Рішення № 75988249, 20.07.2018, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/745/17

Провадження № 2/135/37/18

РІШЕННЯ

іменем України

20.07.2018 року Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Паладій В.П.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Малофєєвої О.В.,

третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Ладижинської міської ради, третя особа ОСОБА_5, про скасування свідоцтв про право власності, рішення Ладижинської міської ради № 1047 від 03.09.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до Ладижинської міської ради, третя особа ОСОБА_5, про скасування свідоцтв про право власності, рішення Ладижинської міської ради № 1047 від 03.09.2013 року. На обґрунтування своїх позовних вимог повідомила, що вона є власником житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.1989 року. На підставі рішення 23 сесії 23 скликання Ладижинської міської ради від 07.02.2001 року «Про безкоштовну передачу земельних ділянок у приватну власність громадян і видачу державного акту на право приватної власності на землю» їй безкоштовно було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,32 га. Це рішення ніким не скасовано. Рішенням 19 сесії 24 скликання Ладижинської міської ради від 22.04.2004 року їй у власність було передано земельну ділянку площею 0,22 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Під час виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі був здійснений обмір земельної ділянки постійно діючою депутатською земельною комісією. Належна їй площа ділянки відповідала 0,22 га. Це рішення ніким не скасовано.

З письмової відповіді на адвокатський запит від 05.01.2017 року їй стало відомо про порушення її права на земельну ділянку: 03.11.2015 року був здійснений повторний обмір належної їй ділянки, відповідно до якого фактична площа становить 0,1944 га, що не відповідає вказаним рішенням Ладижинської міської ради та обмежує її права на належну їй ділянку.

Сусідка ОСОБА_5 незаконно захопила належну їй земельну ділянку та постійно чинить перешкоди у її користуванні. З її вини та в її інтересах Ладижинська міська рада без погодження з нею внесла зміни в п.6 рішення Ладижинської міської ради №1047 від 03.09.2013 року «Про внесення змін до рішень Ладижинської міської ради відносно ОСОБА_2 та незаконно вирішила: в зв'язку з уточненням площі внести зміни в рішення 5 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради №117 від 15.08.2006 року та викласти в наступній редакції: «Затвердити ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, що розташовані в АДРЕСА_1. Зареєструвати ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки, загальною площею 0,1944 га, згідно цільового призначення:0,10 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка (02.01) та 0,0944 га для ведення особистого селянського господарства (01.03) (НОМЕР_1). Тобто її земельна ділянка була незаконно зменшена з вини відповідача. Згідно кадастрового плану земельної ділянки, одним із сусідніх землекористувачів є відповідач ОСОБА_5 - її рідна сестра, яка постійно чинить її перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Тому вона звернулася до суду з даним позовом та просить: скасувати свідоцтво на право власності на нерухоме майно за НОМЕР_2, виданого 10.10.2013 року, та його державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав за №177438405106, номер запису про право власності 2816541 від 23.09.2013 року, на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0944 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, як незаконне; скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав за №177373305106, номер запису про права власності 2815479 від 23.09.2013 року, на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1, як незаконне; скасувати пункт 6 рішення Ладижинської міської ради №1047 від 03.09.2013 року «Про внесення змін до рішень Ладижинської міської ради» відносно ОСОБА_2, як незаконний.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити. Позивач пояснила, що купила в 1989 році будинок із 22 сотками землі, згідно наявних в неї документів зараз у її користуванні перебуває менша площа землі, біля 19 соток. Суміжним землевласником є її сестра ОСОБА_5, яка захопила частину її ділянки, зруйнувала паркан. Межа між їх ділянками проходить по тильній стороні її будинку, що не може бути, тому вважає, що межа має проходити на 2 м далі, ніж фактично проходить зараз, бо ОСОБА_5 змінила межу, пересунувши її на 2 м. Тому просить суд встановити правильну межу між їх ділянками.

Представник позивача доповнила, що згідно рішення міської ради спочатку було погоджено виділення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,22 га, однак в подальшому внесено зміни в це рішення і фактично виділено їй ділянку площею 0,19 га. Сторона позивача вважає, що ділянка ОСОБА_2 має бути збільшена за рахунок ділянки ОСОБА_5, державні акти якої на землю слід скасувати та передати частину землі ОСОБА_2, збільшивши площу її земельної ділянки до 0,22 га, як було спочатку визначено рішенням міської ради.

