Рішення № 75987648, 03.08.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/1451/18

Справа №752/16816/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати дії заступника начальника Чернігівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати постанову по справі про порушення митних правил №1013/10200/17 від 03.05.2018 року про визнання позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, накладенні на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн., а справу закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.05.2018 року заступником начальника Чернігівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 було винесено постанову в справі про порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України (перевищення встановлених статтею 95 МК України строків доставки автомобіля до митного органу призначення більше, ніж на 10 діб), і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.

Вважає зазначено постанову незаконною, оскільки вона винесена з порушенням вимог законодавства, за відсутності у діях позивача ознак порушення митних правил, прав позивача як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, внаслідок чого позивача незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Всупереч зазначеному, відповідна посадова особа відповідача не з'ясувала всебічно, повно обставини справи, чи було взагалі вчинено позивачем порушення митних правил і винесла постанову, яка є незаконною і необґрунтованою.

Відповідачем при винесені постанови не було враховано пояснень наданих позивачем, а саме того що він не здійснював 26.05.2017 року жодних дій для митного оформлення автомобіля марки RENAULT, модель MEGAN, р.н. НОМЕР_3, НОМЕР_2 і відповідно не подавав у цей день Сумській митниці ДФС, п/п «Бечівськ-Троєбортне» митної декларації або документи, які використовуються замість митної декларації, оскільки у вказаний час при ввезені даного автомобіля на митну територію України був пасажиром, а водієм безпосередньо особою, яка ввозила вказаний автомобіль був ОСОБА_3

Зазначив, що ОСОБА_3 надсилав митному органу клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим що саме він ввозив автомобіль.

Крім того, інформація про факти перетину державного кордону України транспортними засобами, отримана з використанням інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон (системи «Аркан») не підтверджує, що позивач ввозив вказаний вище автомобіль на митну територію України, тому є неналежним та недостатнім доказом, а твердження відповідача у постанові є необґрунтованими та такими, що не відповідають наданим відомостям.

Митним органом також було порушено строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки стягнення може бути накладено не пізніше шести місяців з дня вчинення адміністративного правопорушення.

Також, митним органом було порушено право позивача на участь у розгляді справи про порушення митних правил.

На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03.07.2018 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляді.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що митним органом при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил було дотримано вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позов немає.

Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши думку представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що 02.12.2017 року о 00.25 год. у зону спрощеного митного контролю відділу митного оформлення №2 митного посту «Нові Яриловичі» митниці у напрямку Республіка Білорусь - Україна заїхав автомобіль марки «OPEL ASTRA», р.н.з. НОМЕР_5, VIN - НОМЕР_4, під керуванням громадянки ОСОБА_4 В автомобілі в якості пасажира перебував громадянин України ОСОБА_1

Під час виконання митних формальностей здійсненою перевіркою згідно центральної бази ЄАІС ДФСУ встановлено, що позивачем 26.05.2017 року ввезено на митну територію України у зоні діяльності Сумської митниці ДФС в режимі транзиту з метою особистого користування автомобіль марки «RENAULT MEGAN», р.н.з. НОМЕР_3, VIN - НОМЕР_2.

Отже, позивач повинен був доставити транспортний засіб особистого користування марки «RENAULT MEGAN», р.н.з. НОМЕР_3, VIN - НОМЕР_2, оформлений 26.05.2017 року в митному режимі транзиту, до органу доходів і зборів призначення в строк до 05.06.2017 року.

Станом на 03.05.2018 року вказаний транспортний засіб за межі України не вивезено, інформація щодо поміщення цього автомобіля в інший митний режим відсутня.

Оскільки позивач не доставив у встановлені Митним кодексом України строки товар «транспортний засіб особистого користування «RENAULT MEGAN», р.н.з. НОМЕР_3, VIN - НОМЕР_2, до органу доходів і зборів призначення, перевищивши строк доставки більше ніж на десять діб, а також вчасно не помістив зазначений товар в інший митний режим, дозволений цим Кодексом, то зазначені обставини вказували на наявність в його діях ознак порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України.

У письмових пояснення ОСОБА_1 повідомив, що дійсно 26.05.2017 року був присутній в автомобілі «RENAULT MEGAN», р.н.з. НОМЕР_3. Разом з ним в автомобілі перебував ОСОБА_3 Повідомив, що 25.05.2017 року вивіз машину за межі митної території України, чому при в'їзді автомобіль був оформлений на нього замість водія ОСОБА_3 не знає.

За даним фактом відносно позивача складений протокол про порушення митних правил №1013/10200/17 за ч. 3 ст. 470 МК України.

