Рішення № 75984697, 15.08.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"15" серпня 2018 р.

Справа № 642/2698/18

Номер провадження 2-о/642/134/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2018 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Бородіної О.В.,

за участю секретаря – Буряковської К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Київське об»єднане управління пенсійного фонду України м. Харкова про встановлення факту, що має юридичне значення, знаходження в трудових правовідносинах та роботи в певний період на підприємствах ,-

в с т а н о в и в :

06 червня 2018 року заявник звернувся до суду із вказаною заявою , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він розпочав свою трудову діяльність в Автономній республіці Крим. З 2.02.1979 року по 15.07.1996 року він працював на різних підприємствах АР Крим.

16.07.1996 року він переїхав до м. Харкова, де і працевлаштувався. При переїзді було втрачено трудову книжку і в м. Харкові 16.07.1996 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Атілла-стандарт» йому було оформлено іншу трудову книжку АХ №; 100929. В зв»язку з тим, що підійшов вік для оформлення пенсії, заявник звернувся до пенсійного фонду та йому було роз’яснено необхідність підтвердження трудового стажу у АР Крим. Ним були отримані архівні довідки, але оскільки територія Республіки Крим, є тимчасово окупованою територією, тому у нього не має можливості отримати з півострова підтверджуючі документи про його роботу на зазначених підприємствах АР Крим, які б були дійсними та створювали правові наслідки відповідно до законодавства України. Оскільки дане питання не можливо вирішити поза судовим шляхом він змушений звернутись до суду та просить: винести рішення та встановити факт що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився в трудових правовідносинах та працював: в період з 02.02.1979 року по 03.08.1979 року та з 22.12.1979 року по 26.10.1987 року слюсарем-збірником на Джанкойському машинобудівному заводі міста Джанкой АР Крим;

з 30.10.1987 р. по 15.02.1990 рік за згодою сторін був переведений та працював майстром в Спеціалізованій пересувній механізованій колонні (СПМК) - 220 в м. Сімферополь АР Крим;

з 21.02.1990 року по 15.07.1996 року за згодою сторін був переведений і працював слюсарем-сантехніком 4 розряду в Пересувній механізованій колонні (ПМК) - 2 Закритого акціонерного товариства фірми «Кримканалстрой» смт Красногвардійське АР Крим.

В судовому засіданні заявник свої вимоги підтримав та просив задовольнити.

В судове засідання представник заінтересованої особи Київського об»єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, заперечень проти встановлення факту роботи до суду не надходило.

Як встановлено судом, заявник народився 07 березня 1858 року в м. Джанкой АР Крим. Свою трудову діяльність розпочав у АР Крим.

З липня 1996 року заявник проживає та працює у м. Харкові.

07 березня 2018 року йому виповнилось 60 років, він досяг пенсійного віку і має право на призначення пенсії. Для призначення пенсії він звернувся до Київського об»єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова.

Листом управління пенсійного фонду № 5347-47/02 від 13.03.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено, що при призначенні йому пенсії в розрахунок стажу не враховані періоди роботи в АР Крим та розрахунки заробітної плати, вказані в довідках АР Крим.

На підтвердження факту трудових відносин заявник додав до заяви архівні довідки Архівного відділу Адміністрації м. Джанкой АР Крим, Адміністрації Красногвардійського сільського поселення Красногвардійського району АР Крим про періоди його праці та довідки про заробітну плату, особистий листок обліку кадрів.

Так, відповідно до особистого листка обліку кадрів та архівних довідках адміністрації м Джанкой Ч-16/-02.5-41/02.5-32 від 31.07.2017 року, № 4-34,02.5-14/02, 5-32 від 12.12.2017 року, № Ч- 34а,02.5-41/02.5-32 від 12.12.2017 року зазначено заробітну плату за періоди праці, а також, що в документах Об’єднаного архівного фонду (Джанкойський машинобудівний заводі в справі «Особисті картки ф.Т-2, звільнених в 1987 році» є відомості на ОСОБА_1, 07.03,1958 року народження, що 02.02.1979 року його було прийнято до Джанкойського машинобудівного заводу в цех № 7 слюсарем, де він працював по 03.08.1979року.

Наказом № 810 від 19.12.1979 року ОСОБА_1 був прийнятий слюсарем-збірником в цех № 7 Джанкойського машинобудівного заводу з 22.12.1979 року де працював до 26.10.1987 року.

Наказом № 758 від 28.10.1987 р. ОСОБА_1 був звільнений за п. 5 ст. 36 Кодексу Закону про працю по переводу в Спеціалізовану пересувну механізовану колонну - 220 з 26.10.1987 року.

З 30.10.1987 р. по 15.02.1990 рік ОСОБА_1 працював майстром в Спеціалізованій пересувній механізованій колонні (СПМК) - 220 в м. Сімферополь.

Територія Республіки Крим є тимчасово окупованою територією, тому у заявника не має можливості отримати з півострова підтверджуючі документи про його роботу на зазначених підприємствах АР Крим, які б були дійсними та створювали правові наслідки відповідно до законодавства України.

Дане питання не можливо вирішити поза судовим шляхом.

З доданих до матеріалів заяви довідок, які підтверджують трудову діяльність ОСОБА_1 встановлено, що вони видані посадовими особами органу, що знаходиться на тимчасово окупованій території України. Ці довідки відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсними та не створюють правових наслідків.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провад-ження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У ст. ст. 1, 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий ре-жим на тимчасово окупованій території України" визначено, що тимчасово окупована тери-торія України (сухопутна територія Автономної Республіки Крим) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 9 цього ж Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказав на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законо-давством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

У п. 12 вказаної постанови Пленум Верховного Суду України також роз'яснив, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по бать-кові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Суд може встановлювати факти належності особі заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Довідки надані заявником видані органом, що знаходиться на тимчасово окупованій території України. Ці довідки відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсними та не створюють правових наслідків.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні ная-вних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи той факт, що заявник ОСОБА_1 позбавлений можливості посвідчити належним чином відомості про трудову діяльність у різних організаціях, які знаходяться у Криму, забезпечуючи право особи на судовий захист своїх прав та інтересів, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту знаходження в трудових правовідносинах та роботи в певний період на підприємствах є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-4, 89, 259, 263-265, 268, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходився у трудових правовідносинах та працював в період

з 02.02.1979 року по 03.08.1979 року та з 22.12.1979 року по 26.10.1987 року слюсарем-збірником на Джанкойському машинобудівному заводі міста Джанкой АР Крим;

з 30.10.1987 р. по 15.02.1990 рік за згодою сторін був переведений та працював майстром в Спеціалізованій пересувній механізованій колонні (СПМК) - 220 в м. Сімферополь АР Крим;

з 21.02.1990 року по 15.07.1996 року за згодою сторін був переведений і працював слюсарем-сантехніком 4 розряду в Пересувній механізованій колонні (ПМК) - 2 Закритого акціонерного товариства фірми «Кримканалстрой» смт Красногвардійське АР Крим.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст виготовлено 20.08.2018 року.

Суддя О.В. Бородіна