Ухвала суду № 75984315, 15.08.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м. Харкова

Номер провадження №1-кп/641/661/2018 Справа №641/5382/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Маньковської О.О.,

за участю прокурора – Мозгової Н.О.,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_1,

потерпілого – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

секретаря – Ємельяненко А.М. ,

при розгляді у підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220540000188 від 17.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220540000188 від 17.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_3, при цьому зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені при застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу на цей час не змінились, зокрема, останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, прокурор посилався на те, ОСОБА_3 під час вчинення злочинів, будучи викритим сторонніми особами, з місця вчинення злочинів зник та переховувався від органів досудового розслідування до його викриття та затримання працівниками поліції. Водночас, ОСОБА_3 має можливість перетину державного кордону України у напрямку країни, які не передбачають необхідність пред’явлення закордонного паспорту для в’їзду на їх територію. Зазначив, що злочини, інкриміновані ОСОБА_3 в провину відносяться до категорії тяжких, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Разом з тим, вважала неможливим визначати розмір застави, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства до потерпілого.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_1 та обвинувачений заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважали можливим застосувати більш м’який запобіжний захід. Крім того, вказали щодо відсутності доказів на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.04.2018 р. застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у зв’язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, при розв’язанні клопотання прокурора, суд враховує, що згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені ч.1 даної статті.

З правового аналізу вказаних положень кримінально-процесуального законодавства, вбачається, що закон не вимагає доказування того, що особа, якщо їй не буде обрано запобіжний захід, ухилятиметься від суду чи від виконання процесуальних рішень. В законі йдеться про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ця особа може порушити процесуальні обов’язки чи проявити неправильну процесуальну поведінку, тобто йдеться про обґрунтовану підозру в цьому.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Таким чином, враховуючи, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, тому, суд вважає за доцільне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій строком на 60 днів.

Заперечення обвинуваченого та його захисника суд оцінює критично, з підстав визначених при розв’язанні клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 194, 196, 197, 199, 314- 316, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Строк дії ухвали до 12 жовтня 2018 року.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя- О . О . Маньковська

ОСОБА_4 Григор'єв

ОСОБА_5