Ухвала суду № 75984779, 21.08.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/109/2018 Справа №646/1098/017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Фатєєвої Н.І.,

суддів –Музиченко В.О., Маньковської О.О.,

при секретарі – Барбаш Д.К.,

за участі прокурора – Красилі І.І.,

захисників адвокатів – ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених – ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220060003148 за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_3, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

До обвинуваченої ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

У судове засідання з’явились прокурор, захисники, обвинувачена ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_3 доставлено конвоєм.

В судовому засіданні судом, в порядке вимог ст. 331 КПК України, на розв’язання поставлене питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3

Прокурор вважав необхідним продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 зазначив, що ризики, якими обгрунтовавулось клопотання про застосування запобіжного заходу на цей час не змінилися, зокрема, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Таким чином, прокурор вважав, що вказані обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_3 більш м»яких запобіжних заходів.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_4, посилаючись на те, що ризи встановлені під час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не змінились. Зазначив, що остання обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не працює, не має постійного джерела прибутку не має стійких соціальних зв’язків, що вказує на ризики переховуватись від суду та витини нове кримінальне правопорушення. Таким прокурор вважа, що вказані обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_4 біль м»яких запобіжних заходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 –адвокат ОСОБА_1 заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого. У випадку продовження строку запобіжного заходу просив визнати розмір застави, оскільки обвинувачений трималий час перебуває під вартою, має стійкі соціальні звязк..

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав клопотання свого захисника.

Заперечень від інших учасників процесу не надійшло.

Суд, обговоривши заявлене клопотання з учасниками судового розгляду дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, суд, під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно практики Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного суду України від 08 липня 2003 року № И-рп/2003 року, ступінь небезпеки переховування не може встановлюватися тільки на підставі суворості можливого вироку, а тяжкість злочину не є самодостатньою підставою для обрання запобіжного заходу.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тому, беручи до уваги наведені норми діючого законодавства України з урахуванням наведеної практики Європейського суду з прав людини відповідно до положень ст.8 КПК України, із викладеного слідує, що «розумність» строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника.

При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпечність інкримінованого йому кримінального правопорушення а також продовження скоєння кримінальних правопорушень обвинуваченим, тому суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 та продовжує строк дії запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою.

Разом з тим, суд враховує, що, відповідно до ч.1,2 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Згідно з ч.4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з наданих суду документів, обвинувачений ОСОБА_3 тривалий час перебуває під вартою, а саме з 25.12.2016 року, має стійкі соціальні зв’язки, дружину, малолітню доньку, яка страждає на захворювання серця, мати похилого віку, яка перебуває на його утриманні, тому суд вважає за доцільне встановити обвинуваченому ОСОБА_6 размір застави у вигляді двісті розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 368200 ( триста шістдесят вісім двісті) грн. 00 копійок, який зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.

Крім того, виходячи з викладеного суд вважає за належне на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 відповідні обов'язки.

Крім того, ОСОБА_4 ухвалою Червонозаводського районного суду від 25.12.2016 року обрано запобіжний захід домашній арешт.

Відповідно до положень до положень ч.1 ст. 181 КПК України Домашінй арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Враховуючи, що ОСОБА_4 раіне не судима за анолгічні злочини, не працює, не має постійного джерела прибутку, не має стійких соціальних зв’язків, що вказує на ризик її переховування від суду та вчинення нею нових кримінальних прваопрушень, суд дійшов висновку, що передбачені ст. 177 КПК України, знайшли совє підтвердження в судовому засіданні та вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місця та покласти обов’язки, передбачені положеннями ст. 194 КПК України.

Вимогами ч.6 ст. 194 кПК України, передбачено, що бовязки, передбачені частиною п’ятою цієї статт, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були наладені відповідні обоязки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій чатсині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються

Керуючись ст.ст.182,183, 194, 331, 369-372, 392 КПК України, суд -

У Х В А Л ИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого -адвоката ОСОБА_1 щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу –відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою, відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 який звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, строком на 60 днів, тобто до 18 жовтня 2018 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави у вигляді 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 368200 ( триста шістедясят вісім двісті) грн.00 копійок. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, а саме на розрахунковий рахунок 37318098006674; МФО (код банку) 820172; Код одержувача 26281249; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Одержувач:ТУ ДСА України в Харківській області.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти після внесення застави на вказаний рахунок, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки:

-прибувати за викликом до суду чи прокурора;

-не відлучатися із м. Харків, без дозволу суду чи прокурора;

- утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- повідомляти суд чи прокурора про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Обвинувачений , заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки.

Термін дії обов'язків визначити протягом двох місяців з часу звільнення ОСОБА_3 з під-варти внаслідок внесення застави.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків доручити начальнику СВ Основ»янського ВП ГУ НП в Харківській області та прокурору Харківської місцевої прокуратури № 5

Продовжити міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, строком на 2 місяці, тобто до 20 жовтня 2018 року, із забороною залишати місце свого мешкання за адресою: м. Харків, вул. Афанасівська, буд.1-а, з 21-00 год. до 07-00 год. включно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя- Н . І . Фатєєва

Судді - В.О. Музиченко

ОСОБА_7