Рішення № 75981338, 15.08.2018, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/388/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2018 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого – судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представника ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, –

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 2 травня 2010 року померла ОСОБА_3, яка була її рідною сестрою.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 7,40 га, що знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Вищезазначена земельна ділянка належала спадкодавцеві згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27 квітня 2009 року.

Оскільки ОСОБА_3 заповіту не склала, відповідно спадкування здійснюється за законом.

Будучи рідною сестрою спадкодавця, позивачка у вересні 2015 року звернулась до ОСОБА_4 криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріусом у вчиненні таких дій відмовлено у зв’язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

ОСОБА_2 зазначає, що єдиним способом вирішення цього питання є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачка зазначає, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини є юридична необізнаність порядку прийняття спадщини та оформлення прав на спадкове майно. Оскільки є юридично неосвіченою, вперше зіштовхується зі спадкуванням, відповідно не знала, що прийняття спадщини обмежено часовими рамками.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити. Суду пояснив, що всі докази, які стосуються цієї справи подані. Позивачка та спадкодавець є рідними сестрами. ОСОБА_3 постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкодавець на момент смерті проживала одиноко. Після смерті ОСОБА_3 її похорон здійснював батько ОСОБА_5, а також позивачка. ОСОБА_5 помер 4 лютого 2012 року. До нотаріуса ОСОБА_2 звернулась у вересні 2015 року. До цього часу не зверталась щодо оформлення спадкових прав, оскільки є юридично необізнаною. ОСОБА_3 раніше перебувала у шлюбі, який розірвано приблизно у 1993 році. Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, однак спадкову справу не заведено.

Представник Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області у судове засіданні не з’явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав, відзив на позов також не надіслав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відмову в позові з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 2 травня 2010 року померла ОСОБА_3 (а. с. 7).

ОСОБА_3 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом виданим 27 квітня 2009 року державним нотаріусом Долинської державної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_6, зареєстрованим у реєстрі за № 1049 мала у власності 5/6 частини земельної ділянки площею 7,40 га, що знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 10).

ОСОБА_4 криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області № 1091/01-16 від 22 вересня 2015 року, ОСОБА_2 роз’яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, яка померла 2 травня 2010 року, проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки у встановлений строк спадщину не прийняла, а також не надала рішення суду про постійне проживання разом зі спадкодавцем (а. с. 11).

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 51912967 від 15 травня 2018 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 2 травня 2010 року не заведена.

ОСОБА_3 на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

За змістом довідки об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Гагаріна, 48-а» № 14 від 25 травня 2018 року, ОСОБА_3 на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Інших зареєстрованих осіб або таких, які фактично проживали не було. ОСОБА_3 на день смерті малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб – спадкоємців, а також спадкоємців, цивільна дієздатність яких обмежена не мала.

ОСОБА_2 є рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_3, тобто спадкоємцем за законом другої черги (ст. 1262 ЦК України).

Згідно зі ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

За змістом ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частинами 1, 2 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У цій справі відсутня обґрунтована постанова нотаріуса про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3

Окрім цього, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 нотаріусом не заведена.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

ОСОБА_2 зазначає, що спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняла за юридичної необізнаності порядку здійснення права на спадкування.

Суд вище зазначав, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій. Позивачкою ОСОБА_2 не надано суду доказів, що дають суду підстави стверджувати про наявність поважних причин для прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк для її прийняття.

Наведені ОСОБА_2 причини не пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, відтак є неповажними, які мають суб’єктивний, а не об’єктивних характер.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 592/9058/17).

Висновки щодо підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини містяться у постановах Верховного Суду України № 6-85цс12 від 26 вересня 2012 року та № 6-1486цс15 від 04 листопада 2015 року.

З огляду на вищезазначене, суд не бачить підстав для задоволення позову ОСОБА_2 до Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідач у цій справі не поніс судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 29, 1222, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 20 серпня 2018 року.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_7