Представники Ладижинської міської ради в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову. Зазначали, що до затвердження технічної документації правовстановлюючих документів на земельні ділянки у сторін не було. В 1989 році було укладено договір купівлі-продажу будинку, за яким ОСОБА_2 придбала будинок по АДРЕСА_1, при цьому земельна ділянка на той час була в користуванні радгоспу, яким і виділялась в користування людям, площа ділянки зазначалась в погосподарських книгах, а згідно витягу з по господарської книги за цим будинком рахувалось 15 соток землі. Інформація щодо площ ділянки, яка вказувалась в документах раніше, могла не відповідати фактичним площам, що були закріплені за будинками і землями сільськогосподарського призначення, оскільки була орієнтовною. Вказали, що обраний позивачем спосіб захисту жодним чином не захистить її права та не збільшить її площу ділянки, оскільки в суміжного землевласника земля перебуває у власності згідно державних актів. Рішення міською радою про передачу ОСОБА_2 ділянки площею 32 сотки немає, в 2004 році рішенням міської ради було передано їй ділянку площею 22 сотки. При виготовленні технічної документації спеціалістами було встановлено, що фактична площа ділянки, що перебуває в користуванні ОСОБА_2 становить 0,1978 га, в зв'язку з чим і було видано документи на вказану площу. При цьому при виготовленні державних актів на землю ОСОБА_5 теж зменшено площу належної їй ділянки, порівняно із тією, що за нею рахувалась. Щодо вимог про скасування рішення міської ради, то крім іншого, просили застосувати строк позовної давності, оскільки позивач повинна була знати і знала про таке рішення та про фактичний розмір її ділянки при виготовленні технічної документації на землю.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що будинок ОСОБА_2 побудований на межі земельних ділянок. Вона дозволяє ОСОБА_2 проходити на її ділянку для того, щоб обслуговувати задню стіну будинку. Межу вона не змінювала і та постійно проходила по задній стіні будинку ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач вважає, що при виготовленні правовстановлюючих документів на земельні ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та виготовлення технічної документації було неправильно визначено межу між вказаними земельними ділянками. Вказує, що основний спір стосується саме межі між суміжними земельними ділянками, про що неодноразово зазначала позивач. При цьому просить скасувати свідоцтво про право власності на належні їй земельні ділянки.

Встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1. Так, з копії технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1, в якому наявний договір купівлі-продажу житлового будинку, вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.1989 року ОСОБА_6 продала ОСОБА_2 цілий житловий будинок зі всіма господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, на присадибній земельній ділянці присадибних земель радгоспу-технікуму (а.с. 76-78).

Згідно погосподарської книги вбачається, що з 1969 року за домоволодінням ОСОБА_6, яке було колгоспним двором, рахувалась земля, яка знаходилась в особистому користуванні господарства, площею 0,15 га (а.с. 125-126).

З копії рішення Ладижинської міської ради народних депутатів 6 сесії 20 скликання від 06.06.1996 року вбачається, що ОСОБА_2 передано безкоштовно в приватну власність та постійне користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 137-139).

З копії рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради народних депутатів №93 від 26.03.1997 року вбачається, що ОСОБА_2 було надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,07 га для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 (а.с. 43-44).

З копії рішення Ладижинської міської ради Вінницької області 19 сесії 24 скликання від 22.04.2004 року вбачається, що ОСОБА_2 було передано безоплатно у власність земельну ділянку загальною площею 0,22 га, яка розташована по АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,10 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,12 га. Зобов'язано ОСОБА_2 замовити виготовлення технічної документації по складанню державних актів у землевпорядній організації (а.с. 26).

ОСОБА_2 замовлялось виготовлення технічної документації із землеустрою на передані їй у власність земельних ділянок (а.с. 31-42).

З копії протоколу погодження (встановлення) меж земельної ділянки на місцевості від 21.03.2005 року вбачається, що на виконання Ладижинської міської ради 19 сесії 24 скликання від 22.04.2004 року, було погоджено межі земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_2, загальною площею 0,22 га в тому числі 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0,12 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 36).

