Рішення № 75982633, 21.08.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1372/18

Номер провадження 2/541/821/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 серпня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді – Андрущенко-Луценко С.В.

при секретарі – Калініченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_1 товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

в с т а н о в и в :

27.06.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду із вище зазначеним позовом. В направленому на адресу суду позові зазначила, що 27 грудня 2001 року вона придбала у відповідачок на підставі договору купівлі-продажу, що був укладений на ОСОБА_1 товарній біржі квартиру №7, що розташована по вул. Гоголя 138 в м. Миргороді. В подальшому договір був зареєстрований в Лубенському бюро технічної інвентаризації в книзі №47, під реєстровим номером 185. На даний час вона позбавлена можливості розпорядитися своєю власністю, оскільки квартира не оформлена у відповідності до діючого законодавства. Просить суд визнати дійсним біржовий договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, від 27 грудня 2001 року, зареєстрований на підставі ст.. 15 Закону України «Про товарну біржу» в товарній біржі «ОСОБА_1 Товарна Біржа» 27 грудня 2001 року за №Т-175к, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилася. Про день та час судового розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_6 позов підтримала, просила його задовольнити як законний та обґрунтований з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, але направили на адресу суду заяви з яких вбачається, що позов ними визнається, а справу вони просять розглянути у їхню відсутність.

Відповідачка ОСОБА_4 позов визнала, просила його задовольнити.

Представник третьої особи –ОСОБА_1 товарної біржі в судове засідання не з’явився.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 27 грудня 2001 року позивачка ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 квартиру №7, що розташована по вул. Гоголя, буд. 138 в м. Миргороді.

Договір купівлі-продажу зареєстрований на ОСОБА_1 товарній біржі за реєстровим номером №Т-175к (а.с.6).

Відповідно до ст.ст.153, 224 ЦК України (в редакції 1963 р.), чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1 ст.227 ЦК України (в редакції 1963 р.) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст.47 цього Кодексу).

Відповідно до ст.47 ЦК України (в редакції 1963 р.) нотаріальне посвідчення угод обов’язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу, яка передбачає, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» роз’яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах) міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб.

Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч.2 ст.47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження (наприклад, статтями 105, 114 ЦК).

Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч.2 ст.47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 р. №121, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 р. за №399/2839, державну реєстрацію права власності на об’єкти нерухомого майна, серед іншого, на підставі договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржею, здійснюють державні комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

З урахуванням викладених обставин, положень законодавства, приймаючи до уваги що на сьогоднішній час втрачена можливість нотаріального посвідчення договору, сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору і вони виконані повністю, суд вважає, що наявні підстави для визнання договору дійсним згідно з ч.2 ст.47 ЦК України 1963 р.

Керуючись ст.ст. 77, 81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України; ст.ст. 224; 227,47 ЦК України 1963 року, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_7 (37600, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (37600, м. Миргород, пров. Почапський,11), ОСОБА_3 (37600, м. Миргород, вул.. Весняна,27), ОСОБА_4 (37600, м. Миргород, пров. Почапський,11) , третя особа ОСОБА_7 товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, від 27 грудня 2001 року, зареєстрований на підставі ст.. 15 Закону України «Про товарну біржу» в Товарній Біржі «ОСОБА_7 Товарна Біржа» 27 грудня 2001 року за №Т-175к, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_8