Ухвала суду № 75987188, 09.08.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43162/17

Провадження № 1-кп/761/965/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сидорова Є.В.

судді Левицької Т.В.,

за участю секретаря Бондаря В.Б.,

прокурора Жили О.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Федура А.А.,

захисника Федура Г.А.,

захисника Дульського О.Л.,

захисника Войченка С.В.,

потерпілої ОСОБА_7

представника потерпілої ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100004393 від 16 квітня 2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2018 року, у судовому засіданні, під час здійснення відбору присяжних у суді, представник потерпілої ОСОБА_8, а також потерпіла ОСОБА_7 заявили відвід присяжній Яковенко Л.М., який мотивували тим, що під час відповіді на запитання потерпілої ОСОБА_7 присяжна Яковенко Л.М. вжила формулювання «за таких обставин на вулиці вбивати не треба, але…», а також «в інтернеті є різна інформація» (з приводу справи) із чого, з урахуванням контексту, потерпіла та її представник зробили висновок про наявність у кандидата в присяжні Яковенко Л.М. упередженого ставлення до вбитого, а значить і обставин, що викликають сумніву у її неупередженості.

Прокурор Жила О.Б. послався на розсуд суду.

Захисники Федур А.А., Федур Г.А., Дульський О.Л, Войченко С.В. зазначили, що не вважають для себе за можливе висловлювати позицію стосовно заявленого відводу, оскільки, на їхню думку суд допустив порушення процесуального законодавства.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали думку захисників.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд у складі двох суддів дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 387 КПК України, кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.

Статтями 75 та 76 КПК України встановлено вичерпний перелік обставин, які виключають можливість участі присяжного у кримінальному провадженні, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що присяжний не може брати участі у кримінальному провадженні у випадку наявності інших обставин, що виключають сумнів у його неупередженості.

Так, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).

Однак, ретельно дослідивши заяву потерпілої та її представника суд у складі двох суддів приходить до висновку, що ні поведінка кандидата в присяжні Яковенко Л.М., ні її відповіді на поставлені учасниками процесу запитання не містять об'єктивних доказів фактичної наявності упередженості останньої.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява представника потерпілої ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з огляду на відсутність фактів, які створювали обґрунтовані сумніви у неупередженості кандидата в присяжні Яковенко Л.М.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 80-81, 314, 376, 385, 532 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника потерпілої ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_7 про відвід кандидата в присяжні Яковенко Л.М. від участі у кримінальному провадженні № 12015100100004393, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 квітня 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, (справа № 761/43162/18 (провадження № 1-кп/761/965/2018) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.В. Сидоров

Суддя Т.В. Левицька