З копії рішення Ладижинської міської ради Вінницької області №117 5 сесії 5 скликання від 15.08.2006 року вбачається, що було вирішено затвердити технічну документацію та видати державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1978 га в тому числі: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,1000 га та для ведення особистого селянського господарства - 0,0978 га (а.с. 149).

З копії рішення Ладижинської міської ради №1047 від 03.09.2013 року вбачається, що в зв'язку з уточненням площі було внесено зміни в рішення 5 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради №117 від 15.08.2006 року, було затверджено ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, що розташовані в АДРЕСА_1 загальною площею 0,1944 га, згідно цільового призначення: 0,10 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0,0944 га - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 64).

Згідно копії свідоцтва про право власності від 10.10.2013 року та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №10652461 від 10.10.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, розміром 0,0944 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1.

Згідно копії свідоцтва про право власності від 10.10.2013 року та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №10648499 від 10.10.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, розміром 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 Вінницької області.

Відтак, судом встановлено, що за домоволодінням по АДРЕСА_1 згідно погосподарської книги рахувалась в користуванні земельна ділянка, площею 0,15 га. В подальшому ОСОБА_2 було надано в користування ділянку площею 0,07 га для ведення особистого підсобного господарства. Таким чином, загальна орієнтовна площа ділянки становила 0,22 га. При виготовленні технічної документації на земельну ділянку по АДРЕСА_1, було погоджено межі земельної ділянки, про що складено протокол погодження меж на місцевості від 21.03.2005 року. При виготовленні техдокументації встановлено фактичну наявну на місцевості площу ділянки ОСОБА_2, в зв'язку з чим рішенням міської ради від 15.08.2006 року затверджено технічну документацію на ділянку загальною площею 0,1978 га. Згодом рішенням міської ради від 03.09.2013 року внесено зміни у рішення від 15.08.2006 року та вирішено затвердити технічну документацію ОСОБА_2 щодо видачі правовстановлюючого документа на земельну ділянку площею 0,1944 га. На частину земельної ділянки належної ОСОБА_5 встановлено сервітут для обслуговування будинку ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що займає посаду директора ПП «Ладленд», яке займалось виготовленням технічної документації при видачі правовстановлюючих документів ОСОБА_2 Довідка з державної статистичної звітності від 18.11.2013 року (а.с. 69) про те, що ОСОБА_2 рахується 0,22 га землі, видавалась на підставі даних поземельних книг, площа зазначена в умовних кадастрових гектарах та є фактично орієнтовною площею земельної ділянки та може не співпадати із фактичною площею, яка вказана в державних актах та в технічній документації, оскільки остання вимірюється за допомогою точних приладів. Площа в умовних кадастрових гектарах, яка є наближеною до фактичної, зазначалась в усіх документах та довідках до часу виготовлення технічної документації та видачі державного акту. В рішеннях сесії міської ради теж вказана площа в умовних кадастрових гектарах. Комісія з узгодження меж визначила граничні вихідні точки, які в подальшому використовувались землевпорядною організацією при виготовленні техдокументації. Комісія проводила заміри без необхідних геодезичних інструментів.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що скасування рішення Ладижинської міської ради від 03.09.2013 року жодним чином не захистить інтереси позивача, оскільки вказаним рішенням лише уточнено та внесено зміни у рішення міської ради від 15.08.2006 року.

Крім того, скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку - свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав, жодним чином не захистить право власності позивача, та навпаки - буде порушувати право позивача на власність. Оскільки позивач вважає, що між нею та суміжним землекористувачем існує спір про межу земельної ділянки. А тому скасування правовстановлюючих документів позивача саме по собі не вирішить спору про межу.

ОСОБА_5 є власником земельних ділянок по АДРЕСА_2, які є суміжними із землею позивача. Між сторонами існує тривалий спір щодо межі між належними їм земельними ділянками.

З копії рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради народних депутатів №39 від 11.01.1998 року вбачається, що ОСОБА_8 було надано земельну ділянку площею 0,15 га, по АДРЕСА_2, для обслуговування житлового будинку та надати земельну ділянку площею 0,05 га, для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_5.