Постановою заступника начальника Чернігівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 від 03.05.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.

Позивач вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Як на одну із підстав для задоволення своїх вимог позивач посилався на те, що митним органом було порушено строки притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки на його думку, стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, на що слід зазначити наступне.

Правопорушення за ч. 3 ст. 470 МК України належить до триваючих , а тому відповідно до ст. 467 МК України стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення.

У розумінні Митного кодексу України, транспортні засоби особистого користування являються товарами, оскільки згідно ч. 57 ст. 4 цього Кодексу, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Згідно ч. 1 ст. 93 МК України транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України до автомобільного транспорту встановлено строк транзитних перевезень 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). До зазначених строків не включається, зокрема, час, дії обставин, зазначених у ст. 192 цього Кодексу: аварії або дії обставин не переробної сили.

Статтею 467 МК України передбачено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил у справах, які розглядаються митним органом, може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду питання митним органом справ про триваючи порушення митних правил, у тому числі передбачені ст.ст. 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих порушень.

Крім того, з аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.

Митний кодекс України та КУпАП , відповідно до ст. 487 МК України якого провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення, не містять визначення поняття «триваючого правопорушення».

Поняття триваючого правопорушення роз'яснювалось листами Міністерства юстиції України від 01.12.2003 року №22-34-1465, 17.07.2007 року №22-14-493. Зокрема, зазначалось, що триваючим визнається правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії або бездіяльності, здійснюється потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином.

Також, належність правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України до триваючих підтверджується постановами Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі №448/1346/15-а, 22.03.2018 року у справі №450/2731/15-а та 10.05.2018 року у справі №452/412/15-а.

Відповідно до вказаних постанов правопорушення, передбачене ст. 470 МК України належить до триваючих правопорушень, які характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій. Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

При цьому, порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер, обов'язок зворотного вивезення транспортного засобу впродовж 10 діб спливає не в останній день цього строку, а вважається виконаним саме з моменту його виконання, а не із закінченням строків такого виконання.

Тобто, ОСОБА_1 повинен був доставити спірний автомобіль, оформлений 26.05.2017 року в митному режимі транзиту, до митниці вивезення протягом 10 діб, тобто в строк до 05.06.2017 року, але автомобіль не був доставлений до митниці призначення до даного часу, з чого слідує, що такі дії безперервно порушували закон протягом зазначеного часу, а позивач скоював правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків, що в свою чергу, свідчить про те, що дане правопорушення є триваючим.

Таким чином, посилання позивача на те, що митним органом було порушено строки притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України є необґрунтованими, та не приймаються судом до уваги.

Що стосується посилань позивача на наявність клопотання ОСОБА_3 про закриття провадження у справі, то слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у клопотанні ОСОБА_3 зазначає про те, що спірний автомобіль ввозив саме він на митну територію України.

При цьому, зазначені твердження спростовуються витягом з АСМО «Інспектор» щодо факту переміщення транспортного засобу «RENAULT MEGAN», р.н.з. НОМЕР_3 (країна реєстрації Литовська Республіка), VIN - НОМЕР_4. Згідно вказаного витягу водієм зазначено позивача, а не ОСОБА_3

Також, згідно пояснень державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту «Бачівськ» Сумської митниці ДФС Булянської Л.М. від 01.02.2018 року, саме ОСОБА_1 перебував у якості водія, а не ОСОБА_3

Згідно інформації, отриманої з використанням можливостей інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан») та відповідно до витягу наданого ДФС У від 01.02.2018 року саме ОСОБА_1 був внесений як водій, а не ОСОБА_3

Вказана система побудована таким чином, що спочатку зазначається водій, а вже потім пасажири.

З урахуванням інформації, наявної в ЄАІС ДФСУ, автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», системі «Аркан», матеріалів митного оформлення особою, відповідальною за дотриманням умов митного режиму транзиту автомобіля марки «RENAULT MEGAN», р.н.з. НОМЕР_3, VIN - НОМЕР_4, є ОСОБА_1

Крім того, ОСОБА_3 у своєму клопотання про закриття провадження у справі не наводить жодних доказів на підтвердження своєї позиції.

Також, не відповідають дійсності твердження позивача про те, що його клопотання про виклик свідка залишено поза увагою митного органу.

Вказане спростовується листом митниці від 11.01.2018 року №152/25-70-20-02, яким Сумській митниці ДФС в порядку ст. 518 МК України надане доручення на проведення процесуальних дій, зокрема, опитати ОСОБА_3 щодо обставин переміщення спірного автомобіля 26.05.2017 року через митний пост «Бачівськ» Сумської митниці ДФС.

