Постанова № 75986346, 15.08.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2018 року м. Чернівці

справа № 727/9130/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Владичана А. І., Перепелюк І.Б.

секретар Герман Я.І.

з участю представника позивачки ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго», до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №5 (далі - КЖРЕП №5) про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою КЖРЕП №5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2018 року (головуючий у суді першої інстанції - суддя Волошин С. О.),

встановив:

У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду позовом до КЖРЕП №5 про відшкодування шкоди. У подальшому позовні вимоги було уточнено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2018 року за клопотанням представника позивачки ОСОБА_1 у справі призначено судову комплексну інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту - товарознавцю ОСОБА_5 із правом залучення судового експерта Грицишина П.М.

В апеляційній скарзі КЖРЕП №5 просить указану ухвалу скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Посилається на порушення норм процесуального права.

Вважає, що призначення експертизи як і зупинення провадження у справі є передчасним, її проведення доручено експерту товарознавцю, який не має відношення до предмету дослідження, на вирішення експертизи поставлені питання, які частково не відносяться до предмету доказування, у справі вже проводилася судова металознавча експертиза, суд не повністю визначився з видом призначеної експертизи.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про призначення у справі судової комплексної інженерно-технічної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення попередньої судової металознавчої експертизи експерт не мав можливості дослідити пошкоджений радіатор на місці, важливим є встановлення питання чи могла виникнути руйнація радіатора опалення без наявності тиску в системі опалення.

Проте з таким висновком повністю погодитися не можна, оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Предметом спору у цій справі є відшкодування шкоди, завданої позивачці внаслідок прориву радіатора опалення в її квартирі, причиною якого стало проведення відповідачем гідравлічних випробувань 05 квітня 2017 року, незабезпечення безпеки проведення цих випробувань.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно зі ст. 112 ЦПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.

У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 111 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

У справі встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 жовтня 2017 року за клопотанням представника позивачки було призначено судову металознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання, що стало причиною руйнування алюмінієвого радіатора Calidor (гідравлічний удар, механічний удар, термічний вплив, вибух тощо).

У матеріалах справи є висновок металознавчої експертизи від 30 березня 2018 року №19/14-2/41-СЕ/17, проведеної судовим експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (т. 1, а. с. 170-179).

Обґрунтовуючи необхідність призначення судової комплексної інженерно-технічної експертизи, представник позивачки посилалася на неповноту наявного висновку експертизи через неможливість дослідити радіатор на місці події, відсутності у експерта відповідного випробувального обладнання, що унеможливило надання відповіді на усі поставлені перед експертом питання.

Проте неповнота та неясність наявного висновку судової металознавчої експертизи не є підставою для призначення на загальних підставах судової комплексної інженерно-технічної експертизи.

У спірному випадку, зважаючи на доводи учасників справи, мова може йти про призначення додаткової судової металознавчої експертизи.

Відповідно до ч. 6 ст. 103 ЦПК України питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

У порушення указаної норми суд першої інстанції доручив проведення експертизи експерту - товарознавцю ОСОБА_5, який спеціалізується на визначенні вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу (т. 2, а.с. 4-5).

Суд також надав право указаному експертові залучити іншого судового експерта - Грицишина П.М., що є порушенням порядку призначення експертів, визначеного нормою ст. 103 ЦПК України.

Визначення ринкової вартості алюмінієвого радіатора відповідно до заявлених позовних вимог не є предметом спору та доказування, а тому відповідне питання, що поставлене на вирішення експертизи, є зайвим.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що за нормою ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили та оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи.

Отже, місцевим судом порушено порядок вирішення процесуального питання про призначення експертизи, а оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Тому, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №5 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2018 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Дата складення повної постанови - 20 серпня 2018 року.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: А. І. Владичан

І. Б. Перепелюк