Рішення № 75981781, 01.08.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2502/18

Номер провадження 2/404/2195/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м.Кропивницький

Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

за участі секретарі – Уманенко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 вул. Богдана Хмельницького, 242 м. Кропивницький) до ТОВ «Сігма Автолізинг» (ЄДРПОУ 41298109, вул. Харківстке шосе, 182 м. Київ) про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Сігма Автолізинг» про визнання договору недійсним.

В обґрунтування вимог зазначив, що 09.01.2018 уклав договір фінансового лізинг № 02238 з ТО«ѳгма Автолізинг». Предметом якого є транспортний засіб «RavonR4 Comfort». Того ж дня, ним внесений, авансовий платіж у розмірі 26 000 грн.,згідно квитанції № 41 від 09.01.2018. При укладенні договору, представник товариства запевнила, що автомобіль буде переданий наступного дня, після сплати авансового внеску. Автомобіль наступного дня не передали. Офіс ТО«ѳгма Автолізинг» закрився, телефонні номери товариства не обслуговувалися. На письмове звернення позивача щодо передачі автомобіля або розірвання договору відповідачем було відмовлено.

Позивач вважає, що договір містить несправедливі умови та в ньому порушений принцип добросовісності. При укладенні договору сторонами остаточно не визначено предмету лізингу, його вартість, не погоджено графіку сплати платежів згідно з додатком № 1 до договору, на який робиться посилання у змісті договору фінансового лізингу.

Несправедливими є умови договору щодо дострокової сплати лізингових платежів таспівмірності розміру адміністративного платежу за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладання договору і вартості виконаної послуги, яка в розумінні ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» не вважається лізинговим платежем, а фактично полягала лише у виготовленні типової форми договору. Дана умова порушує принцип добросовісності, встановлений п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, тому що комісія за організацію по договору фінансового лізингу у розмірі 24225,00 грн. є неспівмірними з затратами лізингодавця при укладенні договору, оскільки за вчинення лізингодавцем інших дій на виконання договору, передбачені інші платежі, які належить сплатити лізингоодержувачу. Зазначена умова договору призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін, оскільки на порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» договором не встановлено право позивача, як споживача, на одержання відповідної компенсації від ТОВ «Сігма Автолізинг», як виконавця, у зв'язку з розірванням договору. У випадку розірвання договору відповідальність за це покладається тільки на позивача. Даний пункт договору завдає шкоди споживачеві, оскільки сплачені ним кошти (24225,00 грн. комісія та 355 грн. 20% відсотки від авансового платежу) після розірвання договору залишаються у лізингової компанії.

У договорі відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування, місцезнаходження; встановлена жорстка відповідальність лізингоодержувача, як споживача за порушення умов договору; усувається відповідальність лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом; не надані права лізингоодержувача, як споживача, вимагати дострокового розірвання договору; передбачено покладення на споживача штрафу за дострокове розірвання договору; звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України «Про фінансовий лізинг», положеннях ЦК України; вказаний договір не є нотаріально посвідченим; повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості; одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства; не визначено однозначно ціну предмету лізингу.

Таким чином, умови договору фінансового лізингу від 09.01.2018 є такими, що суперечать нормам ЦК України, Закону України «Про фінансовий лізинг», Закону України «Про захист прав споживачів», порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст.509 ЦК України), призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та завдають шкоди споживачеві, тому просить визнати договір недійсним.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечую, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.01.2018 між позивачем та ТОВ «Сігма Автолізинг» в особі представника ОСОБА_2 укладений договір фінансового лізингу№ 02238, відповідно до якого відповідач взяв на себе обов'язок придбати предмет лізингу у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених договором (пп.3.1.1, 3.1.2), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору (п.3.3.3).

Предметом договору фінансового лізингу є автомобіль«RavonR4 Comfort».

Відповідно до умов пункту 8.2. договору вартість предмету лізингу на момент укладання договору становить 8544 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 242 510 грн.

На виконання вказаного договору 09.01.2018 позивачем сплачено 26 000 грн авансовий платіж, згідно п. 9.2. розділу 9 договору фінансового лізингу, що підтверджується квитанцією № 41.

Судом встановлено, що договір, окрім сплати позивачем вказаного платежу, не виконувався і його сторонами не вчинялося жодних дій щодо його виконання, зокрема подальша оплата позивачем не проводилася, транспортний засіб, що є предметом договору лізингодавцем не придбаний і лізингоодержувачу не переданий.

Пунктом 9.1 договору передбачено сплата комісії за організацію договору в розмірі 10% від вартості предмету лізингу, який лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця після укладення договору за його організацію протягом строку дії договору, незалежно від назви призначення платежу у квитанції на сплату.

Згідно з умовами договору фінансового лізингу авансовий платіж складає частину від вартості предмета лізингу в розмірі 23% від вартості предмета лізингу, зазначеного у даному договорі та у Додатку №1 до даного договору (п.9.2).

Згідно з пунктом 12.1 договору зазначено, що лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежі, що передбачені в п.1.7 та 4.1 договору, та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний договір за власним бажанням. В такому випадку поверненню підлягає 80% від сплаченого авансового платежу та/або його частини авансових платежів, а 20% лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Комісія за організацію договору в такому випадку не повертається.

Окрім того, умовами договору передбачено право лізингодавця розірвати договір в односторонньому порядку за умови невиконання лізингоодержувачем його положень (п. 12.8, однак таке право у лізингоодержувача умовами договору не передбачено (п. 3.4 договору).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовий лізинг є фінансовою послугою.

За ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, за змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір.