Відповідно до ст. 518 МК України посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил має право доручити проведення конкретних процесуальних дій посадовій особі іншого органу доходів і зборів.

Листом від 06.06.2018 року №387/7/18-70-20-01 Сумської митницею ДФС повідомлення, що громадянин ОСОБА_6 на виклик не з'явився, а лише надіслав письмові пояснення.

Щодо порушення, на думку позивача, права останнього на участь у розгляді справи про порушення митних правил, то слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем неодноразово повідомлялось позивачу про розгляд протоколу про порушення митних правил, а саме: 18.12.2017 року зазначено у протоколі про порушення митних правил, який ОСОБА_1 отримав особисто 02.12.2017 року; 16.02.2018 року повідомлено особисто ОСОБА_1, про що свідчить його розписка від 18.12.2018 року. На розгляд справи позивач не з'явився. Клопотання про перенесення розгляду справи не надсилав, причини неявки не повідомив.

13.02.2018 року направлений лист митниці від 23.01.2018 року №335/25-70-20-02. Зазначений лист повернуто відділенням поштового зв'язку, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

06.03.2018 року направлений лист митниці від 20.02.2018 року №781/25-70-20-02. Зазначений лист повернуто відділенням поштового зв'язку, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

11.04.2018 року у телефонному режимі ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи 11.04.2018 року. Підтвердженням того, що митницею дійсно здійснено дзвінок щодо дати і часу розгляду справи про порушення митних правил є клопотання представника позивача від 06.04.2018 року про відкладення розгляду справи.

03.05.2018 року листи митниці від 17.04.2018 року №№ 1942/25-70-20, 1944/25-70-20, адресовані позивачу та його представнику. Зазначений лист, адресований на ім'я позивача, повернуто відділенням поштового зв'язку, у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Однак, зважаючи на те, що ОСОБА_1 свідомо не отримував листи, які адресувала йому митниця, остання також додатково повідомила за телефоном ОСОБА_1 про дату і час наступного розгляду справи.

Будь-якого підтверджуючого документу причин перенесення розгляду справи позивач до митниці жодного разу не надав.

Таким чином, враховуючи те, що позивач свідомо не отримував листи митниці, а клопотання про перенесення розгляду справи направлено до митниці перед датою розгляду справи про порушення митних правил №1013/10200/17, твердження позивача про те, що митним органом порушені його права на участь у розгляді справи є надуманими та необґрунтованими.

Крім того, такі дії позивача свідчать про його намір затягнути останнім строки накладення адміністративного стягнення з подальшим ухиленням від адміністративної відповідальності.

Натомість, відповідачем не порушено вимог закону щодо розгляду справи у відсутність позивача, оскільки останньому були створені всі умови для реалізації ним свого права на особисту участь під час розгляду справи про порушення митних правил, однак він його не використав.

Згідно ч. 1 ст. 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 93 МК України Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;

2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;

3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу;

4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Згідно п.п. «б» п. 2 ч. 2 ст. 91 МК України митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються: від органу доходів і зборів, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України.

Згідно ч. 6 ст. 96 МК України при вивезенні за межі митної території України товарів, поміщених у митні режими експорту, реекспорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території, положення цієї глави застосовуються з моменту початку переміщення зазначених товарів з органу доходів і зборів відправлення і до моменту пред'явлення їх органу доходів і зборів призначення.

Згідно ч. 1 ст. 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Згідно ч.ч. 4-5 цієї ж статті митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, обов'язковою умовою для звільнення особи від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 470 МК України, є документальне підтвердження того, що вчинення порушенням митних правил сталося внаслідок аварії, дії обставин не переробної сили або протиправних дій третіх осіб.

Позивач під час складання протоколу про порушення митних правил та під час розгляду справи в суді документально не підтвердив наявність обставин, які б виключали його адміністративну відповідальність або виключали провадження у справі про порушення митних правил.

В той же час, недоставляння товарів до митниці призначення у встановлені законодавством строки є підставою для розгляду питання щодо наявності в діях особи ознак правопорушення, передбаченого ст. 470 МК України.

Позивач у позові не наводить жодної з підстав, передбачених ст. 521 МК України, як і не наводить жодного аргументу, який би вказував на відсутність складу порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування постанови у справі про порушення митних правил №1013/10200/17.

Керуючись ст.ст. 90, 91, 93, 95, 102, 467, 495, 470 МК України, статтями 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1;

Відповідач: Чернігівська митниця ДФС України, ідентифікаційний код 39482156, місцезнаходження: м. Чернігів, пр. Перемоги, 6.

Суддя