З копії рішення Ладижинської міської ради №362 12 сесії 6 скликання від 17.01.2012 року вбачається, що ОСОБА_5 затверджено технічну документацію та видано державний акт на право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0,2535 га, згідно цільового призначення: 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0,1535 га для ведення особистого селянського господарства.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 вбачається, що на підставі рішення Ладижинської міської ради №362 12 сесії 6 скликання від 17.01.2012 року ОСОБА_5 видано державний акт на земельну ділянку площею 0,1535 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №14856962 від 18.12.2013 року вбачається, що на підставі рішення Ладижинської міської ради №362 12 сесії 6 скликання від 17.01.2012 року ОСОБА_5 видано державний акт на земельну ділянку площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

З копії рішення Ладижинської міської ради Вінницької області №517 15 сесії 6 скликання від 04.09.2012 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №16477711 від 21.01.2014 року вбачається, що було укладено постійний безоплатний земельний сервітут з ОСОБА_5 на земельну ділянку загальною площею 0,0020 га по АДРЕСА_2, для обслуговування житлового будинку, згідно фактичного обміру від 01.09.2011 року.

Покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які вказували де раніше проходила межа між земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не мають істотного значення для вирішення даного спору, оскільки стосуються спору про встановлення і визначення межі між земельними ділянками. А межа між земельними ділянками встановлена та закріплена на підставі правовстановлюючих документів та виготовлених технічних документацій обох суміжних землевласників. Відтак, покази даних свідків не спростовують висновки суду про те, що позивачем вибрано невірний спосіб захисту, оскільки від скасування правовстановлюючих документів на землю позивача та їх державної реєстрації межа між ділянками жодним чином не зміниться, оскільки вона вказана і в правовстановлюючих документах третьої особи ОСОБА_5

Крім того, за даних конкретних встановлених обставин справи, вирішення спору про межу можливе й без скасування правовстановлюючих документів на земельні ділянки позивача, а шляхом наділення додатковою ділянкою, в разі її наявності, та в разі вирішення спору про межу, який по даній справі не є предметом судового розгляду.

Позивачем не доведено, що оспорюваний п. 6 рішення Ладижинської міської ради № 1047 від 03.09.2013 року суперечить вимогам закону, чи прийнятий з порушенням компетенції органу місцевого самоврядування. Зменшення площі земельної ділянки із 0,22 га, що вказувалась в рішенні міської ради при наданні дозволу на виготовлення технічної документації, до площі 0,1978 га, що вказана в рішенні міської ради від 15.08.2006 року про затвердження технічної документації та вирішено видати державний акт на вказану ділянку, зумовлено тим, що в ході виготовлення технічної документації було встановлено фактичну наявність на місцевості меншої площі ділянки. В подальшому, згідно оскаржуваного рішення міської ради від 03.09.2013 року було внесено уточнення в площу ділянки та вказано про передачу у власність саме 0,1944 га. В цей час межі між суміжними землекористувачами не змінювались.

Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно положень ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи викладене, враховуючи, що суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, позовні вимоги ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та його державну реєстрацію - не підлягають задоволенню, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту. Задоволення даних позовних вимог по справі, хоча й не порушить права інших осіб, оскільки стосується виключно земельних ділянок, які належать позивачу, однак жодним чином не захистить і права позивача, які вона вважає порушеними. Більш того - суперечить її інтересам, оскільки в такому разі позивач перестане бути власником ділянок.

При цьому позивачем не доведено, що фактичне проходження межі між суміжними земельними ділянками не відповідає межі, що зазначена в технічній документації, не доведено те, що земельні ділянки накладаються.

Тому суд вважає, що обраний позивачем конкретний спосіб захисту не є ефективним способом захисту її прав, оскільки не буде вирішенням наявного спору про межу між суміжними землекористувачами та спору про право власності позивача на земельну ділянку більшої площі.

На підставівикладеного та керуючись ст.ст. 16, ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Ладижинської міської ради, третя особа ОСОБА_5, про скасування свідоцтв про право власності, рішення Ладижинської міської ради № 1047 від 03.09.2013 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області.

Повний текст рішення складено 30.07.2018 року.

Суддя: