Постанова № 75984959, 20.08.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4358/17

Провадження № 2-а/645/13/18

Рішення

іменем України

20 серпня 2018 року місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Сілантьєвої Е.Є.

при секретарі судових засідань - Момот О.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2

представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності б/н від 01.09.2016 року

відповідач - Харківський обласний військовий комісаріат

представник відповідача Харківського обласного військового комісаріату - Діденко О.О., який діяв на підставі довіреності № 723/Ю від 08.06.2018 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд визнати дії відповідача з відмови в поданні розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» протиправними; зобов'язати відповідача подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є вдовою інваліда 2 групи ОСОБА_6 - учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

ОСОБА_6, у жовтні 1986 року був призваний (мобілізований) на спеціальні військові збори і з 07.01.1987 року по 15.03.1987 рік проходив військову службу із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим йому було встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, отриманого з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а 04.10.2014 він помер. Згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 30.07.1997 року № 51/1/4047 та військового квитка померлий був призваний на спеціальні військові збори у складі військової частини № 34003 для участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 07.01.1987 року по 15.03.1987 рік.

ОСОБА_6 мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що підтверджувалось наявним в нього посвідченням ХОДА категорії 1 серії НОМЕР_1 від 26.01.2006 року. За життя ОСОБА_6 мав Експертний висновок Харківської регіональної міжвідомчої експертної Ради по встановленню причинного зв'язку хвороб та інвалідності з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру, відповідно до якого було встановлено, що зазначені в них захворювання ОСОБА_6 пов'язані з дією іонізуючих та інших шкідливих чинників при виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Висновком Військово-лікарської комісії Північного регіону встановлено, що захворювання, старшини у відставці ОСОБА_6, 1958 року народження - «Повторний ішемічний інфаркт головного мозку», яке призвело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач посилається на п. 5 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, відповідно якого членам сім'ї померлого військовозобов'язаного резервіста призначається і виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті.

Позивач, як дружина померлого військовослужбовця, яка має право на одноразову допомогу, звернулась 29.09.2016 року до Харківського обласного військового комісаріату із відповідною заявою, але відповіді не отримала. Вдруге позивач звернулась до відповідача 27.12.2016 року із повторною заявою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги, проте отримала відмову.

Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними, оскільки порушують право позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Позивач та представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином. 20.08.2018 року від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій він підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. 20.08.2018 року від представника відповідача Діденка О.О. надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, в якій він заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 1ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 46 ч. 1 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 6 ч. 2 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_6 /а.с. 18/, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 27/.

ОСОБА_2, відповідно до посвідчення НОМЕР_2, виданого 05.07.2017 року має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /а.с. 22/.

Чоловік позивача ОСОБА_6 був призваний на військові збори для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та приймав участь у ліквідації у період з 07.01.1987 року по 15.03.1987 року, що підтверджується військовим квитком та архівною довідкою від 30.07.1997 року № 51/1/4047 /а.с. 24-25/.

Згідно Експертного висновку Харківської регіональної міжвідомчої експертної Ради по встановленню причинного зв'язку хвороб та інвалідності з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру № 72 від 25.09.1991 року, встановлено, що зазначені в ньому захворювання ОСОБА_6 пов'язані з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників при виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 26/.

З Витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, виданого 06.11.2014 року вбачається, що захворювання, старшини у відставці ОСОБА_6, 1958 року народження - «Повторний ішемічний інфаркт головного мозку», яке призвело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 28/.

Позивач у зв'язку зі смертю свого чоловіка та отриманням витягу з протоколу засіданні Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, відповідно до якого встановлено, що захворювання, старшини у відставці ОСОБА_6, яке призвело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, двічі звернулась із заявою до Харківського обласного військового комісаріату як особа, що має право на одноразову грошову допомогу, оскільки на перше звернення відповіді не отримала /а.с. 29, 30/.

За результатом розгляду заяви позивача Харківський обласний військовий комісаріат надав позивачу відповідь № 3082/ВСЗ від 28.12.2016 року, якою позивача повідомлено, що вона не має права на отримання одноразової грошової допомоги /а.с. 31/.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пункту 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала:

1) під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;

3) під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві військовозобов'язаним та резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Згідно з пунктом 5 Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Відповідно до п. 13 вказаного Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Отже, з аналізу вище зазначених норм діючого законодавства слід дійти висновку, що після отримання заяви ОСОБА_2 керівник уповноваженого органу повинен був подати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Суд зазначає, що представником Харківського обласного військового комісаріату не надано будь яких доказів на підтвердження того, що керівником Харківського обласного військового комісаріату було дотримано процедуру, визначену у п. 13 вказаного Порядку.

Слід вказати, що сторонами не заперечуються обставини щодо призвання на військові збори для участі в ліквідації наслідків на ЧАЕС в період з 07.01.1987 року по 15.03.1987 року, проте листом від 28.12.2016 № 3082/ВСЗ повідомлено позивача про відсутність у неї права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки на час смерті ОСОБА_6 не являвся військовослужбовцем та не виконував обов'язки військової служби.

В свою чергу матеріали справи містять копію витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, відповідно до якого встановлено, що захворювання, старшини у відставці ОСОБА_6, 1958 року народження - «Повторний ішемічний інфаркт головного мозку», яке призвело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 28/.

Судом встановлено та не спростовано будь-якими доказами, що у спірних правовідносинах Харківський обласний військовий комісаріат не виконав свого визначеного нормативно-правовими актами обов'язку надати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 242 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо задоволення обґрунтованої позовної заяви ОСОБА_2

Керуючись Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у раз і загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, ст.ст. 6, 8 Конституції України, ст.ст. ст.ст. 2,6,7,20,241-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії Харківського обласного військового комісаріату з відмови в поданні розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» протиправними.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий Московським РВ ХМУУМВС України в Харківській області 18.11.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_4, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1.

Відповідач - Харківський обласний військовий комісаріат, код 08166355, місцезнаходження: м. Харків, вул. Коцарська, 56.

Повне рішення складено 20 серпня 2018 року.

Суддя Сілантьєва Е.Є.