ЗАТ «Український медіа холдінг» та встановлено у судовому засіданні, ЗАТ «Український медіа холдінг» ухилилося від його нотаріального посвідчення.

У ч. 2 ст. 220 ЦК України вказано, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Зважаючи на те, що сторони Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р. досягли згоди щодо всіх його істотних умов, а також фактично виконали всі свої зобов'язання по договору, суд вважає, що є всі підстави для того, щоб на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України визнати дійсним Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р., який був укладений між ЗАТ «Український медіа холдінг» та ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.220, 632, 655, 656, 657 ЦК України, ст. ст.10, 57, 58, 130, 174, 175, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Закритого акціонерного товариства «Український медіа холдінг» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Український медіа холдінг» про визнання дійсним договору - задовольнити.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 05.04.2005р., який був укладений між ЗАТ «Український медіа холдінг» (ідентифікаційний код 30374737) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), згідно з яким ЗАТ «Український медіа холдінг» продало, а ОСОБА_2 купив нежиле приміщення загальною площею 200, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 поверх.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.