У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Визначення поняття несправедливі умови договору закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму цієї статті, можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

Перелік несправедливих умов у договорі зі споживачем не є вичерпним, що передбачено ч. 4 ст. 18 цього Закону.

У оспорюваному договорі вказано, що лізингоодержувач має право розірвати даний Договір за власним бажанням, однак в такому випадку поверненню підлягає 80% від сплаченого авансового платежу та/або частини авансових платежів, 20% лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Комісія за організацію договору в такому випадку не повертається. Лізингодавець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку з лізингоодержувачем, в такому випадку, лізингодавець повертає лізингоодержувачу сплачений ним авансовий платіж за вирахуванням 10% від суми сплаченого авансового платежу. Комісія за організацію договору в такому випадку поверненню не підлягає (п. 12.1, п. 12.2 договору).

Окрім того, умовами договору передбачено право лізингодавця розірвати договір в односторонньому порядку за умови невиконання лізингоодержувачем його положень (п. 12.8, однак таке право у лізингоодержувача умовами договору не передбачено (п. 3.4 договору).

При цьому, у разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладання даного договору та з метою виплати лізингоодержувачем не менше 23% від вартості предмета лізингу на момент купівлі предмету лізингу та його передачі, лізингоодержувач зобов'язаний єдиноразово доплатити різницю такої вартості до вже сплачених авансових платежів. В такому випадку остаточна вартість предмета лізингу та подальші лізингові та інші обов'язкові платежі будуть визначені у новому додатку №1 до даного договору, який сторони зобов'язані підписати на момент отримання предмету лізингу та який є його невід'ємною частиною (п. 9.4 договору). У разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладання даного договору та на момент передачі предмета лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний здійснити одноразову доплату з таким розрахунком, щоб комісія за передачу предмета лізингу становила 3% відсотки від вартості предмета лізингу на момент його купівлі (п. 9.7 договору).

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що пункти п. 12.1, п. 12.2, п. 12.8, п. 9.4, п. 9.7 договору фінансового лізингу підпадають під несправедливі умови, встановлені п. 4 ч. 3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки передбачає повернення суми авансових платежів з вирахуванням штрафу за дострокове розірвання договору. Вказаними нормами до несправедливих умов договору віднесено надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору, а спірним пунктом договору передбачено право лізингодавця не повертати лізингоодержувачу комісію за організацію договору, зобов'язаний здійснення лізингоодержувача здійснювати одноразову доплату разі при зміні вартості предмета лізингу, щоб комісія за передачу предмета лізингу становила 3% відсотки від вартості предмета лізингу, що порушує принцип добросовісності, призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків і завдає шкоди споживачеві, а тому зазначені у вказаних пунктах умови договору є несправедливими в розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Також, п.1.1 укладеного між сторонами договору не містить індивідуальних ознак транспортного засобу, тому цей пункт договору суперечить вимогам ч.1 ст.3, ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг», ч.1 ст.184, ч.1 ст.682, ч.1 ст.767 ЦК України, оскільки не містить суттєвих умов договору та надає можливість ТОВ «Сігма Автолізінг» в односторонньому порядку змінювати комплектність автомобіля, що є несправедливим відповідно до п.12 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, укладаючи правочин, сторони не погодили постачальника (продавця) автомобіля, взагалі не визначили вартості предмета лізингу, не погодили графіку сплати лізингових платежів згідно з додатком №1 до договору, на який робиться посилання у змісті договору фінансового лізингу, однак який до договору не додається.

Таким чином, на момент укладення договору фінансового лізингу лізингоодержувач був позбавлений можливості ознайомитися з обсягом своїх грошових зобов’язань та графіком лізингових платежів, що свідчить про невизначеність загального обсягу грошових зобов’язань лізингоодержувача.

Крім того, з урахуванням того, що на договір фінансового лізингу розповсюджуються норми цивільного кодексу, які регулюють відносини з приводу найму (оренди), то відповідно до ст.799 ЦК України такий договір укладається у письмовій формі, а у випадку участі в ньому фізичної особи, підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Укладений оскаржуваний договір фінансового лізингу містить несправедливі умови та відсутнє нотаріальне посвідчення оскаржуваного договору, тому підлягає визнанню недійсним з вказаних підстав та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 26000 грн. авансового платежу, сплаченого останнім за договором фінансового лізингу № 02238 від 09.01.2018.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у Постанові від 19.10.2016 у справі №6-1551цс16.

На підставі ст. ст. 202, 203, 215, 216, 220, 230, 628, 682, 711, 767, 806, 808 ЦК України, Закону України «Про фінансовий лізинг» , Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст. 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_1 вул. Богдана Хмельницького, 242 м. Кропивницький) до ТОВ «Сігма Автолізинг» (ЄДРПОУ 41298109, вул. Харківстке шосе, 182 м. Київ) про визнання договору недійсним – задовольнити.

Визнати договір фінансового лізингу № 02238 від 09.01.2018, укладений міжДемурою ОСОБА_4 та ТОВ «Сігма Автолізинг» недійсним.

Стягнути з ТОВ «Сігма Автолізинг» (ЄДРПОУ 41298109, вул. Харківське шосе, 182 м. Київ) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 вул. Богдана Хмельницького, 242 м. Кропивницький) сплачений за договором фінансового лізингу № 02238 від 09.01.2018 платіж в розмірі 26000 грн.

Стягнути з ТОВ «Сігма Автолізинг» (ЄДРПОУ 41298109, вул. Харківське шосе, 182 м. Київ) на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду складено 10.08.2018.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда